Будівництво, шпилька та офшори: чим відомий новий голова партії Зеленського і хто за нею стоїть

За усталеною традицією, партійні з'їзди в Україні відбуваються по суботах. Проте представники провладної «Слуги народу» для вирішення локальних та глобальних партійних питань вирішили зібратися на старті робочого тижня.

Поряд зі зміною голови партії, яка найбільш обговорювалася в політичних та експертних колах, темою була ймовірність запуску саме на з'їзді «слуг» процесу позбавлення екс-спікера Разумкова депутатського мандата. Однак у СН, а, точніше, на Банковій, яка де-факто керує політсилою, яка представляє парламентську більшість, колишнього голову Верховної Ради вирішили не чіпати, очевидно вирішивши, що позбавлення мандату лише додасть Разумкову рейтингу, при цьому не завдавши йому серйозних проблем.

Читайте також: Нардепа Дмитрука офіційно виключили з фракції «Слуга народу»

Водночас, учора власники зелених партзначків ухвалили рішення запустити процедуру вилучення з фракції нардепа-мажоритарника з Одеси Артема Дмитрука. Також його попросять і з комітету Ради з правоохоронної діяльності. Втім, мандат він збереже. Зазначимо, що останніми місяцями Дмитрук голосував урозріз лінії партії, а нещодавно увійшов до депутатського об'єднання Дмитра Разумкова. Сам Дмитрук, невдовзі після того, як новина про те, що його мають намір вигнати з лав «слуг», стала надбанням громадськості, написав у себе в Facebook гнівну посаду, в якій розкритикував «зелену» політсилу вщент: «Вірус політичної корупції та морального розкладання інфікував партію від парламентаріїв до депутатів територіальних громад. І ні для кого вже не секрет, що депутати та мери місцевих рад скуплені ще на стадії розподілу партійних квот та працюють на користь вузького кола олігархату. Корупція процвітає. Прості люди не мають шансу досягти справедливості, їх позбавили будь-якої можливості відстояти свої права та свободи. Будь-яке питання, яке потребує вирішення, тоне в безодні байдужості».

Загалом, пафос тих, кого йдуть з табору СН абсолютно зрозумілий. Як і претензії, які висуваються поки що де-юре колегам з партійного та фракційного цеху. А ось питання про те, чому прозріння настає у момент неминучого звільнення із «зелених» рядів — риторичне... До речі, крім Дмитрука «слуги» також вирішили вивести зі складу комітету з економічного розвитку раніше виключену з фракції Людмилу Буймістер.

Показовою стала історія з нардепом від "Батьківщини" Володимиром Кабаченком, який пробув у МФО екс-спікера буквально кілька днів, після чого написав заяву про вихід.

І якщо «зачистка» на різних рівнях від нардепів, які приєдналися до депгрупи Разумкова, була лише справою часу, то нещодавня заява голови «Слуги народу» Олександра Корнієнка про бажання залишити партійну посаду для багатьох стала несподіванкою. Обраний 19 жовтня на посаду першого віце-спікера Корнієнко запевняв журналістів у тому, що має намір поєднувати парламентську та партійну діяльність, оскільки «для цього не існує жодних законодавчих обмежень». Однак лише через кілька днів Корнієнко, який очолив СН восени 2019 року, коли цю посаду залишив Разумков, передумав. До речі, незважаючи на те, що результати виборів до місцевих рад 2020 року були якщо не абсолютно провальними для «зелених», то далеко не переможними, питання про заміну голови партії не стояло. Тобто Корнієнко все ж таки «допомогли» у рішенні залишити партійний Олімп. Хто?

Відповідь на це питання логічно шукати, аналізуючи постать послідовника пана Корнієнка на посаді голови пропрезидентської політсили. А новим головою «слуг» відучора стала 45-річна нардеп Олена Шуляк. Цікаво, що в СН пані Шуляк ніколи не займалася партійним будівництвом і, навіть, не закріплена за жодною парторганізацією. Деякі парламентарі від монобільшості в розмові з Lenta.UA апелювали, мовляв, досвід партбудівництва у новоспеченого голови партії є, оскільки ця ділянка вона свого часу вела в іншій політсилі.

Інша політсила – це «Демократичний альянс» Василя Гацька та інших відомих громадських активістів. Один із колись колег Олени Шуляк з «Демальянсу», втім, спростував у коментарі нашому виданню off records причетність новоспеченого голови СН до системних партійних процесів. «Вона не була активною та ініціативною ніколи. Навпаки, пливла за течією, вважаючи, що разом із нашою командою потрапить до Київради. Жодних особливих політичних амбіцій не мала і високих цілей на благо країни не ставила», - зазначив співрозмовник.

