Колишній бригадний генерал із Франції дав прогноз на друге півріччя війни

Відставний командир 7-ї бронетанкової бригади Сухопутних військ Французької республіки, генерал Ніколя Рішу (Nicolas Richoux) в інтерв'ю OSINT-аналітику, колишньому військовослужбовцю військово-морської авіації ВМС Франції Ксав'є Тітельману розповів про тенденції фронтової обстановки в Україні восени 2023-навесні 2024 року.

Перше, що зазначає Рішу, як про це раніше вже наголошував військовий експерт із Баку Агіль Рустамзаде, це відсутність панування України в повітрі (F-16 обіцяють з літа 2022 року, але навчання пілотів навіть у липні 2023 року так і не розпочалися - ред.), у зв'язку з чим контрнаступ, на думку генерала, — не для цього літа, оскільки він почався передчасно.

Читайте також: Залужний розповів, якої зброї Україні не вистачає

Цей висновок робиться на основі аналізу логістики: генерал не бачить можливості того, як ЗСУ зможуть накопичити необхідний обсяг озброєнь та палива для проведення наступальної операції такого масштабу.

Наступ проводиться малими силами, а у військовій справі вважається, що противник має бути знищений у ході трьох етапів:

1. дезорганізації (знищення ліній постачання фронту тощо);

2. здійснення маневру для прориву лінії оборони;

3. знищення противника.

З того, що відомо, а саме, 10 нових бригад ще не введено в бій, можна говорити, що основний наступ ще не розпочався. А історія з постачанням касетних боєприпасів говорить лише про те, що не вдалося поставити угрупованню ЗСУ необхідну кількість звичайних боєприпасів, щоб наступ міг тривати кілька тижнів і не видихатися.

Важливий висновок – на сьогодні для великого наступу вже не так багато часу, оскільки два місяці літа, що залишилися, це занадто мало. Плюс немає переваги у запасах боєприпасів, які б дозволили його успішно провести.

Рішу зазначає, що минулого року генерал Суровікін вивів близько 25-30 тис. осіб та частину озброєння з-під Херсона та зміцнив позиції на східному березі Дніпра. У результаті на сьогоднішній день армія російських окупантів продовжує існувати і вона не розбита. А український наступ на півночі в районі Ізюму, який спочатку вдався, в результаті теж видихнувся через проблеми з логістикою, що почалися в листопаді, оскільки механізовані з'єднання встали.

Зараз Україні важко створити локальну перевагу на ділянці наступу, плюс вона не має мільйонів снарядів. У зв'язку з цим Рішу наводить приклад того, що росіяни влітку 2022 року під Бахмутом випускали до 20 тис. снарядів на добу, а Франція зараз виробляє 40 тис. снарядів на рік і планує збільшити цю кількість до 80 тис.

Генерал вважає, що існують виробничі проблеми, які не дозволяють швидко наростити виробництво боєприпасів та військової техніки на Заході для постачання в Україну, і для нарощування їх випуску може знадобитися до чотирьох років.

На думку Рішу, великий український наступ не зможе бути здійснений у 2023 році, оскільки відсутня «логістична маса». І це не лише самі боєприпаси, а й сотні людей та вантажних автомобілів. І перед ЗСУ постає дилема: необхідно вести бойові дії у поточному темпі з витратою боєприпасів та матеріально-технічних засобів, а також паралельно накопичувати запаси для наступу.

І з урахуванням нинішніх темпів виробництва на Заході нереально, що великий наступ здійсниться у 2023 році. Тільки з появою винищувачів F-16, отримання яких заплановано на весну 2024 року, можна буде мріяти про великий наступ. Але генерала непокоїть відсутність боєприпасів у країнах, про що свідчить передача касетних боєприпасів.

Щодо подальших перспектив генерал найбільше боїться ризиків від виробничих можливостей. І він найбільше побоюється стабілізації фронту та заморожування конфлікту, до якого Україну схиляють на всіх рівнях. Оскільки за рік російські окупанти добре окопалися.

Зазначимо, що щодо України військово-політичне керівництво Заходу займає двоїсту позицію. З одного боку, у Пентагоні переконані, що війна в Україні змінить архітектуру колективної безпеки у ХХІ столітті. А з іншого — Вашингтон і міжнародні інститути (ООН, НАТО) влаштовує млявий, виснажуючий характер конфлікту, в якому територіальна цілісність України та виживання громадянського населення є важливими, але не першими серед пріоритетів, — «last but not least». Війна в Україні дозволяє західним економікам запустити новий виробничий цикл та провести реіндустріалізацію.

Фото: estrepublicain

Читайте також: Стало відомо, які озброєння Захід відмовляється передати Україні (ІНФОГРАФІКА)