Дослідження світового досвіду стимулювання розвитку переробних галузей харчової продукції (Частина 3)

2.10. Досвід Польщі

Польща є одним із найбільших виробників сільськогосподарської продукції в Центральній та Східній Європі. У 2021 році в секторі сільського господарства  працювало 1 270 компаній, у секторі «food» - понад 30 000 компаній та підприємців (25 тис з яких малі компанії з чисельністю працівників до 9 осіб). Харчова промисловість склала 9% від ВВП країни. Зростання харчової промисловості було спричинене зростанням як внутрішнього попиту, так й експорту (у 2021 році вироблено та експортовано товарів на загальну суму понад 37 млрд дол США).

Читайте також: Дослідження світового досвіду стимулювання розвитку переробних галузей харчової продукції (Частина 1)

Найважливішими сегментами є м’ясо-молочна продукція, виробництво напоїв, кондитерських виробів, хлібобулочної продукції та переробка продукції садівництва. Одним з визначних факторів зростання ринку є залучення до країни з початку 90-х років минулого року інституційних інвесторів, таких як Danone, Mars, Heinz, Unilever, Mondelez та Nestle, що наразі сумарно володіють понад 70% кондитерського виробництва, найбільшими пивоварнями та м’ясокомбінатами, заводами з переробки садових культур.

  Тенденціями наступних 5-10 років щодо розвитку харчової промисловості стануть:

- зростаючий попит внутрішнього та зовнішнього харчових ринків, зокрема на перероблені фрукти, овочі, молоко, рибу та м'ясо; продукти швидкого приготування (з високим ступенем обробки, готові до споживання); напівфабрикати для приготування домашніх страв; оброблені органічні продукти харчування та напої;

- поступове переформатування ринку у бік великих компаній, падіння кількості малих і місцевих підприємств харчової промисловості.

Війна Росії в Україні кинула виклик польському харчовому ринку. Вона порушила транспортування товарів до Польщі, вплинувши не лише на внутрішнє споживання, а й на обробну галузь, створюючи потенційний розрив між споживчим попитом і пропозицією в кількох секторах. Але, більшість кризових явищ було подолано через значний стимулюючий вплив так званого Національного плану відновлення та стійкості (Krajowy Plan Odbudowy i Zwiększania Odporności  або скорочено KPO), який базувався на підтримці Європейського фонду відновлення та стійкості та сприяв підвищенню стійкості (готовності до кризових ситуацій), адаптивності та пом’якшував соціально-економічних наслідки кризи. Загалом у рамках цієї програми Польща може отримати до кінця серпня 2026 року на безповоротній основі кошти в розмірі 23,9 млрд євро.

При цьому, одним шести компонентів KPO є компоненті А, що зокрема передбачає: «диверсифікацію та скорочення ланцюга постачання сільськогосподарської та харчової продукції та підвищення стійкості суб’єктів ланцюга; підготовка інвестиційних територій (включаючи консолідацію земель, регулювання технічних та юридичних питань), забезпечення необхідної інфраструктури (вода, газ, енергія) та будівництво виробничо-складських територій промислового та сервісного призначення; розробка генеральних планів муніципалітетами - в результаті внесення змін до Закону про просторовий розвиток; підвищення кваліфікації або професійна перепідготовка за напрямками, пов'язаними з харчовою промисловістю (кондитерська, хлібопекарська, м'ясопереробна, молочна, рибопереробна), а також сільськогосподарська промисловість (механізація сільського господарства); консалтинг для с/г компаній (так званий аграрний консалтинг ), включаючи навчання співробітників, придбання ліцензій/програмного забезпечення для ІТ-інструментів з перенесення продажів в Інтернет (e-commerce, електронний документообіг, система е-інвойсів тощо)».