Потрапити до столичного представницького органу Олени Шуляк не вдалося, а от у будівлю під скляним куполом на Грушевського за підсумками виборів-2019 вона потрапила. У Раді 13-й номер списку «Слуги народу» стала заступником голови фракції СН, заступником голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Остання галузь, мабуть, єдина, з якою пані Шуляк до депутатства стикалася у своєму професійному житті.

Киянка Олена Шуляк з 2000 року – юрист та аудитор у сфері нерухомості. У Раду вона увійшла як співвласник компанії Midland Development Ukraine, яка займається будівельним аудитом, консультує і управляє об'єктами.

Ця компанія аж до 2014 року була складовою холдингу Midland Group, який володів в Україні низкою активів – наприклад, комбінатами «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь», торговельною мережею «Амстор», яка зараз, до речі, належить нардепу від ОПЗЖ Новинському.

Бенефіціарами холдингу були уродженець РФ Алекс Шнайдер та відомий у Дніпрі бізнесмен Едуард Шифрін, який у 2016-му отримав паспорт громадянина країни-агресора. У 90-х Шнайдер та Шифрін постачали російське вугілля на українські заводи та забираючи готову сталь. Згодом вони почали скуповувати активи в Україні через офшори. Midland Group невдовзі після Революції гідності фактично вийшла з українського бізнесу, продавши його частково відомому «інвестору» Рінату Ахметову. У Олени Шуляк залишилася невелика частина цієї імперії, яка стосувалася нерухомості - Midland Development.

Незабаром після припинення співпраці з холдингом Шнайдера/Шифріна Олена Шуляк започаткувала компанію «Кріейтор», яка займається орендними площами. Паралельно з цим Олена почала співпрацювати з грантовою організацією «Офіс ефективного регулювання» (BRDO), де очолила напрямок містобудування. У той же час на чолі цієї структури був майбутній прем'єр Олексій Гончарук, синхронно з яким пані Шуляк згодом і потрапила до найвищих ешелонів центральної влади за його квотою.

Утім, після відставки Гончарука, а потім і його протеже-голови ОП Богдана, Олена Шуляк, як кажуть у кулуарах, швидко зорієнтувалася та навела мости дружби з новим керівником президентського Офісу Андрієм Єрмаком. Саме він, за чутками, є ключовим лобістом її кандидатури на посаду голови партії.

«Олену Шуляк після Майдану деякі впливові люди намагалися проштовхнути до Податкової, а 2020-го вже за Зеленського, її «сватали» до Мінрегіону. З Шифрином, з яким вона (Олена Шуляк — ред.) мала дуже близькі стосунки, аж до повалення режиму Януковича, щільно співпрацював Василь Хмельницький, якому зовсім недавно майже за спасибі віддали столичний завод «Більшовик». Загалом, колишні патрони Шуляк, які давно влаштувалися в Москві, забезпечують Олені політичний дах за допомогою прямих виходів на керівництво ОП», - зазначив у розмові з Lenta.UA близький до Банкової політолог.

До речі, у серпні, якраз до Дня незалежності, незрозуміло, правда, за які фундаментальні досягнення Володимир Зеленський нагородив Олену Шуляк орденом Княгині Ольги третього ступеня, яким відзначають жінок «за видатні заслуги у державній, виробничій, громадській, науковій, просвітницькій, культурній, благодійній та інших сферах суспільної діяльності».

У ході вчорашнього з'їзду «Слуги народу» Олена Шуляк стала єдиним претендентом на посаду керівника партії, хоча раніше обговорювали кілька кандидатур з числа нардепів від СН. У цьому контексті звучали імена Євгенії Кравчук, Андрія Мотовилівця, Галини Янченко та навіть відомого екс-ресторатора та кума Єрмака Миколи Тищенка. На користь Шуляка, як кажуть близькі до ВП нардепи-«слуги», окрім старань згаданих вище тіньових лобістів, зіграли кілька факторів. Перший — суто гендерний, мовляв, жіноче обличчя додасть політсилі нових симпатиків, що здає рейтингові позиції. Другий чинник — досить непогані і натомість інших представників СН ораторські здібності Шуляк. До речі, коли Стефанчук зайняв крісло спікера замість Разумкова саме Шуляк претендувала на крісло першого віце-спікера, яке звільнив Стефанчук, але щось не зрослося.

Ну, і третій – мабуть, ключовий момент – це практично беззаперечна відданість Олени Шуляк Банковій, а саме – голові ОП.

Нова голова пропрезидентської партії на двох із чоловіком володіє п'ятьма квартирами у Києві. Ще в один об'єкт нерухомості вартістю майже два мільйони гривень подружжя Шуляків інвестує. У декларації глави СН записані два авто: Land Rover 2012 року випуску та BMW X6, яким користується її чоловік.

