Дилема для Сеула: чи піде південнокорейська зброя в Україну

Якраз після прибуття 27 листопада в Сеул українську делегацію прийняв президент Південної Кореї Юн Сок Йоль. Крім того, київські гості на чолі з міністром оборони Рустемом Умеровим зустрілися з радником із нацбезпеки Сін Вон Сіком. За даними низки азіатських медіа, глава вітчизняного МОУ Рустем Умеров поділився розвідданими про перекидання військ КНДР до Росії та попросив надати підтримку військовим діям України. Зокрема, як повідомила гонконгська газета South China Morning Post (SCMP) з посиланням на неназване інформоване джерело, українська делегація підготувала цілий шорт-аркуш побажань, до якого увійшли зенітні ракети та артилерійські гармати. Нагадаємо, місяць тому президент Володимир Зеленський заявляв в інтерв'ю південнокорейській телекомпанії KBS, що Київ направить Сеулу докладний запит про надання озброєнь, включаючи артилерію та системи протиповітряної оборони. Тому в даному контексті пан Умеров виступив, скажімо так, нехай важливим, але все-таки не більш ніж кур'єром Банкової.

Слід окремо відзначити, що з моменту старту горезвісної путінської «спецоперації», надаючи нашій країні допомогу, Південна Корея суворо обмежувалася її нелетальними видами на кшталт устаткування для розмінування чи касок. Поступово, втім, у Сеулі стали недвозначно натякати, що можуть змінити цей підхід. «У міру того, як північнокорейські військові набувають досвіду ведення сучасної війни, це може стати серйозною проблемою для нашої безпеки. Тому ми змінюватимемо рівень підтримки з колишнього гуманітарного залежно від ступеня залучення північнокорейських військових. Ми не відкидаємо підтримки України зброєю», - сказав південнокорейський лідер Юн Сок Ель на прес-конференції, 7 листопада.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

На болотах систематично застерігають Сеул від постачання зброї в Україну. Останнє виття з цього приводу пролунало минулого вікенду у виконанні заступника голови росМЗСу Андрія Руденка, який закликав Південну Корею утримуватися від «безрозсудних кроків». «У Сеулі повинні усвідомлювати, що можливе використання південнокорейських озброєнь для вбивства російських громадян остаточно обрушить відносини між нашими країнами. Зрозуміло, ми реагуватимемо всіма способами, які визнаємо необхідними. Чи це зміцнить безпеку самої Республіки Корея», - заявив російський дипломат.

"Південна Корея вислухає прохання України, але навряд чи візьме на себе чіткі зобов'язання щодо надання зброї", - заявив газеті SCMP науковий співробітник Корейського інституту оборонного аналізу Ду Джин Хо. Втім, за його словами, вкрай обережний підхід до цього питання є мотивованим й іншими факторами. Насамперед протидією місцевій опозиції, яка контролює Національну асамблею. До речі, опозиційні законодавці навіть пригрозили імпічментом тамтешньому міністру оборони у разі, якщо уряд відправить військову допомогу Києву. Вони послалися на закони, що забороняють експорт зброї до воюючих країн без схвалення парламенту та прирівнюють надання зброї до участі у війні.

Є втім у цій «пісні» і глобальні нотки. Зокрема, як повідомило агентство Reuters, команда Дональда Трампа задумалася над відновленням прямих переговорів із лідером КНДР Кім Чен Ином, сподіваючись, що дипломатичні контакти допоможуть знизити ризик збройного конфлікту. У цьому контексті нагадаємо, що у свою першу каденцію головний республіканець тричі зустрічався з главою КНДР, але до жодних конкретних результатів це не призвело. Більше того, за минулі роки Пхеньян суттєво наростив свій ядерний та ракетний потенціал, що зробило КНДР ще менш схильною до зговірливості у відносинах із Вашингтоном. Проте в умовах налаштованості без п'яти хвилин господаря Овального кабінету на діалог з Пхеньяном Сеулом, прогнозують експерти, у питанні постачання Києву зброї вичікувало «морозитися». З іншого боку, як зазначив у розмові з Lenta.UA представник вітчизняного дипкорпусу, те що Південна Корея може не афішувати, і, більше того, заперечувати надання зброї Україні зовсім не означає, що вона її не поставить взагалі, оскільки «у Сеулі чудово бачать свої багатосторонні вигоди гри на українській стороні поля».