Важливими напрямами державної політики підтримки сільського господарства також стали наступні програми:

- Стратегічний план Спільної аграрної політики на 2023-2027 рр. (CAP PS 2023-2027) - включає допомогу у формі прямих виплат молодим фермерам та бізнесам, пов'язаним з виробництвом та переробкою, що надається в 13 секторах (модернізація ферм, інвестиції в навколишнє середовище та клімат, добробут тварин і виробництво на основі найвищих стандартів);

- План для села - захист, підтримка та розвиток польського сільського господарства, який включає до себе: (1) державне фінансування «сільськогосподарського палива» - відшкодування акцизного збору, що входить у вартість закупленого пального для с/г виробників - до 100 літрів палива за кожен гектар с/г земель; для виробників великої рогатої худоби – від 30 літрів за кожну велику одиницю перетворення (1 DJP); (2) урядовими відомствами створено Національний продовольчий холдинг, що опікується стабілізацією ринків сільськогосподарської продукції, рівнем цін (здійснює доплати фермерам за продану продукцію), фінансує рекламні акції та стимулює експорт польських продуктів харчування; (3) стимулювання прямих продаж – продаж без податків їжі на фермах ресторанам, їдальням, компаніям зеленого туризму, місцевим магазинам тощо (до 40 000 злотих (або 342 тис грн) неоподатковувана сума, коли ця сума перевищена - застосовуватиметься податок з обороту за ставкою 2%); (4) «Здорова польська їжа» – державна підтримка виробництва високоякісних продуктів харчування шляхом посилення ролі виробників у ланцюжках «виробник – споживач» через ефективне просування здорових продуктів та налагодження каналів дистрибуції; (5) програма «Польський корм» - розширення вирощування бобових культур , у тому числі сої, як рослин, що забезпечують цінний білок для кормового сектору, забезпечуючи дохід польським фермерам і покращуючи родючість ґрунту. Збільшення використання кормового протеїну з насіння ріпаку, також за допомогою нових методів обробки та переробки, забезпечуючи високу перетравність і хороші поживні ефекти. а також зменшення залежності польського тваринництва від імпорту кормового протеїну.

Ключові напрями стимулювання: залучення інвестицій, зокрема інституційних інвесторів, переформатування ринку у бік великих компаній, безповоротні гранти від ЄС, скорочення ланцюгів постачання сільськогосподарської та харчової продукції, підготовка інвестиційних територій, розвиток необхідної інфраструктури (вода, газ, енергія), будівництво виробничо-складських територій, розробка генеральних планів муніципалітетами, підвищення кваліфікації за напрямками, пов'язаними з харчовою промисловістю (кондитерська, хлібопекарська, м'ясопереробна, молочна, рибопереробна), придбання ліцензій/програмного забезпечення для ІТ-інструментів, перенесення продажів в Інтернет (e-commerce, електронний документообіг, система е-інвойсів.

Додана вартість: у 2022 році -  14.7 млрд дол США, темп росту 97.0 відс., однак у 2017 році - 127.0 відс, у 2020 році - 109.0 відс.

• Законодавчі ініціативи та поточні інструменти стимулювання розвитку переробної галузі в Україні

На цей час у Верховній Раді України знаходиться важливий законопроект, прийняття якого матиме вагомий вплив на розвиток переробної промисловості в Україні – це проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності" щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків» № 9015.

Прийняття цього законопроекту удосконалить діяльність Експортно-кредитного агентства, в частині страхування експортних контрактів для переробної галузі, вдосконалять та розширять механізми підтримки експортера.

Також важливим є проєкт №8138 (про значні інвестиції) вже проголосований Верховної Радою України та підписаний Президентом, на цей час очікує розробки НПА.

3.1. Основні положення законопроекту «Про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні" №8138:

