«Лужники» в Україні: чому у нас продовжує керувати путінська агентура

VS-путінці в Україні

Вже п'ятий місяць триває кровопролитна війна із російським агресором. І поки на сході та півдні йдуть бої, російський бізнес, який безпосередньо підтримує Путіна в його планах, спокійно продовжує працювати в Україні. До того ж, не просто працювати, а й безпосередньо впливати на безпеку нашої країни. Найнеприємніше у цій ситуації, що правоохоронні органи навіть не можуть за законами воєнного часу щось зробити з кремлівським бізнесом в Україні через неймовірний цинізм (якщо не сказати – явну зраду національних інтересів) наших судів.

Читайте також: Названо офіційну кількість убитих росіянами мешканців Київщини

Про групу компаній VS Energy, яка вже два десятиліття контролює пакети акцій на енергетичні компанії ПрАТ «Кіровоградобленерго», АТ «Херсонобленерго», АТ «Рівнеобленерго» AT «Чернівціобленерго» та AT «Житоміробленерго», журналісти писали багато. Справа в тому, що VS Energy контролюється групою російських вкрай одіозних персонажів – Олександром Бабаковим, Євгеном Гінером та Михайлом Воєводиним.

Олександр Бабаков

Вся ця група (а якщо точніше – ОЗУ) безпосередньо пов'язана з Кремлем. Бабаков у недалекому минулому – віце-спікер Держдуми і перебуває під санкціями США та ЄС. 2014 року він голосував за анексію Криму і зараз підтримує напади рашистів на Україну.

Наведемо слова Бабакова, сказані ним нещодавно на одному з російських телеефірів про те, що має робити Кремль із захопленими українськими землями: «Звертаючись до нових територій хочу сказати, що витрати туди мають йти не з бюджету [Російської Федерації]. Ми повинні розглядати ці території як економічно готові, щоби там реалізовувати, що виробництво там — це майбутній дохід і територій, і Росії тощо. І інвестувати туди не виходячи з наших можливостей бюджету, а виходячи із можливостей економіки цих територій».

Іншими словами, співвласник п'яти українських обленерго пропонує просто «видоювати» з окупованих територій усе, що може бути цінним. Власне, цим рашисти там і займаються, вивозячи звідти зерно, техніку, перетворюючи наші землі на пустелю та руїни.

Євген Гінер та Михайло Воєводін

Цікаво, що співвласник VS Energy Євген Гінер цілком офіційно володіє в Україні Першим інвестиційним банком (PIN Банк). Він, як і Бабаков, входить у кремлівські кабінети. І безпосередньо брав участь у окупації Криму. У Криму йому належить 100% компанії «Севенергозбут», яка з 2016 року здійснює постачання електроенергії до Севастополя замість української ПАТ «Севастопольенерго», яка входить до «VS Energy». Де-факто Гінер просто змінив вивіску. Цікаво, що протягом 20 років він був президентом московського футбольного клубу ЦСКА – головної команди російської армії.

Також варто виділити з цієї команди кримінального авторитету з бази Інтерполу, «злодія в законі» Михайла Воєводіна (він же Михайло Лужнецький). Співвласник ЦСКА, він – представник силового крила групи, що має назву «Лужніковські». Таку назву ОЗУ отримала за те, що в середині 90-х володіла найбільшим у Росії речовим ярмарком «Лужники».

Непогано влаштувалися

Номінальними власниками компанії на паритетній основі є гендиректор компанії Валтс Вігантс, Віліс Дамбінс, Олег Сізерман, Артурс Алтберст та Марина Ярославська, згідно з Панамським архівом Вігантс і Дамбінс представляли інтереси Гінера та його родини, а також Воєводіна та Бабакова. Більше того, пані Ярославська, яка зараз живе у Німеччині, є матір'ю Євгена Гінера – Юлії, яку вона народила у 1997 році.

Зверніть увагу на 8 пункт документа

Обіг VS Energy у 2015 році український Forbes оцінював у 6,1 млрд грн (близько $235 млн).

«Лужніковські» неодноразово намагалися вивести на чисту воду правоохоронні органи в Україні, проте – безуспішно. У ЗМІ звертали увагу на те, що лобіст "VS Energy" Борис Баум вже кілька років фактично працює в адміністрації Зеленського. Йому вдалося не лише зберегти активи «лужниківських» в ігровому бізнесі, а й не дати повернути законним господарям мережу готелів у найбільших містах країни.

Завдяки підтримці з Офісу президента все «зрослося» у «лужниківських» та за енергетичним напрямом. Не дивно, що 28 жовтня 2020 року було ухвалено рішення Окружного адміністративного суду Києва, яким уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора зобов'язали надати вказівки представникам Національної поліції та Служби безпеки щодо закриття оперативно-розшукової та контррозвідувальних справ, а також скасування встановлених рішень про заборону в'їзду громадянину Російської Федерації, Словенської Республіки та Держави Ізраїль Михайлу Воєводіну. «Злодій у законі» опинився поза дією українського закону. Такий ось оксюморон.

