Урочистість абсурду: чому «швидкі» вибори апріорі неможливі

Британська газета Financial Times напередодні наробила чимало галасу, повідомивши, що Україна під тиском Білого дому почала планувати президентські вибори та референдум щодо мирної угоди з Росією до 15 травня цього року.

За словами анонімних українських та західних офіційних осіб, з якими поговорили журналісти FT, Володимир Зеленський має намір оголосити про план проведення президентських виборів та референдуму 24 лютого, у четверту річницю повномасштабного вторгнення путінської Росії. Як стверджують співрозмовники газети, адміністрація Трампа вимагає від Києва проведення виборів, оскільки бажає успішно завершити мирні переговори вже навесні. Інакше Вашингтон нібито загрожує позбавити Україну гарантій безпеки, які США також планують надати у рамках мирної угоди.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Співрозмовники FT і з українського, і із західного боку наголосили, що цей план — провести вибори та референдум до середини травня — навряд чи здійсниться, оскільки залежить від багатьох чинників, у тому числі від того, чи піде на укладення мирної угоди російський диктатор Путін. Водночас, як сказали FT співрозмовники, близькі до команди українського президента, Зеленський та його оточення дали зрозуміти адміністрації Трампа, що попри всі проблеми, пов'язані з виборами у воєнний час, готові діяти дуже швидко.

За попередніми планами, про які дізналася газета, Верховна Рада в березні-квітні займеться змінами законодавства, необхідного для організації виборчого процесу «під ключ», оскільки діючі рамки забороняють проведення виборів при військовому становищі.

Утім, цілком очевидно, що навіть якщо парламент скасує цю заборону, провести повноцінні вибори все одно буде дуже складно, враховуючи те, що сотні тисяч воїнів перебувають на фронті, а мільйони біженців — за кордоном, вважають експерти. Зокрема, як зазначила у коментарі тієї ж FT експерт із виборів і голова організації «Громадянська мережа ОПОРА» Ольга Айвазовська, якщо до виборів не буде домовленості про припинення вогню, то РФ зможе легко зірвати голосування. «Російські дрони будуть загрозою для виборчих дільниць по всій Україні», — окреслила пані Айвазовська лише один із численних бар'єрів, які не дозволяють швидкого проведення загальнонаціонального електорального волевиявлення.

Про те, що США справді пропонують завершити війну до початку літа, говорив минулої п'ятниці, 6 лютого і президент Зеленський. Однак увечері в середу, 11 лютого, коментуючи публікацію Financial Times, що завірусилася, глава держави спростував, що США погрожують відмовитися від своїх же гарантій безпеки у разі, якщо в Україні не оголосять дату виборів президента. При цьому він додав, що Київ розпочне вибори тоді, коли будуть усі відповідні гарантії безпеки.

Справді, у ситуації, коли щодня над Україною літає російське ракетно-дронове залізо різних типів, коли десятки мільйонів громадян отримують електроенергію по три-п'ять годин на добу думати про виборчу кампанію, м'яко кажучи, недоречно.

До речі, згідно з витоками з будівлі під скляним куполом на Грушевського, представники різних фракцій ВР, присутні в робочій групі, покликаній напрацювати, скажімо так, апгрейд виборчого законодавства сходяться на думці, що найраніше, коли можна буде провести вибори, які можна було б назвати прозорими та демократичними — півроку після повного припинення вогню та скасування військового стану в країні. Тому коментар президента Зеленського про те, що про жодні вибори до встановлення в країні більш-менш безпечної ситуації не може бути й мови, виглядає більш логічно, ніж гіпотези Financial Times. Це, до речі, не вперше (і схоже, не востаннє), справді авторитетні західні медіа потрапляють у пастку надмірної довіри до своїх «мутних» анонімних джерел, і навіть не намагаються перевірити інформацію чи щонайменше оцінити її реалістичність у площині практичної реалізації.

Тим часом на сьогодні, мабуть, залишається єдина карта, яка грає проти всіх логічно здорових аргументів: Білий дім не приховує свого наміру якнайшвидше закінчити російсько-українську війну за будь-яку ціну і в стислі терміни. Як уже зазначалося вище, Володимир Зеленський публічно каже, що так, справді, американці всерйоз налаштовані закрити цей тематичний трек до старту календарного літа. З іншого боку, з моменту повернення пана Трампа в Овальний кабінет США не раз і навіть не десять встановлювали всілякі дедлайни, про які незабаром самі забували і на які «забивали». При цьому вкрай важливо відзначити, що, будучи ключовим «миротворцем» Трамп і компанія не дають жодного центу на підтримку України – все американське озброєння надходить до нашої країни за гроші європейців, викинутих США на переговорні задвірки.

До речі, у середу, 11 лютого, Європарламент затвердив надання Україні загальноєвропейського кредиту на 90 млрд євро на найближчі два роки. Тепер потрібне рішення Ради ЄС. Нагадаємо, що 60 млрд. підуть на військову допомогу, а 30 млрд. - на загальну бюджетну підтримку.

Тобто на один рік виходить 45 млрд. Це, зазначимо, значно менше, ніж Київ отримував підтримку у попередні роки. Наприклад, минулого року, за даними Кільського інституту світової економіки від європейських держав, наша з вами країна отримала допомоги на 68 млрд євро. У тому числі європейці надали близько 39 млрд євро гуманітарної та фінансової допомоги та 29 млрд євро військової допомоги. Найбільше допомоги у 2025 році передала Німеччина – 9 млрд євро та ще 600 млн на закупівлю американської зброї через програму PURL. Великобританія дала 5,4 млрд євро, Швеція – 3,7 млрд євро, Норвегія – 3,6 млрд євро, Данія – 2,6 млрд євро. Загалом Північна Європа дає набагато більше допомоги, ніж Південна – 33% проти 3%. Невідомо, протягом якого часу Європа буде готова й надалі підтримувати такий темп вливань і над цим серед іншого, також мають превентивно думати на Банковій, щоб за фактом не включати антикризовий турборежим вирішення проблем.

Тим часом головна дипломатка ЄС Кая Каллас ініціює обговорення з країнами Євросоюзу переліку поступок, які Європа має вимагати від путінської Росії у рамках потенційної угоди про завершення війни. При цьому (ще один тривожний дзвінок Офісу президента) Володимир Зеленський, спілкуючись напередодні з журналістами, зазначив, що поки що не знає деталей обговорень у ЄС.

На цьому фоні газета Politico розповіла про плани єврогравців провести план «часткового» членства України у ЄС. Задум полягає в тому, що Київ отримає місце за столом ЄС та поетапний доступ до прав та обов'язків, продовжуючи реформи вже у статусі «всередині процесу». Таку формулу в дипломатичних колах називають зворотним розширенням - вступ на початку шляху, а не на фініші. Коментуючи недавно цей тематичний кейс, президент Зеленський акцентував, що для країни в цьому питанні важлива конкретна дата.

Зазначимо, що свіже соціологічне дослідження, підготовлене Центром Разумкова на замовлення Київського безпекового форуму, свідчить про те, що в порівнянні з вереснем 2025 року, підтримка українцями курсу на членство в ЄС зросла з 81,7% до 83%. Це найвищий показник за весь період спостережень, починаючи з 2021 року. Для порівняння: у вересні 2024 року вступ підтримували 73,7%, у лютому-березні 2023 року – 78,6%, у вересні – жовтні 2022 року – 78,4% опитаних.

Читайте також: Війна в Україні: втрати РФ удвічі перевищили кількість мобілізованих

Читайте також: ЗСУ завдали удару по одному з найбільших майданчиків зберігання боєприпасів російської армії