• розширено перелік «об’єктів інвестування», які будуть збудовані/будуються або будівництво яких буде профінансовано/фінансується (включно з платою за приєднання до мереж тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо);
• розширено випадки надання державної підтримки інвестиційних проектів із значними інвестиціями, передбачена компенсація за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законом, вартості збудованих заявником або інвестором із значними інвестиціями об’єктів суміжної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), необхідних для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями;
• передбачено порядок компенсація витрат на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж, необхідних для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями (проводиться  у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України);
• розширено сфери застосування інвестиційного проекту із значними інвестиціями що реалізується на території України  - реалізується на території України у сферах переробної промисловості, добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин, поводження з відходами, транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності, логістики, освіти, наукової та науково-технічної діяльності, охорони здоров’я, мистецтва, культури, спорту, туризму, в курортно-рекреаційній сфері та у сфері електронних комунікацій;
• уточнено вимоги що створення робочих місць за наслідками реалізації інвестиційного проекту:
• 10 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників, розмір якої не менш як на 50 відсотків перевищує розмір реальної середньої заробітної плати за відповідним видом діяльності у регіоні, в якому реалізується проект, за попередній календарний рік;
• або 30 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників, розмір якої не менш як на 30 відсотків перевищує розмір реальної середньої заробітної плати за відповідним видом діяльності у регіоні, в якому реалізується проект, за попередній календарний рік;
• - або 50 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників, розмір якої не менш як на 15 відсотків перевищує розмір реальної середньої заробітної плати за відповідним видом діяльності у регіоні, в якому реалізується проект, за попередній календарний рік;
• уточнено вимоги щодо обсягів інвестицій за наслідками реалізації інвестиційного проекту:
• перевищує суму, еквівалентну 12 мільйонам євро, що розраховується за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України станом на перший робочий день кварталу, в якому подається заявка, та на дату фактичного здійснення значних інвестицій в об’єкти інвестування на виконання спеціального інвестиційного договору;
• розмір значних інвестицій в об’єкти інвестування розраховується без урахування податку на додану вартість;
• заявник не раніше ніж за 18 місяців до дати подання заявки до уповноваженого органу може здійснити значні інвестиції в об’єкти інвестування в обсязі, що не перевищує 30 відсотків загального обсягу;
• визначено порядок подання заявки на отримання державної підтримки для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями. Заявник, готує та подає до уповноваженого органу заявку, яка включає документи, що підтверджують відповідність заявника вимогам до інвестора, техніко-економічне обґрунтування інвестиційного проекту із значними інвестиціями  та проект спеціального інвестиційного договору, примірна форма якого визначається уповноваженим органом;
• передбачено порядок взаємодії інвестора з Уповноваженим органом під час проведення оцінки інвестиційного проекту із значними інвестиціями;
• визначено, що переговори щодо умов спеціального інвестиційного договору проводяться протягом двох місяців з дня отримання від уповноваженого органу пропозиції щодо їх проведення;
• визначено, що до проведення оцінки інвестиційного проекту із значними інвестиціями обов’язково залучаються: Антимонопольний комітет України, Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, охорони навколишнього середовища, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері, в якій передбачається реалізувати інвестиційний проект із значними інвестиціями, та орган місцевого самоврядування (якщо державна підтримка надається таким органом для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями), а також можуть залучатися інші державні органи відповідно до компетенції.

Загалом прийняття зазначеного законопроекту позитивно вплине на можливості залучення інвестицій у переробну галузь, тому необхідно прискорити розробку необхідних нових підзаконних актів та внесення відповідних змін у діючі нормативні акти, зокрема:

• постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 № 515;
• постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 647;
• постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 714;
• постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 № 819;
• постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 805;
• постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 860;
• постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 648;
• наказу Мінекономіки від 07.07.2023 № 7540.

При розробці змін до Постанови №647 важливим є передбачити спрощення бюрократичних процедур, спілкування інвестора з державою виключно через «єдине вікно».

3.2. Основні положення законопроекту «Про внесення змін до Закону України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності" щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків» № 9015:

• уточнено визначення та терміни, які використовується у законі;
• визначено одним із завдань ЕКА страхування та перестрахування ризиків пов’язаних із захистом інтересів українських експортерів від ризику фінансових втрат, пов’язаних з інвестиціями у створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження;
• визначено, що Експортно-кредитне агентство (далі – ЕКА) здійснює діяльність із страхування відповідно до вимог Закону України "Про страхування" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом;
• Добавлено повноваження ЕКА щодо:
• захисту українських експортерів від ризику фінансових втрат, пов’язаних з інвестиціями у створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження, шляхом страхування, перестрахування;
• співпраці з міжнародними та іноземними фінансовими організаціями, урядами іноземних держав, іноземними банками та експортними агентствами, у тому числі для акумуляції міжнародної фінансової допомоги, забезпечення зростання експорту та економіки України, виконання боргових зобов’язань ЕКА;
• визначено, що ЕКА окрім страхування та перестрахування прямих інвестицій експортних кредитів, буде здійснювати страхування та перестрахування від воєнних та/або політичних ризиків кредитів українських суб'єктів господарювання, пов’язаних з інвестиціями у створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження;
• добавлено страхування та перестрахування від воєнних та/або політичних ризиків кредитів українських суб'єктів господарювання, пов’язаних з інвестиціями у створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження;
• розширено можливі джерела фінансування ЕКА (окрім міжнародних організацій, добавлено іноземні фінансові організації, уряди іноземних держав, іноземні банки);

