ПолітикаВлада

Крок уперед чи танці на граблях: чи реалістична реформа ЗСУ, оголошена Зеленським

18:17 03 лют 2022.  2398Читайте на: УКРРУС

Президент Володимир Зеленський, виступаючи днями з парламентської трибуни на урочистому засіданні з нагоди відкриття сьомої сесії Верховної Ради, підписав указ щодо підвищення привабливості військової служби. Серед іншого документ передбачає збільшення чисельності ЗСУ, як мінімум, на сто тисяч осіб. На тлі зростання російської загрози дане рішення виглядає цілком логічним, але чи реалістичне воно щодо практичної реалізації — розбиралася Lenta.UA.

Верховний головнокомандувач, яким, згідно з Основним законом є чинний глава держави, голосно та з пафосом заявив про намір провести реформу Збройних Сил. Вона передбачатиме відмову від призову та перехід до професійної армії. Указ, у якому Зеленський ставить відповідні завдання уряду та Міністерству оборони, президент підписав недавно перед нардепами під куполом Верховної Ради.

«Цей указ – старт переходу України на професійну армію і цей указ – не тому, що невдовзі війна. Це я говорю для всіх. Цей указ для того, щоб незабаром і надалі був мир – мир в Україні», - наголосив нинішній господар Банкової.

Читайте також: Рєзніков прокоментував указ Зеленського про відміну призову українців до армії

Документ передбачає поступовий перехід до формування української армії на професійній основі. Принагідно Зе доручив Міноборони запровадити прозору систему кар'єрного зростання військовослужбовців, побудовану на рейтинговій оцінці. Така модель армії, на думку президента, дозволить Україні "покладатися лише на свої сили".

Зазначимо, що не далі, ніж у серпні минулого року, армію вже дозволяли збільшувати – на 11 тисяч осіб для розвитку військ територіальної оборони. Таким чином, замість 250 тисяч, як було встановлено законом у 2015 році, Збройні сили України тепер можуть налічувати 261 тисячу (серед них 215 тисяч саме військовослужбовців).

Проте, про що свідчать відкриті дані офіційних джерел, станом на початок 2022 року українська армія, точніше, її найбільша складова – ЗСУ налічує понад 246 тисяч осіб, серед яких 195 тисяч військовослужбовці.

Новий указ гаранта передбачає поступове, до 2025 року, збільшення чисельності більше ніж на третину, а це додаткові 100 тисяч військових. Вони, за словами Зеленського, сформують 20 нових бригад. Усі ці люди мають стати професійними військовими – заклик тим самим наказом планується скасувати з 1 січня 2024 року. Для розуміння ситуації зазначимо, що щороку до Збройних сил, Національної гвардії, прикордонної служби та військ Держспецтрансслужби закликають близько 30-ти тисяч людей.

На тлі зростаючої військової загрози з боку Росії, а також того факту, що найближчими роками ми, на жаль, не станемо повноправним членом НАТО, збільшення чисельності ЗСУ бачиться цілком логічним кроком. Але в нинішніх реаліях рішення президента викликає безліч питань – насамперед фінансового штибу.

Бюджет МОУ на поточний рік є рекордним і становить 133,5 мільярда гривень. І при цьому, про що нещодавно публічно заявляв міністр оборони, навіть цієї суми не вистачає для підвищення грошового утримання людей у погонах. Олексій Рєзніков зазначав, що на сьогоднішній день рядовий солдат заробляє 10,2 тис. грн. Щоб підняти цю суму хоча б на 30%, за словами голови МОУ, потрібно 18 млрд грн, яких і в рекордному бюджеті-2022 не було.

Якщо «танцювати» від тридцяти відсотків, про які говорить чинний голова МОУ, то це означає збільшення грошового утримання лише у 3 тис грн, тоді як в указі президента Зеленського йдеться, як мінімум, про три мінімальні заробітні плати. Станом на лютий 2022 року одна мінімальна зарплата становить 6700 грн. Це означає, що грошове утримання військовослужбовців, за задумом глави держави, не повинно бути менше 20 тисяч гривень. Де брати такі кошти, тим більше, якщо загальну чисельність армії буде збільшено ще на сто тисяч людей – питання риторичне.

Відповідно до закону, на оборону та безпеку Україна має виділяти 5% ВВП. З них безпосередньо в оборону йде лише половина. Перевиконати норму 2,5% вдавалося лише у 2019-му (2,7%) та 2020 роках (2,9%), а ось у 2021 році спрацювали рівно у 2,5 відсотків.

«Сьогодні збройні сили одержують 2,5–2,6% ВВП. Президент пропонує збільшити до 3%, тобто збільшення лише на 0,3%. Враховуючи заплановане збільшення грошового утримання, ми просто вийдемо в нуль. Це бюджет не розвитку, а існування Збройних Сил. Копійки закладено на розробку та закупівлю нових зразків озброєння, головна стаття – ремонт та відновлення. Про яку модернізацію чи переозброєння може йтися? А якщо армія стане більше на 100 тисяч, то 3% взагалі не вистачатиме», – нарікає відомий військовий експерт Олег Жданов. На його думку, гострий фінансовий дефіцит виникне і при формуванні нових бригад, які потребуватимуть інвестиції на створення пунктів постійної дислокації, казармово-житлового фонду, інфраструктури закупівлі техніки тощо.

Таким чином, є великий ризик, що указ Володимира Зеленського або не буде виконано взагалі, або буде реалізовано лише частково через банальну нестачу коштів.

