Бундестаг захистив «Північний потік - 2» законом

Бундестаг підтримав законопроект про внесення змін до Закону про енергетичну промисловість з імплементації Директиви ЄС 2019/692 про загальні правила внутрішнього ринку природного газу, яким буде регулюватися діяльність газопроводу Nord Stream 2. Таке рішення було прийнято в середу ввечері, 13 листопада, передає Укрінформ. 

"З 631 депутата, які взяли участь в голосуванні, "за" проголосували 358, "проти" - 212, утрималися 61", - заявив головуючий Томас Опперманн після голосування у другому читанні. 

Голосування проводилися поіменно картками.

Дебати з питання були відкриті тільки після того, як законодавці проголосували. Після їх завершення провели голосування в третьому читанні по фракціям, яке підтвердило попередній результат - з 6 фракцій "проти" були дві опозиційні. 

У ході дебатів представники правлячих партій - ХДС / ХСС і СДПН (Петер Блезер, Матіас Хайдер і Тімон Греммельс) наполягали на тому, що від газопроводу Nord Stream 2 виграє не тільки Німеччина, але і вся Європа, не тільки підприємці, а й споживачі, що це - "виключно економічний міжнародний проект", в якому беруть участь 5 країн і який є дуже позитивним для енергетичної безпеки ЄС, а також те, що європейське законодавство, яке стало компромісом, буде імплементовано в німецьке "один в один", а не те, "як деякі це інтерпретують", і взагалі, "все буде прозоро".

Блезер, який є заступником голови міжпарламентської групи дружби з Україною, в кінці промови звернувся до "українських друзів": "Ми розуміємо занепокоєння України з її енергетичної безпеки в зв'язку з обхідними газопроводами і сподіваємося, що тристоронні переговори завершаться успіхом". 

Греммельс в свою чергу заявив, що Берлін уважно ставиться до занепокоєння східноєвропейських партнерів і додав, що "США не вдасться внести розкол в ЄС".

Представник фракції Зелених Юлія Ферлінден звинуватила уряд ФРН в тому, що він намагається схитрувати і "пограти" з датами, які прописані в європейській газовій директиві, щоб "відкрити Nord Stream 2 двері і вікна винятками в наданні дозволів". "Це - скандал", - заявила Ферлінден, додавши, що "уряд розгортає для проекту червону килимову доріжку".

Як зазначає Укрінформ, представник фракції Зелених Олівер Крішер заступився за Україну. "Те, що робить правляча коаліція, є абсолютно неприйнятним ... Це порушення всіх домовленостей і обіцянок нашим східноєвропейським партнерам, особливо України", - заявив парламентарій і нагадав, що глава уряду України написав листа президенту Бундестагу Вольфгангу Шойбле, в якому висловив нерозуміння тим, що закон приймає німецький Бундестаг, і дорікнув, що цей факт не грав в дебатах ніякої ролі.

Представник фракції "Альтернативи для Німеччини", який фактично зірвав голосування минулого тижня, Штеффен Котре виступив проти законопроекту, але з тих міркувань, що він, мовляв, перешкоджає газопроводу, що виконання європейської директиви зробить газ дорожчим, що це законодавство відкриває можливості США ввести санкції.

Німецький журналіст Юліан Репке зазначив, що праві голосували проти, оскільки думали, що поправки зупинять будівництво.

«Партія «Альтернатива для Німеччини» проголосувала проти закону, оскільки побоюється, що він може зупинити «Північний потік - 2». Не тому, що вона побоюється, що він дозволить його. Поняття не маю, як вони дійшли до такої інтерпретації», - написав він у Twitter. 

Представник Вільної демократичної партії Мартін Нойман, який тільки напередодні зустрічався з виконавчим директором НАК "Нафтогаз України" Юрієм Вітренком, закликав до єдиної європейської політики і до того, щоб Німеччина зайнялася цим під час головування в ЄС наступного року.

Раніше німецька правляча коаліція ХДС / ХСС і СДПН розробила законопроект, який фактично звільняє газопровід "Північний потік-2" від обмежень, передбачених оновленої газової директиви ЄС. 

Рада ЄС у квітні 2019 року затвердив зміни до до Газової директиви ЄС 2019/692 про поширення європейських норм на газопроводи, що йдуть до Євросоюзу з третіх країн. Зміни передбачають заборону на те, щоб транспортуванням газу займалася та сама компанія, яка видобуває і продає його. Nord Stream 2 AG цій вимозі не відповідає.

Поправки вимагають від приходять до країн Євросоюзу морських газопроводів відповідати вимогам про поділ видів діяльності з постачання і транспортування газу, а також щодо доступу третіх осіб. Оскільки власник і оператор «Північного потоку-2» - компанія Nord Stream 2 AG, на 100% належить «Газпрому», нове законодавство може призвести до того, що трубу не можна буде завантажити більш ніж наполовину. Дія газової директиви поширюється і на Німеччину, але кожна з країн-членів ЄС при цьому має повноваження щодо вибору способу застосування цієї директиви. 

Газова директива розділяє проекти на старі (введені до 23 травня 2019 роки) і нові. Старі проекти можуть легко отримати виключення з нових вимог, а нові - немає. Однак прийнятий в Німеччині закон, по суті, прибирає це тимчасове обмеження. 

Згідно з ним, директива не поширюватиметься на всі введені в експлуатацію газопроводи, оператори яких запросять виняток до 24 травня 2020 року.

У Nord Stream 2 AG і «Газпромі» поки не коментували голосування в Бундестазі.

Як зазначає видання "Комерсант", ключове питання полягає в тому, чи погодиться Єврокомісія з подібним рішенням німецького парламенту. Минулого тижня представники Польщі та України - традиційних опонентів «Північного потоку-2» - вже заявляли, що готові піти в суд у разі, якщо Бундестаг прийме цей закон. При цьому Єврокомісія не стала публічно критикувати ініціативу німецьких депутатів.

Як писала Lenta.UA, офіційний представник Європейської комісії Міна Андрєєва заявила, що Брюссель буде приймати подальші заходи, якщо він буде суперечити правилам ЄС. 

Газопровід Nord Stream 2 будує російський "Газпром" спільно з європейськими компаніями Engie, Uniper, OMV, Shell і Wintershall. Проект планувалося завершити до кінця 2019 року.

Нагадаємо, 8 листопада Бундестаг провалив голосування за ці поправки. При дії Газової директиви ЄС російський «Газпром» не зможе володіти газопроводом і одночасно продавати газ. Виведення газопроводу з-під дії директиви є порушенням документа, що дозволить «Газпрому» залишитися монополістом.

Нагадаємо, 30 жовтня Датське енергетичне агенство надало дозвіл компанії Nord Stream 2 AG на будівництво газопроводу по маршруту, який пролягає на південний схід від острова Борнхольм в Балтійському море.Теперь росіяни добудують магістраль у виключній економічній зоні країни. Данія була останньою країною, від якої росіяни чекали дозвіл.

Глава «Нафтогазу» Андрій Коболєв заявив, що сподівається тепер на санкції, і додав, що Україні потрібно закінчити реформу ринку газу. У Росії заявили, що їм знадобиться п'ять тижнів, щоб добудувати газопровід. 

Як повідомляла Lenta.UA, 31 липня Комітет з міжнародних справ Сенату США підтримав санкції проти російського газопроводу. До цього санкціями погрожував президент США Дональд Трамп. Він обіцяв ввести обмежувальні заходи проти країн, які будуть сприяти будівництву газопроводу.

Фото: Укрінформ