Арабські «танці»: що Україна, США та країна-агресор обговорювали в Абу-Дабі

Консультації по лінії Київ-Вашингтон-Москва стартували в середу, 4 лютого, на рівні глав делегацій, після чого робота продовжилася в рамках окремих груп за напрямками, а потім настав етап «синхронізації позицій». Наступного ранку переговірники зібралися знову.

Тим часом, як і під час першого раунду, що відбувся, нагадаємо, 23–24 січня, конкретики щодо того, що відбувається на закритих переговорах спочатку було небагато. За підсумками першого дня глава української делегації, секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБОУ) Рустем Умеров назвав виконану роботу «змістовною та продуктивною, з акцентом на конкретні кроки та практичні рішення». Жодних деталей пан Умеров не навів, очевидно, віддаючи право першого «пасу» Банкової. І справді, невдовзі президент Зеленський анонсував обмін військовополоненими «найближчим часом». У четвер, 5 лютого, коли переговори вже завершилися, один із їхніх учасників з американського боку, спецпосланник президента США Стів Уіткофф, написав у соцмережі X: «Сьогодні делегації зі США, України та Росії домовилися про обмін 314 військовополоненими». Попередній обмін відбувся 2 жовтня: на батьківщину повернулися по 185 військових з кожного боку та по 20 цивільних осіб».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Зрозуміло, що ці домовленості були досягнуті, скажімо так, авансом, перед «стрілкою» в Абу-Дабі, тому що вкрай оперативно були реалізовані на практиці. Зокрема, не встигли під переговорними групами охолонути стільці, як стало відомо про повернення в Україну 157 військовополонених. Стільки ж – переважно кадировців та зеків – вирушили на болота.

Що ж до найпринциповіших питань мирного врегулювання – гарантій безпеки України, а також територіальних моментів, то заяви, які лунали в ці дні, не налаштовували на швидке досягнення проривних домовленостей. Примітно, що росЗМІ, посилаючись на джерела, близькі до переговорів в Абу-Дабі, повідомили про те, що Москва, мовляв, бачить частиною «великого договору» визнання Донбасу російським усіма країнами, «і цей аспект дуже важливий».

Тим часом глава росМЗСу Лавров, коментуючи ймовірні гарантії Заходу для нашої з вами країни, зазначив: якщо українці продавлятимуть ідеї, які 3 лютого висловив із трибуни Верховної Ради генсек НАТО Марк Рютте, то це стане черговим свідченням того, що «Зеленському не потрібний мир».

Як відомо, перебуваючи недавно з офіційним візитом у Києві генсек Альянсу окреслив три рівні гарантій безпеки: зміцнення ЗСУ; залучення на територію України військовослужбовців, які представляють країни з так званої коаліції охочих; підтримка США. «Щойно буде укладено мирну угоду, відразу ж в Україні з'являться збройні сили, літаки в повітрі та підтримка в морі від тих країн у НАТО, хто погодився», - запевнив пан Рютте. Відразу після цього відома представниця росМЗСу Захарова заявила, що військовослужбовці країн «коаліції охочих», яких Європа планує відправити в Україну, будуть розглядатися як законна військова ціль.

При цьому більш-менш адекватні росспікери акцентують увагу на тому, що роль Заходу і, зокрема, США в нинішньому переговорному процесі є позитивною. Наприклад, путінський спікер Пєсков висловив вдячність американським переговорникам, які «надають добрі послуги з проведення тристоронніх переговорів».

Продовження переговорів увечері у четвер, 5 лютого, анонсував президент Зеленський з одного боку та представник Трампа Уіткофф – з іншого. Однак дата та місце наступної зустрічі поки що так і не прозвучала.

«Обмін полоненими – це максимальний результат, якого можна було досягти на сьогодні з огляду на розбіжності сторін щодо виведення українських військ із Донбасу. На позицію України в цьому питанні впливає не лише недовіра до Росії, яка не здатна в коротко- та середньостроковій перспективі захопити ці території, а й відсутність домовленостей із Сполученими Штатами щодо гарантій безпеки. Війна й надалі продовжуватиметься незважаючи на значні втрати з обох боків. Почасти це підтверджується і нещодавньою заявою президента Зеленського про те, що позитивним результатом буде, якщо війна закінчиться наступного року. Тому попереду на нас чекатиме ще багато раундів переговорів, адже реальні переговори розпочалися лише цього року, коли відбулися зміни у складі делегації Росії. У будь-якому випадку, не варто забувати про те, що існує дуже багато питань, які потребують узгодження між двома сторонами, крім територіальних», - зазначає політолог Максим Ялі.

