Корупція непереможна: чому Україна так нагадує Росію

Як і очікувалося, третя і остання частина розслідування «Bihus.info» з розкрадання української армії призвела до жорстких дискусій в соцмережах. Адже якщо резюмувати побачене, то виявилося, що всі слідчі органи, які повинні розслідувати крадіжки на оборонці, знали про них протягом декількох років, але закривали справи. Звичайно ж не за просто так...

Журналісти стверджують, що в Генпрокуратурі, військовій прокуратурі, Службі безпеки, Державній фіскальної службі і Національне Стокорупційне бюро неодноразово займалися фірмою «Оптімумспецдеталь», яка була задіяна в масштабних операціях, і через яку син уже колишнього першого заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Ігор Гладковський разом з партнерами Віталієм Жуковим і Андрієм Рогозою заробляли на контрабандних деталях із завищеними цінами. Пікантності додавав той факт, що Гладковський - близький соратник Петра Порошенка, і спочатку його хотіли просто відсторонити від посади на час розслідування, але пізніше президент був змушений його звільнити.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Як свідчить їх листування, яке опинилося в розпорядженні журналістів (і, що характерно, не один рік перебувало в руках компетентних органів), підприємці регулярно давали хабарі правоохоронцям. Серед документів є, наприклад, спілкування Рогози зі слідчим київського управління СБУ Дмитром Москаленком про суми хабарів. Виявилося і те, що військова прокуратура тричі відкривала провадження за даними аферами, але все закінчувалося безрезультатно...

Особливо в цій історії дісталося НАБУ. Якщо з тією ж Генпрокуратурою і її діяльністю (а вірніше - бездіяльністю) все і так в принципі ясно, то Артем Ситник примудрявся зберігати підтримку з боку США, втримуючи більш-менш позитивне реноме. Мовляв, може і успіхів немає особливих (завжди можна спихнути це на відсутність Стокорупційного суду), але зате в участі в корупційних схемах «орли» Ситника залишалися непоміченими. Але тут раптом виявилося, що через першого заступника директора НАБУ Гізо Углаву можна легко коригувати списки фіктивних фірм, що займаються фінансовими махінаціями, прибираючи з них «правильні» назви, що і було зроблено групою «схемщиків» з фірмою «Оптімумспецдеталь». Причому посередником в цій історії, за даними журналістів, виявився спеціальний агент НАБУ Євген Шевченко, який позиціонував себе в ЗМІ затятим борцем з корупцією.

Таким чином, НАБУ, за яке активно заступалися представники так званого громадянського суспільства на чолі з головою Центру протидії корупції Віталієм Шабуніним, "раптом" виявилося таким же, як і інші наші органи - брехливим, корупційним і неефективним.

Втім, якщо глобально оцінити дану ситуацію з сотнями мільйонів розкрадених гривень (адже це насправді дрібниця в порівнянні з тим, скільки насправді йде по кишенях чиновників і різного роду ділків), то, на жаль, доводиться визнати: кругова порука в Україні не тільки збереглася, але продовжує працювати надефективно Вбити цб корупцію не допомогла ні Революція гідності, ні відкриття кримінальних справ проти Віктора Януковича і його соратників, ні створення цілого ряду Стокорупційних органів, ні навіть величезні гранти на так званих «Стокорупціонерів».

І головне - синхронне закриття кримінальних справ по розкраданню в ВПК усіма основними силовими відомствами країни доводить, що за останні п'ять років після трагічних подій на Майдані в Європу ми йшли хіба що на папері, виключно за формальними ознаками. Потрібно проголосувати за якийсь законопроект - Верховна Рада проголосувала. Але при цьому все це залишалося абсолютною фількіною грамотою, яку ніхто насправді не виконував так, як це потрібно було для повноцінної запуску Стокорупційної системи в Україні. В результаті як тільки потрібно перейти до реальних дій правоохоронні органи починають відверто саботувати роботу. А якщо не виходить, то можна використовувати інші методи - відматати все назад. Наприклад, як у випадку з недавнім скасуванням Конституційним судом статті про незаконне збагачення.

На жаль, наша державна машина досі більше нагадує російську модель управління, нехай, і з деякими особливостями. Наприклад, корупційні зв'язки всередині силовиків, які стали надбанням громадськості завдяки розслідуванню Дениса Бігуса, дуже схожі з тим, що побудував режим Путіна.

Чи понесе хтось відповідальність за те, що Україна ці п'ять років простояла на місці? І чи є у нашої країни ресурси для того, щоб вибратися з цього корупційного болота? Президентські вибори повинні дати відповіді на всі ці питання. Показавши новий шлях, або ж остаточно законсервувавши цю систему ...

Дмитро Крижак

Читайте також: Дії НАБУ в оборонному скандалі розчарували українців

Читайте також: Корупція в «Укроборонпромі» розкрила продажність правоохоронної системи (ВІДЕО)