Олена Шуляк — більш ніж багата людина. Тільки готівкою вона тримає понад $400 тисяч та півмільйона гривень. Окрім низки українських компаній, на ім'я Олени Шуляк значиться і офшор Infrair Assets LTD на Британських Віргінських островах.

Голова партії «Слуга народу» та нардеп, яка представляє фракцію однойменної політсили, любить брендові речі. Якось Олена Шуляк потрапила в об'єктив фотокамер у взутті та аксесуарах загальною вартістю понад 230 тисяч гривень, а ледь прийшовши до будівлі ВР як парламентарій у 2019-му «засвітила» сумку Chanel Jumbo, ціна якої перевищує 7 тисяч євро.

В одному з інтерв'ю Олена спробувала порозумітися з цього приводу: «Мені б дуже хотілося, щоб журналісти, які працюють у Верховній Раді та фотографують наші сумки, сережки та сукні, іноді фотографували б екрани смартфонів та айпадів. На жаль, інформація на моєму телефоні жодного разу не потрапила до зору журналістів і мало хто пише про законопроекти, робота над якими займає значну частину мого життя. Але мене сфотографували із сумкою, яку подарував чоловік ще у 2008 році. Така модель сумки вже років п'ять взагалі не випускається. Де взяли ціну, якщо цю сумку знято з виробництва? Коли ця новина облетіла всі таблоїди, мені зателефонувала мама і сказала: «Це старенька сумка? А чому вона взагалі викликає у когось інтерес?». Хотілося б звичайно, щоб ціна цієї сумки залежала від віку, але це неможливо. Більше того, я готова продати її за 7 тисяч євро, а гроші віддати на благодійність. Але навряд чи хтось погодиться віддати за стару сумку навіть третину від озвученої суми...».

Олена Шуляк якось зізналася, що політтехнологи Банкової порадили їй не носити до парламенту дорогі речі та аксесуари, на що вона відповіла, мовляв бачить у цьому певне лицемірство, «коли у звичайному житті ти носиш бренди, а потім приходиш до Ради, все різко знімаєш і починаєш грати іншу роль».

Cпростовувати пані Шуляк доводилося вартість не лише сумки, а й шпильки Chanel. ЗМІ, що опублікували фото, стверджували, що ціна шпильки становить 2000 євро. «Цій шпильці майже 10 років, її подарувала мені подруга. Наша дружба безцінна, але, як і будь-які свідомі люди, ми розуміємо ціну речей. Тому ціна у 2000 євро – хмарно завищена. І ще одна деталь: перед тим, як я вдягла цю шпильку, у чоловіка ввечері помер батько. Вранці я не могла себе упорядкувати, як це роблю зазвичай. Шпилька лежала на столику, і я зібрала нею волосся і пішла. Подумати не могла, що ця нещасна шпилька викличе такий ажіотаж...».

Слід зазначити, що новий голова партії президента Зеленського – досить активний гравець на законодавчому полі. За даними першого року роботи в Раді, як стверджує рух «Чесно», Шуляк увійшла до топ-нардепів, які мають найбільшу кількість ухвалених авторських законопроектів. Що ж до виконання конкретних обіцянок, то тут не все безхмарно. За даними перебування аналітичного порталу «Слово і діло», за час перебування в парламенті Олена Шуляк дала 117 обіцянок, з яких виконала 21 або 18%, провалила – 11, а в процесі реалізації залишаються ще 85. Для порівняння: попередник пані Шуляк на високому партійному чинний віце-спікер Олександр Корнієнко, будучи рядовим нардепом дав 146 обіцянок, з них виконав 33 або 23%, провалив 20 і ще 93 «висять».

Чи зможе Олена Шуляк не лише візуально ефектно, а й ефективно поєднувати законодавчу діяльність із партійним будівництвом – покаже час. Однак те, що партійні осередки «слуг» на місцях перебувають у жалюгідному стані – факт. Щоб далеко не ходити, наведемо лише один – комунікаційний приклад: більшість сторінок обласних парторганізацій «Слуги народу» у популярних соцмережах не оновлювалися з жовтня минулого року, тобто з моменту завершення місцевих виборів. Тобто, за більш ніж два роки перебування на вершині влади, партійне керівництво «слуг», маючи всі необхідні важелі та ресурси, так і не зуміло створити повноцінну партійну структуру, яка працює де-факто. Чи збудує за два роки Шуляк партію "під" наступні парламентські вибори? Велике питання…

Читайте також: «Слуги народу» обрали безальтернативну голову партії