Лідер легендарного рок-гурту King Crimson Роберт Фріпп відзначає сьогодні свій день народження

Для тих українських меломанів, яким у ранній юності вдалося почути привезені з-за кордону диски King Crimson, решта рок-гуртів 70-х років, які грали прогресив-рок, автоматично опинялися у другому ряді. Скажімо інакше і трохи більш примирливо: для шанувальників прогресив-року британський гурт King Crimson – один із найкращих у цьому напрямі за всю історію. А для шанувальників King Crimson вони взагалі найкращий гурт за час існування рок-музики. (І автор цих рядків із цим майже згоден).

Тут, звичайно, можна посперечатися, але те, що одна з найнезвичайніших і найскладніших для сприйняття рок-груп – точно. Роберт Фріпп, що залишився єдиним постійним учасником King Crimson, створив її в 1968-му році і протягом минулих років, одноосібно нею керуючи, лавірував між визначеннями «прогресив-рок», «арт-рок» і «експериментальний рок».

Однак все це лише терміни, що насправді King Crimson просто грали складну музику. До неї треба додати ще й легендарні поетичні тексти, написані Пітером Сінфілдом для перших альбомів гурту. До речі, диктатор Фріпп свого часу «попросив» з групи навіть його.

Сьогодні "диктатору" Фріпу виповнилося 77 років. Незважаючи на жорсткість в управлінні групою та манерою поведінки на концертах - він зі своєю гітарою (до речі, за версією Gibson Фріпп ділить з Андресом Сеговією 47-е місце в числі 50 найкращих гітаристів)) сидів на табуреті, гіпнотизуючи нерухомим поглядом публіку - у житті людина з почуттям гумору.

Так, під час вимушеного сидіння вдома через коронавірус вони з дружиною записали та виставили на YouTube серію гумористичних відео, в яких пародіювали чужі відомі рок-композиції. До слова сказати. у самого Фріпа - близько 1100 релізів, якщо вважати також неофіційними.

І все-таки найкращими вони були у свої ранні роки. Те, що вони творили тоді на сцені, взагалі описати важко (як і визначити жанр їхньої музики) - раджу подивитися на YouTube запис одного з номерів їхнього концерту (є однойменний диск) - Larks' Tongues in Aspic (1972). Тут, на жаль, його поставити не можна – правовласник не дозволяє. (Роберт Фріпп взагалі дуже ревно ставиться до своїх авторських прав).