Кабмін заблокував витрати через порожню скарбницю

Державна казначейська служба (ДКС) зупинила фінансування всіх незахищених видатків, оскільки державний бюджет не в змозі обслуговувати всі витрати, передбачені законом на 2020 рік. Про це йдеться в статті "Економічної правди" з посиланням на двох високопоставлених чиновників в Кабміні.

Зупинка означає, що держава відмовляється від фінансування в першу чергу капітальних витрат (ремонт, реконструкція, будівництво та ін., - ред.). За підсумками третього кварталу 2020 року на ці цілі уряд витратив 45,8 млрд грн із запланованих на цей рік 112,6 млрд грн. Тобто, за три місяці до кінця року фінансуванню підлягали витрати ще на 66 млрд грн.

Таким чином, обмеження торкнеться ремонту і будівництва доріг. З прямо передбачених в бюджеті на цей рік 86,8 млрд грн "Укравтодору" на утримання автодоріг за 10 місяців витратили тільки 2/3 суми - майже 57 млрд грн.

Останні запити від головних розпорядників бюджетних коштів на проведення незахищених видатків ДКС обслуговувала 20 листопада. У 2019 році на аналогічний крок, через перекидання бюджетних коштів і невиконання надходжень від митниці, прем'єр-міністр Олексій Гончарук пішов 17 грудня", - йдеться в матеріалі.

Відзначається, що міністр фінансів Сергій Марченко через "щільний графік" не знайшов можливості прокоментувати зупинку фінансування витрат з держбюджету.

"Казначейство здійснює виконання показників держбюджету та обслуговування інших клієнтів відповідно до законодавства", - відповіли в прес-службі Мінфіну.

У Держказначействі на запит видання не відповіла.

"Які ще програми не будуть профінансовані? Це програми, фінансування яких з тих чи інших причин так і не почалося. Станом на початок листопада (останні дані Міністерства фінансів) таких було 74 програм на загальну суму 19,02 млрд грн. Частина цієї суми - витрати на відомства, які планували створити в цьому році, однак вони так і не запрацювали. Наприклад, 650 млн грн повинні були піти на Бюро фінансових розслідувань (створення аналогічного органу - Бюро економічної безпеки - Верховна Рада підтримала в першому читанні тільки у вересні) .Тобто ж саме стосується Комісії з регулювання азартних ігор, яку уряд повністю сформував лише 18 листопада", - йдеться в статті.

Відзначається, що коли в квітні парламент вносив зміни до державного бюджету, дохідні показники базувалися на отриманні коштів від МВФ, проте Фонд припинив співпрацю з Україною.

"Співпраця з МВФ була зупинена після того, як Конституційний суд своїм рішенням фактично перекреслив досягнення в антикорупційній реформі. Ще раніше довіру МВФ похитнула відставка глави Національного банку Якова Смолія, а також проект бюджету на наступний рік, в якому чиновники пропонували встановити граничний рівень бюджету на рівні 270 млрд грн", - пишуть автори.

Позитивний сигнал у співпраці України з МВФ, наприклад офіційну заяву або візит місії фонду, міг би стати підставою для виділення Україні 1,2 млрд євро пільгового кредиту від ЄС. Такого сигналу було б достатньо і для розміщення євробондів на західних ринках капіталів.

Також підкреслюється, що кошти, яких не вистачає для покриття дефіциту, Мінфін міг би зайняти на внутрішньому ринку.

"Але великомасштабні запозичення в умовах невизначеності з майбутнім посиленням карантину і майбутньої співпраці з МВФ призведуть до зростання вартості обслуговування боргу. Крім цього, такі запозичення будуть короткостроковими, тобто повертати їх доведеться вже на початку наступного року", - йдеться в статті.

Ще один варіант - емісія, пропозиції надрукувати гроші, яких не вистачає державі для фінансування витрат, не зникають з інформаційної порядку денного. Напередодні про нього заговорив навіть екс-глава Мінекономіки Тимофій Милованов, який раніше критикував цю ідею.

Нагадаємо, через дефіцит бюджету Кабмін заблокував ряд витрат в кінці 2019 року. Зокрема, через провал бюджету було заблоковано будівництво по всій країні.

Як повідомлялося, 20 грудня 2019 року Верховна Рада проголосувала за створення Тимчасової слідчої комісії для розслідування реструктуризації зовнішнього боргу в 2015 році за часів міністра фінансів Наталії Яресько.

Відзначається, що з березня по 27 серпня 2015 року уряд, особисто міністр фінансів Наталія Яресько та комітет кредиторів домовилися про реструктуризацію боргу України. Реструктуризація передбачала негайне списання 20% основної суми боргу (близько $ 3 млрд) за умови підвищення середньозваженої купонної ставки з 7,22% до 7,75% річних. Погашення держоблігацій відстрочено на 4 роки - з 2015-2023 років до 2019-2027 років.

У якості компенсації Україна випустила додаткові цінні папери - ВВП-варранти (VRI). Механізм VRI починає діяти тільки в разі, якщо ВВП України досягне $ 125,4 млрд. Суми виплат по ним залежать від динаміки зростання ВВП України.

Творці документа вважають, що в результаті проведених Яресько переговорів були "створені абсурдні умови, в яких Україні економічно невигідно дотримуватися курсу економічного зростання".

Читайте також: Коли настане технічний дефолт України: з'явився прогноз

Фото: 24tv