Чому сьогодні голлівудські кінозірки кажуть про себе: «Ми не ті, ким здаємося»

Можливо, хтось вже забув, а хтось і не знає, що публічному захвату від відомих акторів зовсім небагато років. Так, наприклад, в іконопису є рідкісний, але все ж існуючий, сюжет з артистами (по-тодішньому, лицедіями), які, за визначенням, потрапляють до пекла. Акторів, як і самогубців, ховали за цвинтарної огорожею - за однією з версій тому, що вони теж були своєрідними самогубцями, так як, зображуючи інших людей, вбивали власну неповторну душу. І навіть якщо говорити про чисто професійну сторону їх життя, аж до двадцятих років минулого століття актори отримували за свою працю дуже невеликі гроші.

Все змінила поява Голлівуду. Вибираючи для нього маркетингову стратегію, його батьки-засновники винайшли систему кінозірок як щось на зразок принади, яку тримали перед носом глядача, щоб заманити його в кінотеатр. Імен кінорежисерів тоді ніхто не знав, технічний рівень всіх фільмів був приблизно однаковий, залишалося робити ставку на акторів.

З маркетинговими ж цілями була створена і система постійної присутності звісток про життя кінозірок в ЗМІ. Це були репортажі з небес, а фільми, в яких ці кінозірки брали участь - рідкісною їх появою на звичайній землі. Зараз, коли бачиш фотографії виставлених на продаж особняків голлівудських кінозірок 20-50-х років, просто дивуєшся їх показній розкоші. Але в останні роки ця система почала давати збій. Причому, що цікаво, починаючи зі своєї верхівки.

Наприклад, днями Роберт Дауні-молодший, прощаючись із Всесвітом Marvel, заявив в програмі Off Camera with Sam Jones, що він «це не його робота». Ще цікавішою була наступна репліка, в якій Дауні сказав, що актор повинен бути фізично готовим до різких змін, і, що, мовляв, найчастіше артисти ламаються на таких перехідних стадіях.

По суті, один з найбільш високооплачуваних акторів останніх років (за фільм «Месники: фінал», він, за даними ЗМІ, отримає $75 млн.) зруйнував легенду, яку в Голлівуді створювали приблизно сто років. Легенду про те, що кінозірка - зірка і в житті. Наприклад, чоловіки-кіноактори вже не соромляться того, що для появи в черговому фільмі з ідеальною фігурою їм треба грунтовно «підкачатися» в спортзалі, а в реальному житті між зйомками вони виглядають зовсім інакше.

Про один такий прикладі з Метью Макконахі, захопленого папараці на відпочинку на пляжі в Греції, Lenta.UA вже писала. А днями папараці зловили в свої об'єктиви вже на італійському пляжі ще одного володаря бездоганного екранного торса Джейсона Момоа з цілком середньостатистичною в його віці (Макконахі все-таки постарше) і реальному житті статурою. Причому, що, знову ж таки, характерно для нинішнього часу, ніяких пояснень до здивованих, а то і уїдливих, коментарів у соціальних мережах з цього приводу актор давати не став.

Точно так само і жінки-суперзірки перестали закриватися, як раніше, від папараці або простих перехожих, яким вдається зловити їх в об'єктив в звичайному житті. Так, днями 43-річна Різ Уізерспун, яку у вигляді, зовсім несхожому на кінозірку, сфотографували на виході з паризького готелю, тільки посміхнулася.

І ті наївні фанати, які залишають під такими фотографіями несхвальні коментарі ( мовляв, «розпустилася зірка»), не розуміють, що маркетингова стратегія змінилася. Завдяки такому механізму як соціальні мережі глядач тепер повинен відчувати постійну присутність кінозірок в своєму житті, щоб кожен новий фільм за участю актора або актриси N сприймався їм з позиції: «Ну, підемо, подивимося, що він (вона) там учудили...» Та й, в кінці кінців, неважливо, що він там думає або почуває - головне, щоб в результаті купив квиток на новий фільм за участю зірки.

А зірки, в свою чергу, хочуть жити між зйомками своїм звичайним приватним життям. Тому що коли це не вдається, їм доводиться або все життя, поки вони знімаються, страждати депресією, як Бріжит Бардо, або і зовсім закінчувати погано як Мерилін Монро.