Аргументи президента: як Банкова бачить третій рік війни

Мабуть, найбільш резонансно під час вчорашнього спілкування глави держави з вітчизняними та іноземними журналістами пролунали дані про втрати України та Росії. Президент зазначив, що інформація про нібито загибель 100 або 300 тисяч українських військових, яку гіперактивно поширюють зараз у Росії та США, є хибною. Він заявив, що за два роки великої війни наша з вами країна втратила 31 тисячу людей загиблими. Скільки зникли безвісти, а також поранені, несумісні з подальшою службою, президент не уточнив. "Вибачте, не хочу, щоб росіяни були в курсі, скільки наших людей вимушено залишили поле бою", - аргументував він.

Але навіть 31 тисяча офіційно загиблих викликала досить суперечливі коментарі та питання у соцмережах. Перше і ключове: якщо втрати такі, із чим тоді пов'язані плани щодо різкого посилення мобілізації? Деякі припускають, що багато загиблих офіційно не визнані такими і вважаються зниклими безвісти. А скільки наших військових перебувають у цьому статусі, Зе не уточнив. При цьому він наголосив, що Росія за два роки повномасштабної війни втратила близько 180 тисяч загиблих «визволителів». Разом із пораненими втрати РФ становлять 500 тисяч, додав гарант.

Читайте також: Ситуація в Україні складна, але повністю контрольована, - Зеленський

Зазначимо, зараз наш Генштаб дає майже 410 тисяч втрат окупантів без градації на вбитих та поранених, що часто трактується як втрати саме двохсот. Тим часом, аж до літа минулого року у своїх щоденних зведеннях Генштаб використав формулювання «ліквідованих» (тобто вбитих) щодо особового складу рашистської армії. І, що дуже примітно, в останньому такому зведенні було зазначено, що «ліквідовано» понад 258 тисяч росіян – це, як бачимо, значно більше, ніж назвав учора Володимир Зеленський. Далі ці цифри щодня зростали, але їх було перейменовано на «орієнтовні втрати противника» - без конкретизації по пораненим і загиблим.

Хто в цьому випадку загубився у трьох соснах: Генштаб чи президент – питання. Тим часом слід зазначити підготовленість і зібраність президента Зеленського, який під час попередніх «військових» прес-конференцій нерідко плутався в словах і навіть давав волю гарячим, скажімо так, емоціям. Вчорашнє спілкування Зе з пресою пройшло досить рівно, при тому, що питання задавалися в тому числі представниками опозиційних до Банкової засобів масової інформації.

Про справді глибоку поінформованість президента щодо всього, що відбувається як на полі бою, так і поза його межами, крім іншого, свідчить і той факт, що за майже дві години прес-конференції він не користувався шпаргалками, суфлерами чи допомогою зали, де в першому ряду сидів голова Офісу Єрмак, його радник Подоляк та інші клерки ОП. При цьому досить часто президент оперативно конспектував питання журналістів, що озвучуються. І хоча багато хто з них - питань - звучали досить обтічно і, відповідно, могли припускати такі ж абстрактні відповіді, на конкретику Зеленський вчора не скупився. Наприклад, він недвозначно натякнув, що у військово-політичному керівництві України є зрадники. "Наші наступальні дії восени минулого року були на столі Кремля до того, як почалися контрнаступальні дії", - розповів президент.

Який наступ планувався минулої осені, він не уточнив. Цілком можливо, Зе мав на увазі осінь 2022-го, коли Україна вже розробляла плани наступу на півдні, йкий згодом розпочався влітку, але рашисти підготувалися і відбили атаку. Також президент не уточнив, хто саме «злив» Москві дані про контрнаступ. За словами Зеленського, ворог планує свій черговий наступ на початку літа чи наприкінці травня і «ми ретельно до цього готуємось». Україна зі свого боку підготує свій військовий план, який включатиме і контрнаступ. Причому планів буде кілька, щоби більше не допустити витоків.

