Джекпот для Кремля: чим загрожує польсько-український зерновий конфлікт

У вівторок, 20 лютого, польські фермери перекрили залізницю поблизу пункту пропуску "Медика-Шегині". Вони, співаючи при цьому польського національного гімну, висипали на землю зерно з вантажного вагона. Протестувальники також не пропускали жодних вантажних авто, навіть тих, що везуть військову та гуманітарну допомогу на територію нашої країни. Загалом, на даний момент рух різних видів транспорту частково або повністю обмежений на шести пунктах пропуску: «Медика-Шегині», «Довгобичів-Угринів», «Зосин-Устилуг», «Корчева-Краковець», «Гребені-Рава-Руська» та «Дорогуськ-Ягодин». Водночас українські перевізники також розпочали «відповідну мирну акцію» з блокади кордону. Заходи відбуваються біля кількох пропускних пунктів.

У вітчизняному МЗС заявляють, що блокування кордонів України не має жодних виправдань. «Наземні кордони залишаються важливими за умов повномасштабної війни. Дії польських протестувальників та окремих радикальних польських політиків наражають на неймовірний ризик українську економіку та стійкість до відображення агресії Росії», - зазначив спікер зовнішньополітичного відомства Олег Ніколенко.

Читайте також: Зеленський запропонував владі Польщі зустрітися на кордоні

За його словами, деякі відверто антиукраїнські гасла, які лунають на кордоні, підтверджують політично вмотивований характер акції. В «Укрзалізниці» тим часом заявили, що український вантаж, який висипали вчора поляки, прямував поїздом до Німеччини транзитом через Польщу. «УЗ чітко дотримується введеної у квітні 2023 року заборони на імпорт зернових вантажів у республіку Польща і лише перевозить транзитом ці вантажі територією сусідньої країни. Усі вагони на кордоні перевіряють контролюючі органи Польщі, їх опломбують. Це унеможливлює потрапляння українського зерна на тамтешній ринок», - зазначили у прес-службі національного залізничного перевізника.

Зазначимо, що страйк польських фермерів у вівторок охопив буквально всю країну. Ускладнення мали місце на трасах державного та регіонального значення, поблизу автошляхів, прикордонних пунктів пропуску з Україною та у центрі міст. За словами нардепа від Євросолідарності Миколи Княжицького, який учора став свідком страйку у Гданську, антиукраїнські гасла там протестуючі не вигукували, хоча в інших точках РП слова «Ми проти України!» таки, на жаль, звучали.

Свої вимоги польські фермери, нагадаємо, озвучили на початку протестів. Вони не хочуть впровадження Green Deal (Європейського курсу боротьби зі змінами клімату - ред.), імпорту сільськогосподарської продукції з України та вимагають підтримки тваринництва. Міністр сільського господарства та розвитку села Польщі Чеслав Секерський напередодні великого протесту фермерів запросив протестувальників до переговорів. Глава відомства сказав, що врегулювання торгівлі сільськогосподарською продукцією з Україною є пріоритетом його відомства. Секерський також зазначив, що його міністерство хоче «розробити двосторонню угоду з Україною, яка, окрім іншого, поширювала б захист ринку на інші чутливі продукти, такі як цукор, м'ясо птиці, яйця, м'які фрукти, мед, яблучний сік, олія. Про те, що відповідні переговори з польськими чиновниками ведуться практично на безперервній основі , підтвердив заступник міністра з питань розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький. За словами урядовця, профільні міністерства обох країн максимально деполітизують проблему, «проте мирний протест і пошкодження майна – це різні речі і польська влада має реагувати відповідно».

Президент Володимир Зеленський напередодні заявив, що блокування кордону «не можна сприймати як щось нормальне чи повсякденне». «Через польський кордон проходить лише 5% нашого агроекспорту. Тому насправді ситуація не в зерні, а швидше за все в політиці. І під Куп'янськом, неподалік кордону з Росією, де не стихає ворожа артилерія, новини з кордону з Польщею виглядають просто знущально», - наголосив нинішній господар Банкової. 

У свою чергу польський лідер Анджей Дуда в інтерв'ю Українському радіо зазначив: «Проблема з українським продовольством розпочалася через російську агресію проти України. Тому що коли Росія напала на Україну, це спричинило ціле потрясіння, яке призвело до продовольчої кризи у величезній частині світу, де часто кажуть, що Україна є житницею світу. Коли величезна кількість українського зерна потрапила на наш внутрішній польський ринок, це викликало велику плутанину, а також призвело до протестів з боку фермерів. Тодішній польський уряд був змушений заблокувати можливість імпорту зерна до Польщі. Але ми створили транзитні коридори для того, щоб це зерно можна було транспортувати до портів через територію Польщі, щоб його можна було перевезти туди, де воно було потрібне. Важливо пам'ятати, що цих коридорів раніше не було. Вони були створені лише зараз і за цей час кількість сільськогосподарської продукції, що перевозиться через Польщу з України, збільшилась у 300 разів завдяки цим заходам». Коментуючи факти висипки українського зерна на дороги, президент Польщі наголосив: «Мені шкода, що виникли такі ситуації, але, з іншого боку, прошу також пам'ятати, що Польща – це демократична країна, де право на протест гарантоване Конституцією. У Польщі ніхто не може напасти на людей, які мирно протестують, які відстоюють свої інтереси. Це не дозволено. Це протизаконно».

