Чому великий Гудіні запатентував свій найнебезпечніший трюк як одноактну п'єсу

Знаменитий чарівник народився під ім'ям Еріха Вайса в Будапешті. У дитинстві переїхав з сім'єю в США, де в ранній юності захопився повітряною гімнастикою на трапеції.

У 1894 році Еріх почав кар'єру професійного мага і взяв псевдонім Гаррі Гудіні. Його ранні трюки були пов'язані, переважно, зі звільненням від наручників. У 1903 році Гаррі скинули з моста в Темзу закутим в наручники і кайдани з 30-кілограмовою гирею, але через кілька хвилин фокусник сплив, розмахуючи наручниками. Влітку 1903 року в Москві, на відкритій сцені літнього саду Ермітаж, Гудіні, будучи замкненим в арештантській кареті, звільнявся з неї на очах у публіки. В ході гастролей по Росії він звільнився з камери смертників в Бутирській в'язниці і Петропавлівської фортеці.

Були, звичайно, і інші ефектні фокуси, на кшталт проходження через цегляну стіну або зникнення живого слона на очах у глядачів. При цьому Гудіні (котрий очолював в кінці життя Спілку американських магів) підтримував професійні стандарти і подавав в суд на шахраїв, які імітували його трюки.

Маг розумів, що найкраще публіка реагує на вистави, пов'язані з ризиком для життя. Найбільш вражаючим з них було звільнення з китайської підводної камери тортур.

Для цього фокусу Гудіні спроектував щось на кшталт акваріума з червоного дерева шириною 67 см. і висотою півтора метра. Передня панель була зроблена із загартованого скла товщиною в півтора сантиметра. Ноги Гаррі заковували в наручники, а потім фокусника повільно опускали в воду вниз головою. Акваріум замикали на висячий замок, опускали завісу, а через три хвилини перед публікою з'являвся наскрізь мокрий Гудіні. Завіса знову піднімалася, щоб зал міг побачити як і раніше замкнену камеру.

Вперше маг продемонстрував цей трюк в Берліні 21 вересня 1912 року. На той час число його наслідувачів було настільки велике, що артист зареєстрував фокус як одноактну п'єсу під назвою «Houdini Upside Down». Ймовірно, це пов'язано з тим, що для отримання патенту на трюк, а не п'єсу, Гудіні повинен був розкрити його секрет.

Так чи інакше, цей номер входив в програму фокусника аж до його смерті в 1926 році. Згодом акваріум був переданий його брату Теодору, потім перебував у приватній колекції, виставлявся в Залі слави Гудіні, а у 2004-му був проданий фокуснику Девіду Копперфільду.

На ілюстрації: Гаррі Гудіні, 1918