Фантастична єдність: що показав рік війни і чого очікувати у перспективі

24 лютого 2022 року о 3:40 ранку Росія віроломно розпочала нічим необґрунтоване повномасштабне вторгнення на територію суверенної України. На світанку того злощасного дня Володимир Путін виступив зі зверненням, в якому оголосив про старт так званої «спеціальної військової операції» з метою, цитуємо, демілітаризації та денацифікації України. Вже за кілька хвилин після виходу цього абсурдного по суті своєї спічу незмінного господаря Кремля в ефір почалися ракетні удари по всій території України і перші колони російських військ перетнули наш державний кордон.

Повномасштабна війна у всій своїй «красі» стала крижаним душем для більшості українців, переважна більшість яких до кінця не вірила, що найвище керівництво РФ наважиться піти на такий божевільний крок. При цьому «ластівки» ймовірного повномасштабного вторгнення, яке відбулося під завісу лютого 2022-го, лунали в повітрі давно і були чітко видні.

Читайте також: Росія готує черговий ракетний удар по Україні

У листопаді 2021 року біля кордонів України під виглядом чергових навчань було зосереджено майже сто тисяч російських військових. «Це накопичення продовжуватиметься і вийде на пік приблизно наприкінці січня», - заявив тоді в інтерв'ю виданню Military Times керівник української військової розвідки Кирило Буданов, додавши при цьому, що «напад, який готує Росія, буде набагато руйнівнішим, ніж усі, що ми бачили раніше в конфлікті в 2014 році».

Однак тоді прогнози Буданова багатьом здавалися надто похмурими та нереалістичними. Більше того, більшість так званих експертів називали заяви керівника ГУР МОУ "безвідповідальною дезінформацією". При цьому заспокійливі улюлюкання коментаторів, що прописалися в ефірах загальнонаціональних телеканалів, звучали і в грудні-січні, коли кількість російських військ на українських кордонах подвоїлася. Дані вітчизняної та іноземних розвідок у ті дні, схоже, сильно дратували й керівництво нашої країни, яке побоювалося масової втечі інвесторів та інших, м'яко кажучи, неприємних для економіки процесів.

Президент Володимир Зеленський 19 січня виступив із відеозверненням, яким критики дорікають йому досі. «Ці ризики існують не один день, і вони не стали більшими, більше став ажіотаж навколо них. Все під контролем, і все йде за планом. У квітні відзначимо Великдень, у травні, як завжди, у вихідні, сонце, шашлики, День перемоги», - зазначав тоді господар Банкової, який наслідував багато інших політиків. Приміром, голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, відверто глузуючи з сипучих як із рогу достатку попереджувальних сигналів іноземних розвідслужб, називав такі дані «залякуванням людей і зухвалою спробою посіяти паніку». «Я не знаю реальних причин, чому США та Великобританія так роблять, але це точно працює не на користь економіки України», - журився Арахамія у парламентських кулуарах.

Пізніше представники влади, ніби виправдовуючись, пояснювали: військові готувалися, як ведеться, а ось решті українців довелося покладатися на власні передчуття, бо ніхто не хотів сіяти алармізм. Дуже примітно, що точно знали про майбутній напад депутати від забороненої нині де-юре ОПЗЖ. Зокрема, багато представників фракції путінського кума Медведчука наперед вилетіли з України і досі не повернулися. Взагалі, за кілька тижнів до старту спецоперації чартерні рейси один за одним вилітали зі столиці, відвозячи на своїх бортах різнокаліберних олігархів, депутатів і членів їхніх сімей. Для розуміння ситуації наведемо дані лише одного дня 13 лютого, коли таких рейсів було зафіксовано понад два десятки (!).

Але реальна тривожність серед пересічних українців особливо почала виявлятися тоді, коли іноземні держави розпочали масову евакуацію посольств із Києва та публічно закликали своїх громадян негайно залишити територію України. У цей же час в аеропорту «Бориспіль» один за одним уже сідали літаки із західною зброєю. У цих транспортниках була лише легка оборонна зброя, адже навіть ті держави, які небезпідставно вважаються стратегічними союзниками нашої з вами країни, тоді не вірили, що Україна у найжорстокішій сутичці з РФ протримається понад три дні.

Яскравим доказом цього є визнання глави вітчизняного МЗС Дмитра Кулеби, який розповів, що 22 лютого, під час його візиту до США, виходячи з високих кабінетів Білого дому, «кожен кидав такий прощальний погляд, ніби щойно відбувся консиліум лікарів і там вирішили, що у вас четверта стадія раку. «Потиснули мені руку, зробили співчутливе зітхання і пішли далі... Загалом, усі вони зійшлися на думці, що 72 години й Україні кінець», - ділився в одному з інтерв'ю своїми відчуттями головний дипломат країни.

Дисонували у ті бурхливі дні з евакуацією посольств візити до Києва лідерів іноземних держав. Буквально за день до повномасштабного путінського вторгнення, 23 лютого 2022 року, Україну відвідали найближчі сусіди – президенти Литви та Польщі. Через рік після цього рандеву Анджей Дуда розповів таке: «Був момент, коли ми прощалися. І мене пробрало до мурашок, коли він сказав, що це може бути наша остання зустріч. Таке неможливо забути та передати словами».

