КСУ визнав указ Порошенка про створення НКРЕКП неконституційним

Конституційний суд визнав неконституційними низку положень закону «Про Національну комісію з регулювання енергетики та комунальних послуг». Про це повідомило видання ZN.UA. 

У справі, яка з 2017 року розглядалася за поданням 46 народних депутатів, Конституційний суд вирішив, що НКРЕКП була створена у неконституційний спосіб, її статус і спосіб формування не відповідають Конституції. 

НКРЕКП створена указом президента Петра Порошенка № 694 від 27 серпня 2014 року. Пізніше - 22 вересня 2016 року - Верховна Рада прийняла закон «Про Нацкомісію з регулювання енергетики та комунальних послуг», яким було передбачено, що НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, членів якого призначає і звільняє президент. 

КС визнав, що створивши НКРЕКП указом, президент вийшов за межі своїх конституційних повноважень, оскільки Конституція не передбачає права глави держави утворювати такі органи. Так само Конституція не наділяє президента правом призначати і звільняти членів НКРЕКП. 

Крім того, КС вирішив, що визначений законом статус НКРЕКП не відповідає Конституції. За своїми функціями, завданням та повноваженням комісія по суті є центральним органом виконавчої влади, а тому, відповідно до Конституції, закон повинен визначити її статус, який передбачає входження комісії в систему органів виконавчої влади. Займатися діяльністью комісії повинен Кабмін. 

З цього питання КС висловлював свою позицію ще в 2000 році у справі про конституційність закону «Про природні монополії». 

Діяльність НКРЕКП в останні роки була пов'язана з багатьма скандалами. Комісію звинувачували в прийнятті рішень в інтересах тодішнього президента, його оточення і певних олігархічних груп, зокрема, при введенні формули «Роттердам+» (березень 2016 року), яка призвела до введення високих тарифів для населення і промисловості. 

Справа про неконституційність закону «Про Нацкомісію з регулювання енергетики та комунальних послуг» перебувала на розгляді КС з 2017 року. Протягом 2018-2019 років, коли головою КС був Станіслав Шевчук, розгляд цієї справи було фактично заблоковано. 

Багато хто вважав, що таким чином КС підіграє президентові Порошенку. Дійшло до того, що ряд суддів КС відкрито звинуватили тодішнього голову КС Шевчука в маніпулюванні розглядом цієї справи. 

У листі до своїх колег від 13 березня 2019 року судді Мельник, Сас і Сліденко вказали, що при розгляді цієї справи Шевчук вдався до маніпуляцій і штучного затягування процесу розгляду, у результаті чого ця справа не розглядалася КС понад рік (починаючи з 7 лютого 2018 року, тоді як Шевчука обрали головою КС 21 лютого 2018). 

Судді дійшли висновку про штучне гальмування розгляду зазначеної справи, а також припустили, що у глави КС Шевчука є особиста зацікавленість в такому гальмуванні. 

14 травня 2019 року КС звільнив Шевчука з посади судді КС за грубі і систематичні порушення Конституції і законів, несумісні зі статусом судді КС.

Нагадаємо, в Раді серед претензій до п'ятого президента України Петра Порошенка прозвучали вимоги розслідувати прозорість схеми із закупівлі вугілля « Роттердам+». У свою чергу Порошенко заявив, що готовий відповісти на звинувачення в системній корупції.

Схема «Роттердам+» була введена в квітні 2016 року, а в лютому 2017 президентом була закріплена блокада окупованого Донбасу.

З 2014 року тарифи на житлово-комунальні послуги для населення зросли майже на порядок.

Фото: на знімку в центрі - голова НКРЕКП Дмитро Вовк (з 30 грудня 2014 року у 30 травня 2018 роки), ліворуч - президент України (2014-2019) Петро Порошенко, праворуч - керівники Трипільської ТЕС 8 червня 2017 року, Трипільский край