Судячи з цієї репліки пана Дуди, він не може чи не хоче бачити очевидного, а саме відрізняти цивілізований мирний протест від кричучих актів мародерства. При цьому польський лідер каже: «Блокування кордону – це не рішення польського уряду, це не рішення жодної польської влади. Це просто рішення, ухвалене фермерами, фермерськими організаціями. Але я завжди питаю себе про те, хто виграє у конфлікті? Коли ми сваримося, виграє лише Росія».

У ЗМІ тим часом з'явилася інформація про те, що офіційний Київ розглядає можливість заблокувати у відповідь імпорт товарів із Польщі. Те, що такі розмови справді продовжуються, підтвердив недавно міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський. "Ми за конструктив, але, звичайно, будемо готові реагувати", - зазначив він. За його словами, рішення може бути ухвалене протягом двох найближчих тижнів.

«Якщо кордон не буде деблокований до кінця місяця, бюджет країни втратить 7,7 мільярда гривень надходжень. Для нас це дуже відчутно, особливо у лютому», - написав у себе у Facebook голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

Для розблокування польсько-українського кордону передусім потрібно провести зустріч на політичному рівні, а Варшаві компенсувати 27 мільйонів євро, які нібито втратили польські фермери через Україну, переконаний президент «Української аграрної конфедерації» Леонід Козаченко. «Вони називали втрати, які зазнали польські фермери нібито через те, що Україна створила такі передумови. Але, вибачте, 27 мільйонів євро – це мізерні втрати польського бюджету для того, щоб їм ці гроші компенсувати, усвідомлюючи, що не Україна в цьому винна. Тобто це питання треба вирішити негайно на політичному рівні. Нехай їм заплатять ці 27 мільйонів і вони розблокують. А на перспективу – це окрема тема, яку треба буде колись обговорити. Ми вже понад 20 років ведемо цю розмову. Я особисто не можу навіть чітко сказати, скільки разів я був у Брюсселі на різних дискусіях з приводу того, що коли Україна стане членом Євросоюзу, то найбільшою проблемою буде сільське господарство України, яке індустріалізоване, потужне і негативно впливатиме на ринок. Європа витрачає на дотації своїх аграріїв 40% бюджету та їх не вистачає, а Україна – менше 1% бюджету та вистачає. Якщо Україна приєднається, потрібно буде 50%. Тому це страшніше за війну, кажуть вони, якщо ми такі гроші виділятимемо на підтримку фермерів. Ми їм завжди казали: "Реформуйте своє сільське господарство". Ні, ми цього робити не будемо. Тому що це у нас традиції, це сімейне, це «зелене», це зберігає навколишнє середовище, створює додаткові робочі місця. У нас у Польщі 11 гектарів землі на одного фермера, 2 корови, 3 порося тощо». Я говорю у відповідь: «Якщо зберігаємо природу, традиції, створюємо робочі місця, то давайте заборонимо літаки, потяги та автомобілі, сідаємо на коней і їздитимемо на гужових платформах із Брюсселя до Києва, три тижні їхати будемо, милуватися природою». На це вони не мають аргументів. Тому я ще раз наголошую – це питання дуже складне на перспективу».

Віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран називає блокування польсько-українського кордону "чистої води російською спецоперацією". “Я не вірю, що там є фермери. Не може фермер, особливо польський чи як зараз розповідають, що приєднуються фермери з Німеччини, Франції, Нідерландів, де невеликі сімейні фермерські господарства (50-100 гектарів вважається великим господарством), кинути своїх корів та свиней та їхати на кордон з Україною, щоб її блокувати. Вони вже давно б розорилися, як мінімум. Отже, хтось знаходить людей, ці люди там стоять та блокують. Тому давайте називати речі своїми іменами. Проти нас ведеться велика геополітична спецоперація, яка намагається зробити нас ворогами наших західних союзників. Останні півроку у нас із поляками в новинах одне – блокування кордону, розсипане зерно та негатив, що йде в Україні по Польщі, а у Польщі по Україні. Ми не говоримо про військово-політичне співробітництво, підготовку наших військових, ремонт військової техніки, реабілітацію українських поранених. Не говоримо про те, що мільйони наших українців зараз у Польщі, а з них 10 тисяч відкрили свій бізнес. Нас уперто намагаються посварити. На превеликий жаль, їм це вдається і в Кремлі вже роздають ордени та виписують премії. Тому що вони збиралися бомбардувати Німеччину та Польщу, щоб не допустити допомоги Україні, а виявляється – не треба бомбити. Слід знайти проросійські сили, агентуру, яку вони вирощували у Польщі та у всій Західній Європі останні 20 років, та за невеликі гроші розгорнути блокування кордону. Це коштує їм десь 5-10 тисяч доларів на день, але завдає нам колосальних збитків», - сказав Непран в ефірі телемарафону.

