Глава дипломатії Китаю у рамках візиту до Йоганнесбурга відвідає Туреччину

Директор канцелярії Комісії із закордонних справ ЦК Комуністичної партії Китаю Ван І візьме участь у 13-й зустрічі високих представників БРІКС з питань безпеки в Йоганнесбурзі з 24 по 25 липня, а також відвідає Нігерію, Кенію, ПАР та Туреччину до та після зустрічі. Про це повідомила офіційний представник МЗС КНР Мао Нін, повідомляє прес-служба китайського посольства в Анкарі.

«Візит до Туреччини показує, наскільки Китай цінує свої відносини з цією країною. Китай працюватиме з Туреччиною над активним просуванням співпраці «Один пояс, один шлях» та стратегічних напрямів співпраці між Китаєм та Туреччиною», - заявила Мао Нін.

Читайте також: Моді про війну в Україні: Індія не нейтральна, для неї важливо «виграти мир»

Нагадаємо, раніше турецьке видання Karar опублікувало статтю з пантюркістською ідеєю створення Великого Турану, до якого мають увійти десять російських регіонів. Ця ідея в контексті турецько-китайських відносин вступає в суперечність із китайською мрією про велике єднання «датун», яка втілилася у 618–907 роках. у період царювання імперії Тан. Конфлікт між Великим Тураном та датун існує через проблему мусульманської меншини у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі.

У цьому контексті значущою виглядає зустріч колишнього державного секретаря США Генрі Кіссінджера з головою КНР Сі Цзіньпіном, яка відбулася у Пекіні у четвер, 20 липня.

Під час свого візиту до Пекіна Кіссінджер також зустрівся з головним китайським дипломатом Ван І та міністром оборони Лі Шанфу, який перебуває під санкціями США з 2018 року через закупівлю Китаєм російської зброї. Про це повідомляє CNN.

Зазначимо, що Китаєм правлять постєзуїтські структури, які мають великий досвід трансформацій держав.

Провідна роль Ватикану для Китаю зародилася в місіонерських контактах, що існували з моменту поділу церков 1054 року, — починаючи з XI століття і найповніше втілившись — після місії Маттео Річчі (1552-1610) — італійського місіонера-єзуїта, який провів останні тридцять років у Китаї, і по праву може вважатися його першим «вестернізатором».

Іншою силою виступають посттевтонські та посттамплієрські структури в Європі («рояли-рігал»), вони доповнюють орденські еліти Ватикану. Наприкінці березня-початку квітня 2023 року між Китаєм та Євросоюзом активізувалася дипломатія на тлі переговорів про майбутній світоустрій. Так, 31 березня до Пекіна їздив прем'єр-міністр Іспанії.

"Човникова" дипломатія 100-річного Кіссінджера, очевидно, націлена на досягнення домовленостей про налагодження геополітичних мостів "із тевтонів у дракони" - з Європи до Китаю.

Старожил американської дипломатії, екс-держсекретар США (1973–1977) Генрі Кіссінджер виступає за посилення взаємодії між Лондоном і Пекіном з проміжною опорою на Москву на користь Єрусалиму та Анкари, і з розмиванням ролі Європи.

Туреччина у цьому балансі стримувань і противаг є сильним регіональним лідером, здатним протистояти майже монопольному становищу Китаю в Центральній Азії.

Україна у своїй зовнішній політиці могла б використати проекти Великого Турану та великого єднання Китаю для лавірування. Поглинання будь-яким із них — однаково згубне для її суб'єктності. Також неприйнятним є шлях територіальних поступок, до яких уже рік підштовхують усі великі геополітичні гравці та еліти, включаючи групу Саллівана-Блінкена в Білому домі.

Фото: zawya.com

Читайте також: Названо умову, за якої Росія сама припинить війну проти України