Гонка слів: чому США не клюнули на ядерний гачок рашистів

Термін дії договору про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО), нагадаємо, минув 5 лютого, проте американська сторона лише напередодні публічно озвучила причини, з огляду на які президент Трамп не погодився на пропозицію кремлівського диктатора Путіна на добровільній основі зберегти на рік і більше ліміти на ядерні боєзаряди. Зокрема, держсекретар США Марко Рубіо заявив, що причин, через які Америка не зацікавилася пропозицією Кремля, є три.

Перша: ДСНО був невигідний Штатам, оскільки враховував лише стратегічну ядерну зброю Росії, але не тактичну.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Друга причина, через яку США не прийняли путінську пропозицію щодо ДСНО полягає в тому, що ще 2023-го РФ в односторонньому порядку призупинила дію цього договору, а до цього «систематично порушувала його».

Ну, і, нарешті, третя причина, через яку США не пішли на збереження лімітів з ДСНО, судячи з приділеної до неї уваги, є для Вашингтона ключовою. Договір, як наголосив Марко Рубіо, не враховує зростаючого ядерного арсеналу Китаю, який США також вважають своїм конкурентом на атомній ниві.

"Швидке і непрозоре нарощування Китаєм свого ядерного арсеналу після набуття чинності ДСНО зробило застарілими колишні моделі контролю над озброєннями, засновані на двосторонніх угодах між США та Росією", - заявив Рубіо. За його словами, з 2020 року Піднебесна збільшила свої запаси ядерної зброї з 200 до більш ніж 600 одиниць і планує до 2030 мати більше 1000 боєголовок. «Угода про контроль над озброєннями, яка не враховує нарощування озброєнь Китаєм, за яку виступає Росія, безсумнівно, зробить Сполучені Штати та наших союзників менш захищеними, – зазначив держсекретар США. – Потрібен не старий добрий ДСНО, а щось нове. Договір, який відображає те, що США незабаром можуть зіткнутися не з одним, а з двома ядерними суперниками в особі Росії та Китаю».

Пекін якраз після заяви Марко Рубіо заявив, що не має наміру підключатися до переговорів зі США та РФ щодо обмеження ядерних озброєнь, оскільки його арсенали непорівнянні з них.

Тим часом Марко Рубіо не тільки висловив стурбованість ядерним арсеналом КНР, що зростає, а й звинуватив Пекін у таємному проведенні повноцінних ядерних випробувань, що йде врозріз з його міжнародними зобов'язаннями. Таке випробування Китай, за словами американського держсекретаря, нібито провів 22 червня 2020 року. Китайське керівництво на це звинувачення поки не відреагувало, проте його прокоментував виконавчий секретар підготовчої комісії Організації з Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань Роберт Флойд. Він нагадав, що організація має Міжнародну систему моніторингу (у якій беруть участь і Штати), яка дозволяє надійно і оперативно виявляти будь-які ознаки порушення мораторію на ядерні випробування. Жодних даних про те, що 22 червня 2020 року якась із країн проводила подібні тести, система, за його словами, не виявила.

«З урахуванням коментарів, що пролунали, можна припустити, що пошук взаємоприйнятних рішень в рамках режиму пост-ДСНО буде вкрай складним. Росіяни, прикриваючись ядерною картою, спробували підвищити свої політичні ставки, зокрема у переговорах щодо миру в Україні, проте Білий дім, схоже, вирішив не клювати на чорну вудку Москви», - зазначає з цього приводу Politico.

На болотах тим часом підгоряє не по-дитячому. Відомий заступник голови Ради безпеки РФ Медведєв, під час так званого президентського терміну якого і був укладений договір, заявив, що Вашингтон висуває нереалістичні вимоги. «Держдеп назвав договір недосконалим — він не поширювався на тактичні ядерні озброєння і не включав Китай». Ох так? А як щодо Британії та Франції? Гіперзвуку? Заява Вашингтона означає одну: за таких умов жодної угоди ніколи не буде. Скажіть чесно»,— написав Медведєв у соцмережах.

На переконання аналітика Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тараса Жовтенка, завершення дії «ядерного» договору стало результатом збігу інтересів Москви та Вашингтона, хоча мотиви сторін суттєво відрізняються: «Сталося те, в чому був зацікавлений і Кремль, з одного боку, і адміністрація Дон. Ми маємо путінський режим, який у своїй геополітичній стратегії спирається насамперед на ядерний шантаж та ядерне залякування – не лише Європи, а й Сполучених Штатів. Але для того, щоб цей шантаж реально працював, Росії потрібно докласти дуже багато зусиль, зокрема, інвентаризувати та модернізувати той ядерний арсенал, який вона має».

Як вважає Тарас Жовтенко, дія ДСНО фактично «закривала» Росію у досить вузькій рамці, не дозволяючи їй нарощувати кількість ядерних боєголовок. «Цей договір обмежував і загальну кількість ядерних боєголовок, і кількість тих, що могли бути розгорнуті на бойовому чергуванні. Для Росії це була дуже тісна рамка, тому що вона була змушена лише підтримувати у технічно придатному стані боєголовки, які виготовляли ще за часів Радянського Союзу. Виробляти нові боєголовки вони не могли», – наголосив він.

За словами експерта, ситуація для США формально виглядала схожою, проте на практиці Вашингтон використав обмеження договору системної технологічної модернізації.

«Сполучені Штати займалися глибинною модернізацією. Ті самі гравітаційні бомби B-61 пройшли вже 13 серйозних модернізацій. Це дозволяло американцям підтримувати свій ядерний арсенал у робочому стані і не давати Росії скорочувати технологічний розрив, який існував ще з часів холодної війни», – наголосив аналітик.

Росія, констатував Тарас Жовтенко, ще задовго до формального припинення дії договорів почала системно їх порушувати, створюючи озброєння, що не вписувалися в діючі міжнародні рамки. «Той самий «Орєшнік» – дуже показовий приклад. Він не підпадає під обмеження ДСНО, але підпадав під обмеження договору про ракети середньої та малої дальності. Росія почала розробляти ракету, яку мала права розробляти, коли договір діяв. І на момент, коли договір був остаточно зруйнований, у Кремля вже був готовий зразок. Це означає, що порушення почалися задовго до формального виходу із домовленостей», – аргументував експерт. Водночас для США, за словами Жовтенка, відмова від СНО також відкриває простір для масштабної модернізації ядерної тріади: «Трамп наголошує на модернізації не лише конвенційного, а й ядерного арсеналу. Це нові балістичні ракети для атомних субмарин, заміна ракет Minuteman. Американці ці технології й раніше випробовували, але тепер, не маючи обмежень за договором, вони можуть усе це повноцінно розгортати».

Як вважає експерт, на першому етапі Москва намагатиметься утримувати образ «договірної сторони», уникаючи різких кроків, проте лише до того моменту, поки це буде вигідно політично. «Поки тривають мирні переговори, поки розгортається ситуація навколо Ірану, поки Путіну потрібно продати себе як адекватний бік переговорів зі Сполученими Штатами та особисто з Дональдом Трампом, якихось різких рухів від Кремля, швидше за все, не буде», – переконаний Тарас Жовтенко. Тим часом, за його словами, далі путінська Росія перейде до звичної для себе інформаційно-дипломатичної тактики – переведення відповідальності за руйнування системи міжнародних обмежень на Вашингтон.

Читайте також: США обвалили імпорт російської нафти до Індії

Читайте також: ЄС хоче запровадити санкції проти країн за операції з російською нафтою