Війна і мирМобілізація

Армійська «дієта»: як і чому ЗСУ зіткнулися з дефіцитом людей та зброї

16:10 01 лют 2024.  4198Читайте на: УКРРУС

Надзвичайно чутливе питання щодо мобілізаційних правил знову опинилося на порядку денному. Уряд, який виступає в ролі автора цієї ініціативи, через кілька тижнів після відкликання попереднього варіанту, вніс до Верховної Ради оновлений законопроект. Про те, що змінили у Кабміні і коли цей документ може бути затверджений депутатським корпусом, читайте у матеріалі Lenta.UA.

Уряд вніс до Верховної Ради оновлений законопроект щодо мобілізації. Автори документа пом'якшили низку найбільш спірних норм, зберігши при цьому основні положення, покликані забезпечити поповнення рядів ЗСУ. Дуже примітно, що доповідачем документа з парламентської трибуни виступить міністр оборони Рустем Умеров, а співдоповідачем – головком Валерій Залужний, навколо кар'єрної долі якого останніми днями ходить багато чуток і легенд. До речі, як кажуть у політкулуарах, саме мобілізація нібито і стала однією з причин розбіжностей, що спалахнули з новою силою між генералом Залужним і президентом Зеленським.

Зазначимо, що минулого разу найбільше громадське обурення викликали норми, що дозволяють вносити військовозобов'язаних до реєстру боржників та обмежувати їх у праві розпоряджатися майном та банківськими рахунками. При цьому в ухилянти громадян могли записати за рішенням військкоматів. Згідно зі старою версією документа, скасовувалося і звільнення від мобілізації для інвалідів третьої групи. Інші пункти закону - чи то зниження віку мобілізації до 25 років або відправлення повісток електронною поштою - також не сприймалися суспільством з великим ентузіазмом, однак і такого ж сильного обурення, як норми про інвалідів та майно, не викликали.

Зрештою із законопроекту вилучили найболючіші моменти, загалом зберігши спрямованість на посилення мобілізаційного законодавства. Так, наприклад, було вирішено не позбавляти права на відстрочку та звільнення від мобілізації громадян з інвалідністю. Крім того, збережеться відстрочка і для тих, хто змушений доглядати родичів з інвалідністю. Однак у разі ухвалення законопроекту ця норма поширюватиметься лише на родичів першого порядку, тобто, наприклад, чоловікові не вдасться уникнути мобілізації, якщо інвалідом визнано одного з батьків його дружини. Крім того, українці, раніше визнані обмежено придатними до служби, мають протягом дев'яти місяців пройти повторний медогляд. Це ж торкнеться і тих, хто отримав інвалідність другої та третьої груп після 24 лютого 2022 року, якщо не йдеться про інвалідність внаслідок контузії або втрати кінцівки.

А ось вкрай жорсткі заходи проти ухилянтів – арешт рахунків, обмеження на розпорядження майном та керування автомобілем, заборона на виїзд за кордон – збережуться. При цьому рішення про подібні санкції прийматимуть не військкомати, а суди. Очевидно, таким чином у Шмигаля вирішили знизити ймовірність горезвісної корупційної компоненти при ухваленні подібних рішень, хоча це, очевидно, і позначиться на оперативності застосування обмежень до військовозобов'язаних, що ігнорують повістки.

В оновленому варіанті законопроекту пропонується також знизити призовний вік з мобілізації з 27 до 25 років, замість термінової служби буде запроваджено базову військову підготовку, а громадян зобов'яжуть з'являтися у військкомати протягом десяти днів з моменту отримання повісток, які вважатимуться врученими не лише у фізичному сенсі під розписку, але з моменту їх розміщення в електронному кабінеті. Поважні причини для неявки у військкомат – стихійні лиха, хвороба військовозобов'язаного, смерть близького родича, включаючи родичів подружжя, а також «дії країни-агресора або інші обставини, що позбавили можливості прибути у зазначений пункт та строк». Усі громадяни з 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті з нього, виявляться зобов'язаними носити при собі військово-обліковий документ та пред'являти його на вимогу співробітників військкоматів, поліції чи прикордонників.

Зачеплять нововведення і власників паспортів із тризубом, які проживають нині за межами нашої з вами країни. Будь-які консульські послуги для військовозобов'язаних та резервістів будуть доступні лише за наявності у громадян військово-облікових документів. Єдине, що дипмісії України зможуть оформити без пред'явлення таких документів, це посвідчення для повернення українців на батьківщину. Якщо хтось із якихось причин проживає за кордоном і не перебуває на військовому обліку, то у разі ухвалення законопроекту таким громадянам доведеться протягом 30 днів відновити цю прогалину.

У документі описані умови для демобілізації. Зокрема, через півроку після набуття чинності норм піти зі служби зможуть строковики, які опинилися у ЗСУ на момент оголошення військового стану. Розраховувати на демобілізацію зможуть і ті, хто відслужить під час воєнного стану щонайменше 36 місяців. Натомість норму про обов'язкову ротацію через шість місяців на передовій із законопроекту прибрали. До речі, найбільшу критику вона викликала у головкома Валерія Залужного.