Зазначений законопроект позитивно вплине на збільшення експорту продукції переробних підприємств, тому вбачається за доцільне:

• адвокація його швидкого прийняття у другому читанні та загалом;
• ініціювання листів підтримки на адресу голови ВРУ та відповідних комітетів, щодо його розгляду та прийняття;

Окрім законодавчих ініціатив, спрямованих на розвиток переробної галузі,  Урядом було прийнято кілька державних програм, які передбачають пільгове кредитування та надання грантів на розвиток переробних підприємств, зокрема, державна програма «5-7-9» (постанова КМУ  від 24 січня 2020 р. № 28 «Про надання фінансової державної підтримки») та державна програма є-Робота (постанова КМУ від 24 червня 2022 р. № 739 «Деякі питання надання грантів для переробних підприємств»).

3.3. Основні положення постанови КМУ  від 24 січня 2020 р. № 28 «Про надання фінансової державної підтримки» (державна програма «5-7-9»).

Існуюча програма пільгового кредитування передбачає:

1) пільгове кредитування на інвестиційні цілі, зокрема:

придбання та/або модернізацію основних засобів суб’єктам малого, у тому числі мікропідприємництва, середнього та великого підприємництва (далі – ММСВП), за винятком придбання транспортних засобів (крім тих, що будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях);

придбання нежитлової нерухомості та/або земельних ділянок з метою провадження ММСВП господарської діяльності без права передачі такої нерухомості в платне або безоплатне користування третім особам;

здійснення будівництва, реконструкції, ремонту у нежитлових приміщеннях, в яких ММСВП провадить основну господарську діяльність, які на праві власності або користування належать ММСВП;

придбання об’єктів права інтелектуальної власності за договорами комерційної концесії (франчайзингу), пов’язаних із реалізацією ММСВП інвестиційного проекту;

відновлення, ремонт або заміну пошкодженої внаслідок бойових дій енергетичної інфраструктури теплових електростанцій та теплоелектроцентралей, необхідних для сталого проходження осінньо-зимового періоду 2023/24 року;

2) фінансування оборотного капіталу ММСВП з метою підтримки важливих для економіки України сфер підприємницької діяльності, зокрема, за такими пріоритетними напрямами:

фінансування ММСВП — сільськогосподарських товаровиробників для провадження сільськогосподарської діяльності;

підтримка ММСВП, що провадять діяльність з виробництва та переробки, група С

відбудова зруйнованих внаслідок військової агресії основних засобів ММСВП;

підтримка ММСВП шляхом пролонгації діючих кредитів, наданих для фінансування оборотного капіталу згідно з Порядком строком до 12 (дванадцять) місяців, які провадять господарську діяльність та/або виробничі потужності яких розміщено (було розміщено) на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії;

підтримка торговельних компаній;

відновлення, ремонт або заміна пошкодженої енергетичної інфраструктури теплових електростанцій та теплоелектроцентралей;

3) Максимальна сума кредиту, за яким ММСВП може отримати державну підтримку протягом строку дії Програми не перевищує 60 млн грн, крім:

кредиту (кредитів), що надається (надаються) фізичній особі — підприємцю, який не перевищує 3.0 млн грн;

кредиту (кредитів), що надається (надаються) ММСВП — сільськогосподарському товаровиробнику разом з учасниками групи пов’язаних з ним контрагентів - не перевищує 90.0 млн грн;

кредиту (кредитів), що надається (надаються) торговельній компанії разом з учасниками групи пов’язаних з нею контрагентів - від 60.0 млн грн до 1.0 млрд грн;

кредиту (кредитів), що надається (надаються) ММСВП за напрямом відновлення енергетичної інфраструктури - не перевищує 3.6 млн грн за 1 МВт встановленої потужності, але не більше ніж 90 відсотків вартості необхідного фінансування.