Про аналогічну гру, тобто важливість підтримки воюючої України, говорили недавно і в Брюсселі. Європарламент 27 листопада затвердив новий склад Єврокомісії (ЄК) на чолі з Урсулою фон дер Ляйєн, який розпочне роботу вже 1 грудня. За новий склад Єврокомісії, в якому за сфери зовнішньої політики та оборони відповідатимуть представники країн Балтії, проголосували 370 членів законодавчого органу, проти – 282, а ще 36 – утрималися.

Значну частину промови безпосередньо перед голосуванням Урсула фон дер Ляйєн присвятила питанням безпеки. Вона закликала європейські країни різко збільшити витрати на оборону та наблизити їх до російського рівня. За її словами, країна-агресор витрачає на військові потреби до 9% ВВП, а ЄС лише 1,9%. «У цьому «рівнянні» щось не так. Наші витрати на оборону мають збільшитися», - наголосила Урсула фон дер Ляйєн.

Зазначимо, що у травні 2024 року путінський спікер Пєсков зазначав, що бюджет Міноборони та силового блоку РФ наближається до 6,7% ВВП. За словами Урсули фон дер Ляйєн, держави ЄС «мають бути настільки амбітними в плані видатків на оборону, наскільки серйозними є загрози». У зв'язку з цим, додала вона, Євросоюзу потрібен єдиний оборонний ринок, зміцнення оборонно-промислового комплексу, покращення військової мобільності та спільні оборонні проекти.

Враховуючи, що військова складова ніколи не була пріоритетним напрямком діяльності ЄС, а цілі поставлені масштабні, у новому складі ЄК вперше постала єврокомісара з питань оборони. На цю посаду 27 листопада було затверджено колишнього главу уряду Литви Андрюса Кубілюса. Зазначимо, що 67-річний Кубілюс двічі обіймав посаду прем'єр-міністра. Його небезпідставно називають добрим другом України, і він є затятим прихильником відомої тези «хочеш миру, готуйся до війни».

Андрюс Кубілюс разом з новим верховним представником Євросоюзу із закордонних справ та безпекової політики – екс-прем'єром Естонії Каєю Каллас – займеться досягненням нових оборонних цілей ЄС. Глава Єврокомісії вже окреслила новоспеченим топ-чиновникам дедлайн: у перші сто днів на своїх постах, починаючи з 1 грудня, вони мають надати стратегічний документ про майбутнє європейської оборони.

У той час, коли пані фон дер Ляйєн розповідала про оборонні плани ЄК, посли країн Євросоюзу засуджували санкції щодо країни-агресора. Зокрема, у середу, 27 листопада, відбулася дискусія про 15-й пакет обмежувальних заходів, підготовлений Єврокомісією. Як повідомляє Reuters, серед іншого новий пакет включатиме додавання до списку санкцій ЄС 29 юридичних і 54 фізичних осіб. Крім того, у пакеті прописані заходи проти «тіньового торговельного флоту» Росії та вторинні санкції проти компаній із третіх країн, включаючи Китай.

Примітно, що 15 пакет санкцій ще не запроваджено, а в Євросоюзі вже обговорюють початок роботи над 16-м. За даними того ж таки Reuters, складання нової порції обмежень почнеться після 1 січня 2025 року, коли головування в ЄС перейде від Угорщини до Польщі. У Брюсселі подумують у рамках цього пакету суттєво посилити санкції проти російського зрідженого газу та посилити контроль над реекспортом європейських товарів до РФ. Також у Брюсселі планують запровадити вкрай жорсткі заходи щодо низки російських фінансових структур.

Читайте також: Путін вирішив похвалитися своїм «Орєшніком»

Читайте також: США готують новий пакет військової допомоги для України