На думку деяких експертів, автори законопроекту внесли суто косметичні послаблення в документ, тоді як загальна тенденція посилення правил збереглася. При цьому деякі військові навіть у такій ситуації закликали особливо не церемонитися і не носитися із законопроектом як із писаною торбою, оскільки країні потрібна «жорстка мобілізація». Так, командир 118-ї бригади територіальної оборони Анатолій Стуженко заявив, що на відмову громадянина, наприклад, виходити з машини під час перевірки документів, треба «прострілювати коліно». «Де не зайдеш, усі радять, як уникнути, як відповідати, коли зупиняють машину. Ми дограємося в демократію до такого стану, що військових незабаром ногами штовхатимуть. Мабуть так: не вийшов з машини – прострілили коліно. Тільки так, інакше ми не переможемо. Тільки жорстка мобілізація», - наголосив Стуженко.

У свою чергу екс-командир «Айдару» Євген Дикий в ефірі телемарафону пригрозив, що якщо ухилянти почнуть збиратися у гурти, то ветерани «зачистять їх так, що місця не залишиться». «Ухилянти – злякані щури. Вони коли у зграйці, то кусаються, але вони дограються, що доведеться таким, як я, брати це у свої руки. У нас достатньо для цього і рук, і заліза, і рішучості. Повірте, ми їх зачистимо, що місця не залишиться», - заявив він і ствердно відповів на питання, що йдеться про ветеранів.

У коментарі ж Lenta.UA Євген Дикий зробив наступний акцент: «Навколо мобілізаційної теми відбуваються незрозумілі свистопляски. Дехто вперто намагається вдати, що мобілізація потрібна армії, а це, м'яко кажучи, підміна понять. Треба розуміти, що наша армія не хоче від нычого робити воювати, а змушена це робити з тим, щоб у наші будинки не вдерлися росіяни, щоб вони не ґвалтували і не вбивали нас. А щоби армія нас захистила від цього кошмару, в ній має бути достатня кількість бійців. Це ж очевидні речі, але навколо мобілізаційної теми багато спекуляцій. Треба також розуміти та усвідомлювати, що забезпечити армію всім: від грошей до людей – це робота тилу. І тил зараз цю ділянку своєї відповідальності, на жаль, з тріском провалює, на відміну від ЗСУ, які свою роботу за умов наявних ресурсів виконують не просто добре – блискуче».

Ну, а поки що в Україні тривають запеклі дискусії навколо мобілізації (за прогнозами нардепів із різних фракцій, новий законопроект буде винесений до сесійної зали для голосування наприкінці лютого-початку березня), риторика на Заході зараз крутиться навколо того, що офіційному Києву кров із носа необхідно озброєння, оскільки ЗСУ відчувають у ньому найгостріший брак. Financial Times опублікувала вчора листа лідерів Німеччини, Данії, Чехії, Естонії та Нідерландів до решти Європи – із закликом посилити військові постачання Україні. “Україна не має достатньої кількості артилерійських боєприпасів. А зобов'язання щодо військової підтримки ризикують не відповідати потребам України. На початку минулого року ЄС поставив перед собою амбітну мету – передати Україні 1 млн артилерійських снарядів до кінця березня 2024 року. Сувора правда: ми не досягли цієї мети. Але ми не можемо просто так відмовитись від своєї обіцянки», - пишуть лідери.

Вони закликають Захід знайти «будь-які можливості» для прискорення постачання снарядів, тому що нові замовлення, які розміщуються сьогодні, «досягнуть поля бою лише до наступного року».

Зазначимо, що європейці недавно офіційно заявили, що замість обіцяного мільйона снарядів, до 1 березня передадуть Україні лише 600 тисяч. Про те, що ЗСУ не вистачає артилерійських снарядів та боєприпасів до ППО, пише Bloomberg. «Повідомлення з фронту показують, що ситуація там стає все жахливішою: київським силам часом доводиться важко стримувати війська Москви. Нещодавні хвилі російських ракетних атак також призвели до загибелі десятків людей, оскільки ППО України, яка значною мірою спирається на дорогі перехоплювачі, надані союзниками, не змогла знищити стільки атакуючої зброї, скільки минулого разу», - зазначає видання. Джерело агентства каже, що останні місяці Україна створила певні запаси ключових боєприпасів, щоб забезпечити постачання. Але цього недостатньо, щоб компенсувати нестачу артилерійських снарядів. Як вихід із ситуації частина країн Заходу пропонують прийняти Україну в НАТО. Як пише профільний журнал Foreign Policy, Польща, Чехія та країни Балтії вважають, що лише членство України в Альянсі переконає путінську Росію не лише пригальмувати вторгнення, а й покласти край повномасштабній війні. Прихильники вступу Києва до Альянсу вважають, що це буде дешевше, ніж постійне постачання зброї. Проте за даними журналу, який, не називаючи імен, посилається на десятки чинних і колишніх високопосадовців, США та Німеччина активно виступають проти. Повідомляється, що нібито Вашингтон і Берлін наполягають: Україну поки що не можна приймати до НАТО, щоб не спровокувати прямий конфлікт цього військово-політичного блоку з РФ. «Американці навіть попросили союзників не форсувати цю тему на літньому саміті НАТО в США, щоб не дати Росії зайвої нагоди говорити про розкол в Альянсі. Тому навіть якщо Україна і отримає запрошення, то на схвалення всіма країнами НАТО можуть піти роки», - зазначає Foreign Policy.

Тим часом, офіційна влада Сполучених Штатів в особі спікера Держдепу Метью Міллера, коментуючи цю інформацію, спростувала будь-яке втручання Білого дому в процес євроатлантичної інтеграції України.

Ромашова Наталя

Новини

Найпопулярніше