В середині вересня 2023 року відбулось  оновлення умов Державної програми кредитування для реалізації запиту на фінансування проектів, пов’язаних із відновленням бізнесу на деокупованих територіях та переробних підприємств, суму можливого кредиту збільшено до 150 млн гривень.

Загалом за час дії державної програми «579» суб’єкти підприємництва отримали 70.7 тис кредитів на загальну суму 226,9 млрд грн. За час дії воєнного стану в Україні у межах цієї програми було укладено 35.9 тис. кредитних договорів на загальну суму 137,3 млрд грн  з яких 33,8 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників.

Відповідно до постанови КМУ від 24 червня 2022 р. № 739 «Деякі питання надання грантів для переробних підприємств» (державна програма є-Робота) гранти надаються у розмірі що не перевищує 8 млн. гривень, на умовах співфінансування на створення одного нового переробного підприємства, або для збільшення потужностей існуючого виробництва переробного підприємства. Подання заявки на отримання гранту автоматизовано і відбувається на сайті Міністерства цифрової трансформації. Загалом з початку дії програми було видано 485 грантів на розвиток переробних підприємств на загальну суму 2,8 млрд.грн.

З метою подальшого розвитку державної програми «5-7-9» для переробних підприємств, вбачається за доцільне:

• збільшення максимальної суми кредиту для розвитку переробних галузей з 150 млн.грн до річного обороту для середнього бізнесу  в Україні;
• розширення інвестиційних цілей програми на пошук нових ринків збуту  для продукції переробної галузі;
• формалізація та спрощення процедур отримання пільгових кредитів для переробних підприємств;
• адвокація та взаємодія з органами місцевого самоврядування з метою залучення коштів місцевих бюджетів для стимулювання розвитку локальних переробних підприємств.

• Загальні висновки та рекомендації дослідження:

На цей час законодавство щодо підтримки переробних галузей в Україні фрагментарне та недосконале. Важливими є зміни до низки НПА з метою збільшення граничних сум пільгових кредитів для переробних галузей, розширення грантових програм, спрощення бюрократичних процедур для інвесторів у переробні галузі, дерегуляція.

У стратегічному напрямку вкрай важливим є системне оновлення законодавства з метою розвитку переробки в Україні, на основі успішного досвіду різних країн світу, та імплементація цих стратегічних напрямків щодо підтримки переробних підприємств у 4-ри річному Плані Ukraine Facility, який передбачає значні інвестиції з ЄС. Цей План розробляється зараз Кабінетом Міністрів, вбачається доцільним долучити до його напрацювання фахівців з метою напрацювання якісного документу, який передбачатиме підтримку стратегічно важливих переробних галузей в Україні.

Виходячи з аналізу міжнародного досвіду важливими є реалізація таких стратегічних завдань:

• Розробка та прийняття комплексної програми розвитку переробних галузей харчової промисловості в Україні із визначенням пріоритетів за напрямками розвитку та відповідальних виконавців:

Міністерство фінансів України - середньострокове та довгострокове фінансування програм пільгового кредитування переробної галузі та суміжних секторів економіки, спрощення митних процедур для експорту продукції, мінімізація зупинення реєстрації податкових накладних для галузі, автоматичне (прискорене) відшкодування ПДВ експортерам продукції з високою доданою вартістю;

Міністерство економіки України - визначення пріоритетних галузей розвитку харчової переробки, аналіз структури зовнішньої торгівлі з метою збільшення частки експорту товарів з високою доданою вартістю та внутрішнього виробництва харчових продуктів, що імпортуються, стимулювання внутрішнього попиту та  харчову продукцію власного виробництва,  страхування експорту та військових ризиків, подальше стимулювання та підтримка створення та розвитку еко-індустріальних парків,

