Маніпуляції у тендерах: кому і навіщо було потрібно рішення НАЗК

У суботу, 29 липня в системі публічних закупівель Prozorro з’явився мало ким помічений тендер: «Система відеоспостереження з монтажем та установкою, в рамках заходів з забезпечення громадського порядку та безпеки Золочівської громади» вартістю 498 тисяч гривень (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-07-29-000481-a). В тендерній документації керівництво громади пояснює, що це комплект системи відеоспостереження з монтажем та установкою, в рамках заходів з забезпечення громадського порядку та безпеки.

Блага ціль, невелика порівняно з іншими безпековими проектами сума.

Читайте також: «Очі» для ЗСУ: хто лишає Україну без дронів та систем відеоспостереження

Але. Цей тендер став наочною демонстрацією припущень, які ми висловили в попередніх матеріалах (https://lenta.ua/ochi-dlya-zsu-hto-lishae-ukrayinu-bez-droniv-ta-sistem-videosposterezhennya-140629/).

Так, у Додатку 2 до тендерної документації зазначається наступне: «Також звертаємо увагу на перелік міжнародних спонсорів війни визначеними НАЗК, з яким можна ознайомитись за посиланням https://sanctions.nazk.gov.ua./boycott/ та вимагаємо утриматись від надання пропозицій від виробників, зазначених в переліку!».

Хоча НАЗК на офіційній сторінці відомства пояснює (https://sanctions.nazk.gov.ua/faq/): «Позначення «Міжнародним спонсором війни» є лише репутаційним. Україна не контролює виконання: саме світова спільнота діє як суддя, присяжні та кат». Тому виникає питання: посадові особи Золочівської громади не відносять себе до України чи взяли на себе функції світової спільноти? Може їм необхідно нагадати зміст статті 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України»? До речі, як і посадовцям НАЗК, які «придумали» собі роботу з веденням «списків, переліків» і як свідчить цей тендер запустили нові схеми.

Тут варто нагадати, що 5 червня 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло компанії Hikvision та Dahua – двох китайських  виробників обладнання для відеоспостереження – до переліку міжнародних спонсорів війни. Це при тому, що 85-90% всіх реалізованих проектів «Безпечне місто/Безпечна область» створені на обладнанні Hikvision (21,5 тисяч відеокамер по всій країні). Йдеться про Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Львів та ще 16 регіональних систем відеоспостереження.

Раніше ми писали про те, що за заведенням в санкційні списки НАЗК «потрібних» компаній стоїть така собі Агія Загребельська, звільнена з Антимонопольного комітету України за корупційне правопорушення, яка зараз очолює в НАЗК напрям… мінімізації корупційних ризиків в санкційній політиці.

Власне, в історії з закупівлею систем відеоспостереження простежується чітка змова між НАЗК та конкретними дистриб'юторами. Показово, що при обґрунтуванні рішення НАЗК про внесення Hikvision та Dahua до переліку міжнародних спонсорів війни в якості прикладу було наведено факт, що аналогічні бренди Axis, Hanwha, Milestone пішли з російського ринку. Цей список дивним чином збігається з переліком партнерів «Айк’ю Дистрибуція».

Писали ми і про те, хто «мотивує» НАЗК ухвалювати ці рішення явно корпоративного характеру ззовні. Це власник компанії «Айк’ю Дистрибуція» Антон Мешковой, який за три тижні до початку війни виїхав з України і досі не повернувся. Утім, це йому не заважає заробляти тут чималі гроші.

Якщо говорити про моральну складову питання – чи взагалі можна купувати запчастини у компаній, чия продукція також використовується рашистами – то тут варто зрозуміти, що це питання, як мінімум, неоднозначне. Справа в тому, що 95% поставок відеокамер в підрозділи ЗСУ від волонтерів – це ті самі «санкційні» Hikvision та Dahua, а більшість БПЛА вітчизняного виробництва та морські дрони, що будуються в рамках проекту United 24 використовують відеокамери Hikvision. На жаль, наші вороги теж мають доступ до цього доступного і якісного обладнання. Але чи повинні ми відмовлятися від нього лише тому, що його використовують окупанти, і купувати дорожчі аналоги?

Таким чином, ігри в заборони – наслідок наших внутрішніх схем з ціллю позбутися конкурентів на вітчизняному ринку. Власне, історія в Золочевській громаді під Києвом – яскравий приклад того, що «нова дистриб’юторська схема» за підтримки НАЗК успішно запрацювала. Спостерігаємо далі.

Читайте також: Компанію з Індії внесли до реєстру спонсорів російської агресії - НАЗК