Кейт Уінслет - героїня знаменитої мелодрами, яка любить серйозні ролі і не любить худнути

Кейт Уінслет у Голлівуді, незважаючи на його численні нагороди їй – людина чужа. Краса у неї, швидше, німецька (не випадково свого «Оскара» Уінслет отримала за фільм, у якому грала німкеню – але про це далі), хоча за національністю вона британка.

Світову славу їй приніс "Титанік", тобто фільм, розрахований на масову публіку, але з юності вона віддавала перевагу складним ролям. Так, у 19 років Уінслет отримала премію Лондонського товариства кінокритиків за роль у фільмі «Небесні створіння». Там вона грала дівчинку-підлітка, яку її подруга вмовила вбити її, подруги, матір, оскільки та була проти їх дружби, побачивши в ній гомосексуальні мотиви. Роль не для стандартної голлівудської старлетки.

Втім, стандартною голлівудською старлеткою Уінслет бути не могла хоча б через свою (неминуча тема у статтях про неї) вагу. Про неї (тобто про те, що вона нібито зайва) їй говорили на кастингах у юності і писали навіть після глобального успіху "Титаніка". Сама актриса з цього приводу ніяк не страждає (зазначимо, що про це ми знаємо тільки з її слів, тож це не факт) і неодноразово заявляла, що "у неї немає частин тіла, які б вона ненавиділа".

Інша річ, що професія неодноразово змушувала Уінслет худнути до зйомок нового фільму до тієї комплекції, в якій його режисер бачив свою героїню. Але після зйомок відразу "злазила" з дієти - і в результаті вже на промоушенах стрічки з'являлася в своїй звичайній вазі, та ще й принципово в сукнях, що обтягують.

У 20 років Кейт вже була номінована на Оскар за роль у фільмі "Розум і почуття", екранізації класичного роману Джейн Остін. Після цього вона зіграла Офелію у екранізації «Гамлета». Її режисер Кеннет Брана вирішив, щоб відрізнятися від своїх численних попередників, екранізувати п'єсу Шекспіра повністю, без купюр. В результаті фільм йшов більше, ніж чотири години, і вийшов вкрай занудним - це, мабуть, єдиний "Гамлет", на перегляді якого можна заснути.Недарма він зібрав всього $4,7 млн. при бюджеті $18 млн. - але Уінслет тут була не винна. 

У 22 роки в акторській долі Уінслет стався різкий поворот – вона виграла кастинг на роль у «Титаніку» Джеймса Кемерона, де зіграла разоміз Леонардо Ді Капріо, і стала справжньою голлівудською зіркою та об'єктом поклоніння мільйонів глядачів. І хоча, як не крути, «Титанік» це, як то кажуть, «попса», за сюжетом він, як багато колишніх фільмів за участю Уінслет – трагедія. (До речі, до зйомок вона вкотре схудла, але не втрималася і почала набирати вагу вже у їх фінальній стадії).

За «Титанік» Кейт була в черговий раз номінована на «Оскар», але знову його не отримала. Потім була третя номінація – за роль британської письменниці Айріс Мердок у молодості у фільмі «Айріс», четверта – за «Вічне сяйво чистого розуму» та п'ята – за драму «Як малі діти».

Все це були ролі жінок нелегкої долі, яким, як і раніше, віддавала перевагу Уіінслет. Знімалася вона і в інших аналогічних ролях, але тут акторська доля зіграла з нею злий жарт. Кейт вибирала найкращих артхаусних режисерів (після «Титаніка» вона могла собі це дозволити), але фільми, які вони знімали з нею, виявлялися чи не найзануднішими в їх режисерській кар'єрі – сумна традиція, закладена ще у «Гамлеті».

Але свого «Оскара» Уінслет таки отримала – у 2009-му році, за головну роль у фільмі «Читець». І, як завжди – роль непросту. Починається фільм із того, що 15-річний німецький підліток Міхаель закохується у 36-річну жінку Ханну, кондуктора трамвая, яка для нього одночасно коханка та частково мати.

Але, з іншого боку, він набагато старший за неї в плані освіченості, хоча Ханна допитлива і просить його читати їй вголос книги – звідси й назва фільму. (Лише потім Міхаель розуміє, що вона просто не вміє читати). Потім Ханна раптово зникає – і лише за вісім років Міхаель, студент юридичного факультету, випадково впізнає її на суді, де присутній, на лаві підсудних. Виявляється, що вона була наглядачкою Освенціму. Ханну засуджують до 20 років ув'язнення, і далі починається історія, в яку можна вірити, а можна – ні.

А Кейт Уінслет, як і раніше, вибирає «важкі ролі», хоча тепер уже не обов'язково тільки в кіно. Але тепер їй уже не потрібно грати лише красунь та худнути для цього. Так, вона отримала премію "Еммі" за роль у міні-серіалі "Мейр з Істтауна", де грала поліцейську, що розслідує вбивство, обтяжену роботою і сім'єю. Тобто - звичайну сучасну і вже літню жінку, якій не до своєї зовнішності. Грала, до речі, чудово – і це той випадок, коли "Еммі" пішла за правильною адресою.

Щоправда, у кіно у фільмі "Лі", де Уінслет була ще й продюсером, їй знову довелося стати красунею - принаймні так вважали про її нову героїню в реальному житті її сучасники. А героїнею цією була реальна жінка Лі Міллер, до Другої світової війни - помітна постать європейського художнього авангарду, а під час війни - військовий фотограф, яка знімала поля боїв та концентраційні табори.

Фото: Pinterest