У свою чергу, відомий журналіст-міжнародник Віталій Портніков на своєму авторському Youtube-каналі, коментуючи прикордонні перипетії, наголосив: «Цей протест загрожує не лише українській економіці як такій. Він загрожує українському виживанню у непростій боротьбі з Росією, та ще й у ситуації, коли ми продовжуємо чекати на допомогу союзників, зокрема від Сполучених Штатів. Звичайно ж, це не сприятиме нормальній атмосфері у відносинах між двома сусідніми країнами не лише найближчими місяцями, а й найближчими роками, незважаючи на всю ту допомогу, яку надала Польща Україні одразу після російського вторгнення. Вже зараз закладається основа для серйозного конфлікту, і я сказав би навіть для цивілізаційної прірви між двома сусідніми країнами, що тільки сприятиме успіху Кремля. Щиро сподівався, що після парламентських виборів у Польщі буде знайдено механізми, які зупинять весь той зерновий протест, який, очевидно, використовувався з метою перемоги тамтешніх правих та ультраправих сил. Однак, як і багато хто я недооцінив той факт, що польські політики з одних виборів одразу переходять до інших і не бажають упускати можливостей для перемоги навіть ціною фактичного підвішування національних стратегічних інтересів власної країни».

«У нормальних взаєминах зацікавлені і ми, і поляки навіть якщо зараз це видається неймовірним. Я не збираюся лякати поляків тим, що наступною країною, яка буде захоплена Росією, стане саме Польща чи країни Балтії, хоча звісно, можливості для цього є і ми чуємо їх від російських лідерів. І ось тоді там, де зараз польський фермер блокує кордон з Україною, стоятиме російський прикордонник і ніхто нічого не заблокує, бо буде поставлений на місце швидко і ясно, як це роблять росіяни. Якщо польський виборець віддасть владу в країні проросійським силам, відбудеться у кращому разі урбанізація Польщі. І ось мені хотілося б спитати, а де в такій країні буде місце для Дональда Туска, Ярослава Качинського та їхніх політичних спадкоємців? Відповідь очевидна – ніде не буде місця. Качинський та Туск залишаться на пожовклих сторінках підручників історії, а перспектива Польщі у разі програшу України нульова. Ось чому поляки мають думати про допомогу нашій країні, навіть якщо це суперечить актуальним економічним інтересам певної частини громадян та актуальним електоральним інтересам певної частини тамтешніх політиків. Однак треба розуміти, що нездатність стратегічного мислення вже неодноразово наводила і Польщу, і Україну на ешафот історії, і зараз ми йдемо саме цією дорогою. Я б навіть сказав – впевнено крокуємо», – підсумовує Віталій Портніков.

До речі, вчора один із протестуючих польських фермерів прямо попросив допомоги у кремлівського диктатора. «Путін, розберися з Україною, Брюсселем та нашими правителями!». Банер з таким написом та прапором «совка» був закріплений на лівій стороні радіатора сільгоспмашини. Міністр внутрішніх справ Польщі Марчін Кервінскі на своїй сторінці в соцмережі Х повідомив про знищення цієї атрибутики та арешту фермера. Тобто, як бачимо, польська влада може гранично оперативно реагувати на витівки нібито мирних протестувальників. Однак оперативність ця, на жаль, носить вельми виборчий характер, бо пошкодження українського рухомого майна і розсипане зерно чомусь зовсім «не колише» ні тамтешніх правоохоронців, ні вищу владу, яка вустами президента Дуди прикриває акти відвертого мародерства всілякими демократичними мантрами.

Поки ж Київ намагається з останніх сил знайти точку дотику. Так, президент України Володимир Зеленський запросив представників польського уряду зустрітися з їх колегами з українського Кабміну на кордоні і врешті знайти вихід з ситуації. Та на жаль, зараз стає очевидним, що великих шансів на успіх цієї ідеї немає. Небажання Варшави зупиняти свавілля на кордоні настільки велике, що щось змінити тут може хіба чудо. 

Читайте також: Зеленський пообіцяв швидку відповідь на блокаду кордону з Польщею