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України - вирішення питань логістики/будівництва/підключення, визначення територій для розвитку кластерів переробної галузі, розвиток сільських територій,   

Міністерство цифрової трансформації України - забезпечення переробної галузі сучасними технологіями, програмним забезпеченням,  формування відповідних навчальних програм, автоматизація процедур державних регуляцій, отримання дозволів та ліцензій,

Міністерство аграрної політики та продовольства України - забезпечення ефективного використання  земель сільськогосподарського призначення, водозабезпечення посушливих територій, добір ефективних сортів та видів продукції великої врожайності, створення національних продовольчих кластерів, 

Міністерство енергетики України - забезпечення спрощених (першочергових) процедур підключень підприємствам переробної галузі, пільгові тарифи на електроенергію для холодових ланцюгів зберігання сільськогосподарської продукції та надійність їх постачання (особливо у військовий час),  

Міністерство соціальної політики України - навчання та підвищення кваліфікації працівників галузі

Міністерство закордонних справ України - лобіювання укладення торговельних угод для сприяння експорту української продукції з високою доданою вартістю. 

Міністерство освіти України - розробка навчальних програм для підвищення кваліфікації працівників сільськогосподарської та переробної галузі.

• Проведення робочих зустрічей із галузевими бізнес-асоціаціями та формування спільного плану дій Уряду та Верховної Ради України щодо стимулювання переробної галузі.
• Включення основних положень плану стимулювання переробної галузі до  4-ри річного Плану Ukraine Facility та забезпечення його виконання відповідним фінансовими  інвестиціями з ЄС. Водночас майбутню конфігурацію політики підтримки необхідно будувати у відповідності зі стратегічними пріоритетами ЄС та на основі дотримання керівних принципів державної допомоги у євроспільноті.
• Забезпечення стимулюючих умов для переробної галузі у логістиці та регулюванні, зокрема спрощену процедуру митного адміністрування та оформлення вантажів, пріоритет у транспортуванні вантажів надається товарам з високою доданою вартістю, відправлення вантажів з високою доданою вартістю має здійснюватись у позачерговому порядку.
• Страхування воєнних ризиків має здійснюватись державою безкоштовно для інвесторів, які мають намір займатись переробкою і з цією метою будувати нові об'єкти, будівлі, встановлювати обладнання тощо

Для подолання попереднього негативного досвіду, в системі державної підтримки необхідно запровадити наступні структурні зміни:

а) Гарантувати стабільне фінансування програм підтримки державним бюджетом. Можливим підходом може бути створення спеціальних бюджетних механізмів, на кшталт Дорожнього фонду, які мали б окремо визначені законом джерела наповнення і могли б бути використані виключно на ту чи іншу програму державної підтримки.

В цьому контексті особливо важливу роль можуть зіграти кошти, які виділятимуться на підтримку бізнесу в процесі відбудови України - донорське фінансування, російські репарації або конфісковані активи тощо. Надходження та розподіл таких коштів може бути більш прогнозованим, а програми, фінансовані ними - розплановані на кілька років. В такому випадку, кошти на підтримку бізнесу в рамках відбудови могли б стати гарною альтернативою бюджетному фінансуванню.

б) Забезпечити дизайн програм через некомпенсаційні механізми - наприклад, щоб бізнес завчасно подавав ті чи інші інвестиційні проекти на програму підтримки, отримував гарантію наявності коштів від банків-учасників програми і далі отримував це фінансування в процесі реалізації інвестиційних проектів. В цих програмах мають бути збережені вже апробовані на практиці механізми захисту конкуренції та протидії корупції, зокрема конкурентне фінансування через банки і прості чіткі критерії для участі в програмах, які не передбачають дискреції чиновників. Остаточно будь-які програми підтримки мають затверджуватися виключно в рамках широкого інклюзивного діалогу між державою та бізнесом з галузями, яким надаватиметься підтримка. При цьому, будь-яка програма державної підтримки має прямо підштовхувати бізнес приймати позитивні інвестиційні рішення, і саме залучені інвестиції мають бути критерієм ефективності будь-якої програми.

Читайте також: Дослідження світового досвіду стимулювання розвитку переробних галузей харчової продукції (Частина 2)