Саме до роковин повномасштабного вторгнення українське військове керівництво провело брифінг, де розповіло про ситуацію на фронті та підсумки року війни. Зрозуміло, підсумки проміжних. Так, заступник міністра оборони Ганна Маляр назвала основні "великі перемоги" України. До таких чиновниця з МОУ зарахувала масовий опір мирного населення росіянам на тимчасово окупованих територіях, вигнання «визволителів» з Київської, Чернігівської та Сумської областей у березні-квітні 2022 року. Згадала Маляр та феєричне знищення ракетного крейсера "Москва" - флагмана російського Чорноморського флоту у квітні, вигнання рашистів у червні з острова Зміїний, а восени з Харківської області та Херсона.

«Стримування російського наступу на сході України триває й досі. Країна пам'ятає про велику ціну, яку український народ платить за волю. Ми дякуємо всім, хто зараз тримає лад і продовжує захищати нашу Батьківщину. Дякую всім хоробрим українцям, які тримають свій фронт», - підсумувала заступник міністра оборони.

У свою чергу начальник головного оперативного управління Генштабу ЗСУ бригадний генерал Олексій Громов розповів, що з кінця лютого 2022 року Росія завдала по нашій країні близько п'яти тисяч ракетних, 1,1 тисячі дронових і більше 3,5 тис. авіаційних ударів. За його словами, через початок «високоткового ракетного голодування» рашисти зараз активно використовують протикорабельні крилаті ракети повітряного базування Х-22, так звані «вбивці авіаносців» для знищення житлових будинків українців. Окремо Громов наголосив, що «плани Кремля не змінилися і росіяни намагатимуться захопити ключові міста Донбасу, а до літа – Луганську та Донецьку області».

Зупинитися у своїх загарбницьких намірах закликала путінську Росію Генеральна Асамблея ООН, яка в ніч на п'ятницю, 24 лютого переважною більшістю голосів схвалила проект резолюції, який інкорпорує ключові положення запропонованої восени 2022 року Україною «формули миру» - плану з десяти пунктів.

На надзвичайній сесії Генасамблеї своє «Так» резолюції сказали делегати зі 141-ї держави-члена ООН, 32 утрималися (зокрема Іран, Казахстан та Китай), а сім країн виступили проти: РФ, Білорусь, КНДР, Еритрея, Малі, Нікарагуа та Сирія. Загалом, так на сьогодні і виглядає підтримка Кремля в глобальному вимірі. Сказати, що жалюгідне видовище – нічого сказати…

При цьому 13 країн просто не голосували – як висловився ведучий CNN, коментуючий по гарячих слідах підсумки голосування, «мабуть, їм терміново знадобилася стратегічна перерва на каву». Зазначимо, що серед любителів напою, що бадьорить, опинилися Азербайджан, Туркменістан і Венесуела. Окремо слід наголосити, що серед країн, які голосували за резолюцію, тобто засудили Росію, знову, як і минулого разу, виявилася Сербія, яка вважається традиційно дружньою РФ країною.

Додамо, що Генасамблея ООН відхилила дві поправки Білорусі, які мали на меті «розмити» резолюцію. У першій йшлося про засудження заяв іноземних лідерів щодо горезвісних «Мінських угод», а в другій – заклик припинити військову допомогу Україні. Схоже, режим Лукашенка вирішив «горіти» до кінця.

24 лютого 2023 року передовиці провідних світових ЗМІ присвячені Україні. У численних публікаціях небезпідставно наголошується, що наші воїни та весь український народ прийняли бій, який багато хто у світі вважав безнадійним. «Ви зробили неможливе. Ви дали відсіч армії ворога, який наводить жах на весь світ. Росія виявилася безсилою проти українців, які захищають свій будинок і своїх близьких, які відчайдушно і самовіддано борються за свою землю», - зазначає британська «Guardian». І публікацій з подібними констатаціями в ці дні – віз і маленький візок… Але при цьому ні в якому разі, ні на одну секунду ми не повинні забувати про найвищу ціну цієї героїчної боротьби, яка все ще триває. Завдяки Силам оборони України – ЗСУ, Нацгвардії, прикордонникам, розвідникам, бійцям СБУ, УДО, поліцейським, воїнам з інших структур та добровольцям ми вистояли.

Тепер вступаємо в новий період і з новим завданням – перемогти. На цьому наголошує також і головком ЗСУ. «Основа нашої стійкості – люди. Люди з бетону, люди зі сталі. Звичайні люди. Звичайні герої. Герої серед нас і з нами у строю. Дякую вам і пишаюся вами. Завдяки вам ми неодмінно переможемо», - написав Валерій Залужний у Facebook.

Очевидно, що перемога це звільнення всіх наших територій до кордонів 1991-го. І тут, до речі, вкрай важливо зазначити, що згідно з даними опитування, проведеного нещодавно фахівцями Київського міжнародного інституту соціології, 87% українців не готові йти на жодні територіальні поступки у протистоянні з путінською Росією «навіть у разі, якщо бойові дії продовжаться». «Загальна готовність до «важких компромісів» є важливим індикатором стійкості та готовності продовжувати боротьбу. Як можна бачити, українці і під кінець непростої зими зберігають згуртованість і бажання чинити опір далі жорстокому та цинічному агресору. Таким чином, можна говорити про те, що поки що будь-який план, де українцям «продаватиметься» світ в обмін території, приречений на провал і повне неприйняття суспільством», - наголосив, презентуючи недавно результати вимірювання суспільних настроїв виконавчий директор КМІСу Антон Грушецький. Мабуть, головне зараз полягає в тому, що риторика та дії вищого керівництва нашої держави відповідають настроям та очікуванням громадян. Принаймні – сьогодні, коли стартував відлік другого року великої війни, що несе не менші виклики…

Читайте також: Залужний подякував українським воїнам-героям за їх щоденний подвиг (ВІДЕО)