Ідентифікована одна з трьох розкішних книг 16 століття, що належали двом дружинам короля Генріха VIII та його раднику

Коли йдеться про історичні реліквії, їх правильна ідентифікація іноді не менш важлива, ніж сама знахідка. А в наведеному нижче випадку, ще й цікавіше, оскільки двох з трьох власників таких часословів, Томаса Кромвеля і свою другу дружину Анну Болейн, король Генріх VIII наказав стратити, "милостиво" замінивши в другому випадку спалення на обезголовлення мечем. Третя власниця, Катерина Арагонська, перша дружина Генріха VIII, була їм "лише", о суті, ув'язнена  і хоча б уникла страти.

Цікаво тут і те, що, можливо, саме страта Томаса Кромвеля спонукала творців "Гри престолів" на сцену страти королівської правиці Неда Старка - хоча Кромвель і був фальшиво звинувачений у зраді, він не став публічно заявляти на страті про свою невинність, щоб зберегти становище при дворі свого сина (у серіалі у Старка - його дочки). Що стосується книги, то, як пише The History Blog , нове дослідження показало, що зображений на портреті Томаса Кромвеля роботи Генріха Ганса Гольбейна Молодшого (1532-1533 рр.) розкішний друкований ілюстрований часослов є саме тим екземпляром, який зберігається в бібліотеці коледжу у Кембриджі.

Часослов був надрукований у Парижі Жерменом Ардуїном у 1527/8 році. Після друку до нього було додано намальовані вручну ілюстрації. Потім він був укладений у розкішну оксамитову палітурку зі срібними позолоченими краями та застібками (одна застібка зараз відсутня). 

Це одна з трьох відомих копій, надрукованих Ардуїном одним тиражем. Дві інші дісталися Катерині Арагонській та Анні Болейн. Книги були індивідуалізовані для своїх власників, тому, незважаючи на те, що вони були з однієї партії, вони не ідентичні. Друковані тексти у всіх трьох годинниках однакові, але ілюстрації намальовані в них вручну і відображають смаки (і бюджети?) їх власників. Часослов Анни більше за розміром і в ньому найрозкішніші і багато деталізовані малюнки, Примірник, що належав Катерині Арагонській, прикрашений менш майстерно. Примірник Кромвеля за багатством деталей знаходиться посередині між двома названими вище.

Той факт, що в Анни, Катерини і Томаса був один і той же латинський молитовник, демонструє, наскільки рухливими були межі між звичаями англійських католиків та протестантських реформаторів (яким був Кромвель) на той час. Всі троє дотримувалися різних переконань аж до того, що навіть протестантка і протестант Анна і Кромвель значно розходилися в доктринальних питаннях. Проте, Кромвель не тільки використовував традиційно католицький текст, а й демонстрував молитовник з ним на видному місці свого престижного портрета, написаного улюбленим художником короля.

Часослов був подарований бібліотеці Трініті-коледжу в 1660 Анною Седлер, дружиною багатого землевласника, дідом якого був сер Ральф Седлер, секретар Томаса Кромвеля і його наступник на посаді державного секретаря Генріха VIII. Ральф виріс у будинку Кромвеля з семи років. Кромвель був для нього наставником та вчителем, і вони були близькими друзями протягом усього його життя. Сер Ральф Седлер був виконавцем заповіту Кромвеля і, що ще точніше, був зазначений у заповіті як отримувач усіх книг свого колишнього наставника.

Анна Седлер також була тісно пов'язана з двором Тюдоров (її батько був генеральним прокурором Єлизавети I, а потім лордом-головним суддею) і була затятим колекціонером книг та монет. Протягом двох десятиліть (1649–1669) вона жертвувала свою кореспонденцію, щоденники, рукописи та книги Трініті-коледжу в Кембриджі, який відвідував її батько. Часослов був подарований нею коледжу разом з Апокаліпсисом Трійці, найвідомішим ілюстрованим рукописом коледжу.

Всі три екземпляри, ймовірно, були замовлені та подаровані одержувачам однією людиною з "дуже глибокими кишенями" - якщо вона могла дозволити собі ці надзвичайно дорогі предмети розкоші. Крім того, вона повинна була мати тісний зв'язок із усіма трьома власниками, що звужує ймовірних кандидатів до Генріха VIII або самої Анни Болейн.

Аналізуючи тавра на срібній палітурці, дослідники змогли ідентифікувати його виробника як П'єр Манго з Блуа, ювеліра короля Франції Франциска I, який зробив палітурку в 1529-30 рр.. Анна провела кінець 1510-х і початок 20-х при дворі Франциска I; тут вона здобула освіту в галузі літератури, релігії та мистецтва, виявивши великий інтерес до ілюстрованих рукописів. Вона була фрейліною Франциска протягом семи років, перш ніж повернутися в Англію в 1522 році. І вона знала П'єра Манго, що підтверджується ланцюжком, який брат Анни замовив виготовити Манго через кілька років.

Враховуючи постійні зв'язки між сім'єю Болейн та ювеліром, а також те, наскільки розкішною є версія часослова, яка належала Анні, цілком ймовірно, що саме вона замовила всі три екземпляри, два з яких подарувала Кромвелю та Катерині. Постійне місце експозиції екземпляра, що належав Анні - замок Хевер, де пройшло її дитинство, а того, що належав Катерині - бібліотека Моргана в Нью-Йорку.

Фото: портрет Томаса Кромвеля з часословом Вікіпедія