Еммануель Макрон зазнав поразки у Національних зборах

Еммануель Макрон зазнав поразки.

Так вважає Die Welt, повідомляючи, що прем'єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню домігся схвалення бюджету соціалістами, відклавши пенсійну реформу. До 2027 року французи зможуть виходити на пенсію у віці трохи менше 63 років.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Французький парламент проголосував за зупинення пенсійної реформи президента Емманюеля Макрона. У середу більшістю голосів (255 депутатів) це рішення було ухвалено, 146 – проти. Це означає, що уряд меншості під керівництвом прем'єр-міністра Себастьєна Лекорню виконав ключову вимогу опозиційних соціалістів.

Соціалісти, Зелені та правопопулістська партія Марін Ле Пен «Національне об'єднання» (RN) проголосували за призупинення пенсійної реформи до січня 2028 року. Правоцентристи здебільшого утрималися. Лівопопулістська партія «Нескорена Франція» проголосувала проти, заявивши, що призупинення пенсійних програм є недостатнім.

Внаслідок призупинення реформи пенсійний вік у Франції залишиться на рівні 62 років та дев'яти місяців до президентських виборів 2027 року, а не підвищиться до 64 років, як планував Макрон. Пенсійна реформа була його найважливішим проектом, спрямованим підвищення конкурентоспроможності Франції.

Ця поступка, ймовірно, серйозно поставить під загрозу досягнення мети уряду щодо скорочення дефіциту бюджету на 30 млрд. євро. Для набуття зупинення чинності необхідно, щоб депутати згодом схвалили весь бюджет соціального забезпечення.

Уряд нещодавно оцінив витрати на призупинення реформи у 300 млн євро у 2026 році та у 1,9 млрд євро у 2027 році. Уряд має намір компенсувати ці витрати заходами жорсткої економії. Однак поки що неясно, як саме фінансуватимуться ці витрати.

Інвестори та європейські партнери Франції уважно стежать за ситуацією. Наразі Франція має найвищий дефіцит бюджету в єврозоні, найвищий державний борг у абсолютному вираженні — 3,4 трлн євро та третє за величиною співвідношення боргу до ВВП у єврозоні після Греції та Італії.