Державна церква Англії покається за антисемітизм в Середні століття

Майже 800 років тому зі схвалення архієпископа Кентерберійського ієрархи церкви затвердили ряд указів, що обмежували права єврейських підданих, — повідомляє «Хадашот».

Зокрема, євреям заборонили будувати нові синагоги, наймати християн, з'являтися на вулиці в пасхальну неділю і т.д. Ще раніше, англійським євреям (вперше в Європі) наказали носити відмітні знаки.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Все це стало прелюдією до вигнання євреїв з Англії в 1290 році, після чого королівська влада конфіскувала все рухоме і нерухоме майно, що належало їм.

Примітно, що Англіканська церква виникла через три століття після цих подій — в 1534 році, що не заважає їй сьогодні прийняти відповідальність за християнський антисемітизм.

Перші більш-менш значні єврейські громади осіли в Англії за царювання Вільгельма Завойовника в 1066 році. Кожен наступний король офіційно переглядав королівську хартію, що дає євреям право залишатися в країні. Вони безпосередньо підпорядковувалися монарху, який міг обкладати їх податками без схвалення парламенту і привласнювати єврейське майно.

З усіх країн середньовічної Європи саме в Англії були найбільш широко поширені антисемітські настрої. Тут народився «кривавий наклеп», який багато в чому живив погроми, найстрашніший з яких стався в 1190 році в Йорку, де було вирізано 150 єврейських чоловіків, жінок і дітей. Як писав середньовічний історик Вільям Ньюбургський, погромники діяли «без найменшого каяття християнського сумління».

У 1260-х роках заради знищення боргових розписок по країні прокотилася ціла серія погромів, а в 1290-му король Едуард I, який був по вуха в боргах, ввів нові податки, «компенсувавши» це едиктом про вигнання євреїв з Англії. Указ був скасований понад 350 років по тому, коли в 1656 році Олівер Кромвель дозволив євреям повернутися на Британські острови. За ці три з половиною століття лише окремі євреї отримували дозвіл на перебування в Англії — наприклад, видатний лікар з Болоньї Еліас Сабо був викликаний до Генріха IV в 1410 році.

У XIX столітті почався процес емансипації євреїв, так в 1858 році Лайонелу де Ротшильду дозволили засідати в Палаті громад, після зміни закону, який вимагав принесення присяги на Новому завіті. Але лише у 1890 році євреї Великобританії були повністю зрівняні в правах з рештою населення.

У 2019 Англіканська церква випустила документ під назвою «Непохитне Слово Бога», де підкреслювалося важливість християнсько-єврейських відносин і визнавалося, що сторіччя християнського антисемітизму в Європі заклали основу Голокосту.

В останні місяці в Сполученому Королівстві фіксується різке зростання антисемітизму, що спонукало члена Генерального Синоду Якоба Вінса закликати колег «офіційно відмовитися від історичних забобонів як жест солідарності з нашими єврейськими сусідами, найстарішою етнічною меншиною Англії». Раніше в цьому році архієпископ Кентерберійський засудив антисемітизм після спалаху насильства, спровокованої ескалацією конфлікту на Близькому Сході.

Нещодавно ми повідомляли, що в США зафіксовано зростання числа антисемітських інцидентів.

У Британській бібліотеці недавно експонувався лист відомого рабина до короля Генріха VIII.

На ілюстрації: Кентерберійський собор — головний храм Англіканської церкви