Коли і війна не завада

Здавалося б, повномасштабний напад Росії мав остаточно поставити крапку на діяльності «лужниківських» в Україні. Тим більше, що Верховна Рада буквально через тиждень після агресії, 3 березня, ухвалила закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», де чітко окреслила правові підстави для вирішення питання з російськими активами.

Буквально відразу після рішення депутатів Державне бюро розслідувань взялося за VS Energy. Досудове розслідування велося одразу за декількома фактами, зокрема — присвоєння майна та вчинення «злочинною організацією «Лужники», представленою фінансово-промисловою групою VS Energy, умисних дій з метою зміни кордонів території або державного кордону України та порушення порядку, встановленого Конституцією України, попередньої змови групою осіб».

Слідчі також зазначали, що група росіян, наближених до Кремля, заволоділа в Україні активами критичної інфраструктури та інших комерційних об'єктів за допомогою низки угод та махінацій.

Загалом вийшов цілий «букет» кримінальних справ. За логікою речей, усю цю «лужниківську» грядку мали раз і назавжди позбавити можливості займатися в Україні хоч якимось бізнесом. Проте вже 19 квітня горезвісний Печерський райсуд відмовив в арешті активів.

Цікаво, що рішення ухвалював легендарний «печерний» суддя Сергій Вовк, скандально відомий своїми політично вмотивованими рішеннями за часів Януковича. Це і посадка Юрія Луценка, і задоволення позову колишнього радника Януковича Андрія Портнова про захист честі та гідності та прийняття для нього стягнення з бюджету у розмірі 7 млн грн.

Утім, у ДБР вирішили йти до кінця, подавши апеляцію. Наведемо аргументи слідчих:

«Орган досудового розслідування зазначає, що на чолі злочинної організації «Лужники», представленої фінансово-промисловою групою TOB «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна», стоять голова фінансового комітету Російського футбольного союзу, колишній президент ФК ЦСКА (Російська Федерація) ОСОБА_2, член комітету Держдуми РФ у міжнародних справах, спецпредставник президента РФ із взаємодії з організаціями співвітчизників за кордоном ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (т.зв. «злодій у законі» на прізвисько «ОСОБА_5»). ОСОБА_3 - колишній віце-спікер Держдуми Росії у 2014 році голосував за анексію Криму, з травня 2018 – в українському списку санкцій, що є підставою блокування його активів в Україні для недопущення їх виведення за межі країни. Також ОСОБА_3 перебуває під персональними санкціями ЄС та США».

У судових документах, як відомо, прізвища не вказуються. Але як ми вже розуміємо, в обвинуваченні йдеться про представників «лужниківської» ОЗУ Гінера, Бабакова та Воєводина.

Незважаючи на названі прізвища, Київський апеляційний суд – а конкретно, колегія з трьох суддів Росік, Рибак та Ященко – був непохитний.

«Прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, про які зазначено у його клопотанні, оскільки їм не надані докази, що майно, на яке він просив накласти арешт, є предметом протиправної діяльності, об'єктом та знаряддям злочину», - йдеться у рішенні суду 11 травня.

Повний текст рішення ви можете прочитати тут.

Замість передмови або Чому Банкова має зайнятися «лужниківськими»

Небажання деяких жерців Феміди заарештувати активи російської «лужниківської» ОЗУ, повністю інтегрованої у путінську політичну систему, демонструє одразу кілька серйозних інституційних наривів у нашій державі.

По-перше, нинішня ситуація продемонструвала, що система правосуддя, яка повністю прогнила, залишилася на своєму місці. Судді своїми діями фактично підігрують Росії. І тут дуже показово, що війна нічого не змінила.

По-друге, збереження позицій «лужниківців» у «VS Energy» – це удар по нашій енергетичній безпеці. Після захоплення рашистами Запорізької АЕС Києву слід розуміти, що одне з ключових завдань Кремля – блокування нашої енергетичної системи. Обленерго – одна з найважливіших складових цієї системи і контроль росіян над ними – смертельно небезпечний для України.

І, нарешті, по-третє, у цій ситуації ніхто не хоче подумати над тим, як ми виглядаємо перед Заходом. Не слід забувати, що наші партнери зараз, маючи можливість «зіскочити», виконують свої зобов'язання перед Україною, запроваджуючи санкції проти російських олігархів.

Чи варто говорити, що ні Євросоюзу, ні США не сподобається дворушництво української влади. Адже якщо ти воюєш, то ти воюєш. А якщо ти граєш у піддавки, тебе ніхто ніколи не підтримає. Отже, Банковій, де крізь пальці дивляться на діяльність «лужниківських» в Україні, слід вжити заходів. Інакше від нас відвернуться наші друзі. І матимуть рацію...

На центральній фотографії: представник "лужниківських" Олександр Бабаков

Читайте також: Юрій Михальчишин: Зволікання з постачанням зброї із Заходу – результат агентурного проникнення російських спецслужб