Незважаючи на переговори в Абу-Дабі, говорити про швидке завершення війни поки не доводиться. Таку думку в ефірі Еспресо висловив військовий експерт, співголова громадської ініціативи «Права Справа» Дмитро Снєгірьов. «За підсумками переговорів в Абу-Дабі ми можемо констатувати, що позитивні рішення знову відбулися виключно в гуманітарній сфері. Це обмін військовополоненими та, відповідно, обмін тілами загиблих. І все. Президент України сказав, що українська делегація працює над тим, щоб війна закінчилася у 2027 році. Тобто я розумію, що короткострокових перспектив закінчення війни у 2026 році поки що немає», - резюмував експерт.

Водночас екс-нардеп і дипломат Роман Безсмертний поставив наступний діагноз новому переговорному раунду в ОАЕ: «Російський диктатор, демонструючи нібито конструктивність, затягує переговори. Президент Зеленський уже закликав підготувати енергетичну систему до наступної осені. Це сигналізує про те, що осінь буде такою ж складною, як і нинішня зима. Очевидно, що російська сторона в процесі переговорів переважно займається імітацією, затягуванням часу та «торгівлею» з Дональдом Трампом. Це по-перше. По-друге, росіяни поступово заганяють Трампа в землю: то файлами Епштейна (ще не все розкрито), то іншими матеріалами. Тому все зрозуміло – Путін зробив ставку на «вічну» війну. Інакше він не збереже владу. Решта всіх розмов про «конструктивізм» - це лише демонстрація, яка ніякого відношення до реальних переговорів не має».

У контексті переговорів в Абу-Дабі слід зробити окремий акцент на активності європейців. Останніми днями навіть ті з них, які жорстко заявляли про неприпустимість будь-яких контактів з «агресором», заговорили про необхідність прямого діалогу з Москвою. За даними ряду західних медіа, перші контакти з путінською Росією «технічно» вже відбулися: 3 лютого в РФ побував дипломатичний радник президента Франції Емманюель Бонн, який зустрічався, зокрема, з помічником кремлівського диктатора Ушаковим.

Паралельно сигнал про те, що Європі потрібен новий підхід до Росії — як мінімум для того, щоб континент повернув собі право голосу за столом переговорів між Києвом, Вашингтоном та Москвою прозвучав і від прем'єр-міністра Латвії Евікі Силіні та президента Естонії Алара Каріса. Нещодавно обидва лідери висловили одну й ту саму думку: Євросоюз (ЄС) повинен призначити спеціального посланця для відновлення дипломатичних каналів з РФ у рамках переговорів про припинення російсько-української війни. При цьому обидва політики визнали, що, по-перше, будь-яке спілкування з країною-агресором має здійснюватися лише після попередніх консультацій із Києвом, а по-друге, дипломатія не означає закінчення санкційної політики щодо Москви.

«Я готова поїхати, якщо це буде потрібно, але я думаю, що європейські лідери з Німеччини чи Франції, а також Великобританія, яка є членом «коаліції охочих», мають бути тими, хто перебуває за столом разом із американцями, допомагаючи Україні у цих дуже жорстких переговорах», - наголосила Евіка Силіня.

За свідченням Euronews, за початок прямих переговорів з РФ, щоб не залежати від Білого дому, який фактично монополізував контакти з Москвою, крім Франції, поки твердо виступають Італія, Австрія, Люксембург і Чехія. Проте низка країн ЄС, як і раніше, вважає, що діалог з путінською Росією в нинішніх умовах небажаний. Зокрема, напередодні глава МЗС Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що навіть «телефонна розмова між європейцями та Путіним нині надіслала б абсолютно невірний сигнал».

Читайте також: Росія та США можуть підписати «пакет Дмитрієва» на $12 трильйонів

Читайте також: Україна є ворогом Угорщини, - Орбан