Свого часу міністр оборони Степан Полторак розповідав, що одного солдата США витрачають $510 тисяч на рік, Великобританія – 250 тисяч фунтів стерлінгів, Німеччина – $220 тисяч, Польща – $100 тисяч, Росія – $83 тисяч. В Україні ж на одного військовослужбовця у 2017 році витрачали $7 тис, а у 2018 – $12 тис. Де нам взяти мільярди (причому це не замість вже існуючих потреб, а додатково) на сто тисяч нових «штиків»?

Водночас, профільні експерти здебільшого підтримують ініціативу Зе щодо скасування призову, нагадуючи при цьому, що цей кейс – «фішка» практично всіх його попередників, яка так і залишилася невиконаною обіцянкою.

Справді, про скасування термінового військового призову та переведення армії на контракт заговорили ще за Віктора Ющенка. Він почав створювати контрактну армію 2005-го. Через вісім років – у 2013 році екс-президент утікач Янукович підписав указ про відміну термінової служби. Проте після Революції гідності в.о. глави держави Турчинов цей указ скасував і з того часу пройшло кілька хвиль мобілізації для відправки солдатів у зону ОРДЛО.

«Багато політиків нам обіцяли протягом 15 років перехід на контрактну армію. Я наголошую, що з кінця жовтня українська армія стає контрактною, добровольчою! Я поставив завдання, щоб до кінця жовтня шосту хвилю демобілізації було завершено», - пафосно заявляв у 2016-му президент Порошенко, проте все згодом завершилося великим пшиком.

Чи втілить у життя Зеленський свій указ, реалізацією якого і де-факто, і де-юре займатиметься Кабмін, зокрема, МОУ, покаже час. Але вже сьогодні кадрові військові висловлюються щодо цього досить скептично. Наприклад, учора колишній перший заступник командувача силами спеціальних операцій генерал Сергій Кривоніс заявив, що норму про збільшення чисельності військ на сто тисяч осіб «можна виконати тільки на папері». За його словами, військові частини зараз укомплектовані лише на 50-60%, оскільки з армії за останні п'ять років звільнилося 130 тисяч людей. Відповідно, щоб виконати указ Володимира Зеленського, потрібно збільшити реальний чисельний склад армії (та її фінансування) на 60%. І тут, до речі, важливо відзначити об'єктивність Кривоноса, звільненого із ЗСУ при Зе-владі: він своїми оцінками не кидає каміння виключно у город нинішніх мешканців Печерських пагорбів, а говорить про останню п'ятирічку.

Дуже показово, що чинний міністр оборони Олексій Резніков учора теж поставив під сумнів текст президентського указу, але в іншій його частині. Глава МОУ заявив, що військовий заклик з 2024 року буде не скасовано, а замінено якоюсь короткостроковою інтенсивною військовою підготовкою на три-чотири місяці. Що це означає, пан Резніков предметно так і не пояснив, адже де-факто така підготовка може бути чимось на кшталт навчання в армії, і чимось на кшталт «воєнки» у вузах. Загалом, поки що виразної відповіді від представників влади про те, чи молодь їздитиме на ці курси з дому, чи їй доведеться жити в казармах не прозвучало, а отже, питання про те, чи скасують заклик чи мова піде за фактом просто про скорочення терміну. служби залишається відкритим.

«Безумовно, рішення про збільшення зарплати нашим військовослужбовцям, їхнє житлове забезпечення, вирішення інших соціальних питань є правильним і своєчасним. І саме на нього звертають найбільшу увагу. Проте, як на мене, стратегічно важливіше рішення про поетапний перехід до професійної армії. Про це дискусія вже 15 років, але з різних причин це так і не зробили. У ситуації актуальність такого рішення лише зростає. Однак це не означає, що воювати з ворогом мають лише професійні військові. Нагадаю про створення територіальної оборони. Також не скасовується і система масової мобілізації у разі виникнення війни. Імплементація указу президента Зеленського про розвиток Збройних Сил України потребує і відповідних законодавчих рішень, і нормативних актів Кабміну. Тому зараз навколо цього указу потрібне не з'ясування політичних відносин, а змістовна дискусія з приводу того, що ще належить зробити для ефективного розвитку ЗСУ», - зазначає політолог Володимир Фесенко.

У словах експерта «зашито» досить важливе уточнення, суть якого полягає в тому, що Зеленський, який як завжди артистично і з помпою заявив про армійську реформу, одразу ж переклав відповідальність на Кабмін, хоча сам має право законодавчої ініціативи. Це означає, що в результаті може вийти як із відомим мільярдом дерев: хороший президент пообіцяв, але погані чиновники не впоралися з поставленим завданням. Проте з урахуванням того, що в даному конкретному випадку виставлені чіткі календарні дедлайни, то розуміння, що прийде досить швидко. Наприклад, за найближчі півроку, як кажуть досвідчені нардепи, цілком реально «під ключ» підготувати та подати до парламенту весь необхідний супровідний пакет законопроектів, принагідно розгортаючи навчальні табори та розбудовуючи логістику. Якщо все це буде, значить, президент Зеленський як мінімальний бонус цілком може отримати електоральний приріст за рахунок молоді, яка, м'яко кажучи, не горить бажанням йти в армію. Якщо все, як було в цьому плані досі, завершиться пшиком — гарант напевно отримає черговий стусан по і без того рейтингу, що слабшає, оскільки тему торкнувся не рядової і вона навряд чи випаде просто так з фокусу суспільної уваги.

Але як би там не було, російська військова загроза нікуди не випарувалася, тому виникає цілком резонне питання: а може, варто реагувати на існуючі зовнішні ризики не через місяці та роки і не кількістю, а якістю, виділяючи гроші не на збільшення лав ЗСУ, а на нові розробки, які б допомогли оснастити вже готівкову армію сучасною високоточною зброєю?

Читайте також: Українців більше не будуть силою забирати в армію

Ромашова Наталя

Найпопулярніше