Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США?

Візит прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу до Вашингтона 22 липня 2024 року відбувся на тлі значних політичних змін у Сполучених Штатах.

Де президент Джо Байден оголосив про своє рішення не балотуватися на переобрання.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Це рішення викликало багато питань щодо майбутнього американо-ізраїльських відносин і впливу цього фактору на регіональну політику на Близькому Сході.

Нетаньягу під час свого візиту наголосив, що незалежно від того, хто стане наступним президентом США, Ізраїль залишиться міцним союзником Сполучених Штатів. Така позиція має значення як для внутрішньої, так і зовнішньої політики Ізраїлю. 

З одного боку, вона покликана заспокоїти ізраїльське населення, яке турбується про стабільність і безпеку країни. З іншого боку, це сигнал для міжнародної спільноти про те, що Ізраїль готовий співпрацювати з будь-якою адміністрацією США для досягнення спільних цілей.

Ізраїль співпрацюватиме з будь-ким задля власних цілей 

Нетаньягу наголосив на важливості двопартійної підтримки в США. Це означає, що Ізраїль не робить ставку на конкретного кандидата чи партію, а намагається зміцнити зв'язки з обома таборами — республіканцями та демократами. 

Такий підхід може забезпечити стабільність відносин між країнами незалежно від політичних змін у США. Водночас, це підкреслює важливість двопартійної підтримки як гаранта довгострокової стабільності та безпеки для Ізраїлю.

Під час візиту Нетаньягу також піднімав питання, що стосуються безпеки регіону, зокрема звільнення ізраїльських заручників у Газі, боротьби з палестинською ісламістською групою ХАМАС та протистояння Ірану. Адже итання безпеки залишаються пріоритетом для Ізраїлю і що країна шукає підтримки США у вирішенні цих проблем. Важливо також зазначити, що візит Нетаньягу відбувся на фоні зростаючого внутрішнього тиску та протестів в Ізраїлі, які вимагають припинення вогню в Газі.

Цей візит є спробою Нетаньягу перезавантажити відносини з Вашингтоном після місяців напружених відносин через ізраїльську військову кампанію в Газі.

Присутність заручниці Ноа Аргамані, врятованої ізраїльськими командос, також мала символічне значення, хоча й викликала критику з боку інших сімей заручників. 

Ізраїль має лавірувати у своїй підтримці США з кількох ключових причин. 

По-перше, геополітичне розташування Ізраїлю робить його залежним від сильної підтримки з боку Сполучених Штатів, які є його головним союзником на міжнародній арені. Ця підтримка включає не тільки військову допомогу, але й дипломатичну підтримку на глобальному рівні, яка допомагає Ізраїлю протистояти загрозам з боку сусідніх країн та терористичних організацій.

По-друге, в умовах постійної загрози з боку Ірану та його проксі-сил у регіоні, Ізраїль потребує стабільного та надійного партнера в особі США. Співпраця між Ізраїлем та США у сфері розвідки та оборони є критично важливою для забезпечення національної безпеки обох країн. Лавірування між двома партіями дозволяє Ізраїлю зберігати цю підтримку незалежно від того, хто перебуває при владі у Вашингтоні.

По-третє, двопартійна підтримка є ключовою для довгострокових інтересів Ізраїлю. Зміцнення відносин з обома політичними таборами допомагає уникнути ризиків, пов'язаних зі зміною адміністрацій у США. Це забезпечує стабільність та передбачуваність у відносинах між країнами, що є важливим фактором для планування та реалізації довгострокових стратегічних цілей Ізраїлю.

Отже, попри труднощі та протести, Нетаньягу продовжує підтримувати міцні відносини з Америкою. Його візит до Вашингтона та виступ у Конгресі спрямовані на зміцнення цих зв'язків та нагадування всім, що Ізраїль залишатиметься важливим союзником США незалежно від того, хто стане наступним президентом Сполучених Штатів. 

Цей візит є важливим кроком у підтвердженні стратегічного партнерства між двома країнами та підкреслює значення двопартійної підтримки для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні.

Читайте також: Як ми навчилися працювати без світла

Читайте також: Ультраправі в Європі: повернення до темних часів