Досить часто під час прес-конференції Зе повертався до теми нестачі озброєнь і звинувачував іноземних союзників у тих чи інших невдачах ЗСУ – наприклад, у тому, що напередодні літнього контрнаступу Захід не надіслав обіцяної техніки одразу чотирьом бригадам. І вони не змогли розпочати бій. Також президент заявив, що без розблокування постачання Україна продовжить втрачати території «по 100, по 50 метрів», воліючи залишати невеликі населені пункти, але зберігати життя воїнів.

Зеленський також розповів, коли Україна має надію отримати допомогу від США. Вона, нагадаємо, заблокована в Конгресі вже майже 4 місяці, а речник Палати представників Майк Джонсон навіть не виносив на голосування відповідний законопроект. Попри це нинішній господар Банкової сподівається на позитивне рішення американських законодавців уже протягом найближчого місяця. Окремо президент наголосив на гострій потребі у додаткових поставках американських засобів ППО. При цьому Зе не повідомив, якими будуть дії України, якщо Конгрес не ухвалить рішення щодо підтримки Києва. Щодо переваги РФ в артилерії, то зараз вона становить 1 до 6,6. Зеленський підкреслив, що для успішних наступальних дій ЗСУ потрібно знизити цю перевагу щонайменше до 1 до 3. Якщо Україна не отримає такої кількості боєприпасів та артилерії, то буде змушена стояти в обороні. Вихід із ситуації – це тиск на західних партнерів, які обіцяли постачати Україні необхідну кількість боєприпасів, наголосив чинний гарант української Конституції.

Ще одне питання, яке неодноразово порушувалося під час прес-конференції, це блокування польськими фермерами товарів з України на кордоні. Зеленський заявив, що це не економічне, а політичне питання, яке треба негайно вирішити. На його думку, всі ці процеси пов'язані із внутрішньополітичними перипетіями у Польщі та Україні використовують для тиску на європейські інституції: «Ще з квітня минулого року я кажу, що це – політичне питання... І сьогодні це підтверджує Єврокомісія. Я казав, що будь-які вибори в Польщі, будь-яка команда не змінить цього вектора. Але використати Україну як тиск на європейські інститути – це просто несправедливо. Я думаю, що прем'єри знайдуть кроки у відповідь. Для нас важливо зберегти союз із Польщею. Якщо кроки не знайдуться, ми захищатимемо наш бізнес».

За словами Володимира Зеленського, вже «найближчими місяцями» відбудеться саміт глав держав за українською формулою миру. Після цього заходу має з'явитися план закінчення війни, який буде передано Росії спеціальними переговорниками. На другому майбутньому восени саміті Україна, як запевняє президент, «буде готова до дипломатичних кроків» для закінчення війни. "Ми запропонуємо майданчик, на якому він (Путін – ред.) може погодитися з тим, що він програв цю війну і що це була велика помилка з його боку", - пояснив глава держави. Нагадаємо, українська формула миру має на увазі виведення всіх російських військ на кордони 1991 року та виплату РФ репарацій Україні. Кремль такі умови розглядати відмовляється та заявляє, що готовий вести переговори лише з урахуванням «реалій на землі», тобто фіксації контролю Росії над захопленими українськими територіями.

Говорячи про переговори з Росією, Володимир Зеленський не відповів прямо на запитання, чи зніме слухавку, якщо йому зателефонує Путін. «Хіба можна говорити із глухою людиною? Чи можна говорити з людиною, яка вбиває своїх опонентів? - поставив він риторичне запитання журналістам, після чого додав, що «він не зателефонує, бо не має мобілки, а я не бажаю користуватися телеграфом зразка 1917 року». Володимир Зеленський також згадав, як у грудні 2019 року особисто зустрічався з кремлівським диктатором: «У нас була довга розмова в різних тональностях. Я йому говорив про те, що Мінські угоди не спрацюють, бо сама тематика відведення військ вздовж лінії зіткнення не працює, я йому пояснював із цифрами дуже конкретними».

На переконання Володимира Зеленського, одне з найуразливіших місць Путіна – це гроші. Тому він вважає критично важливим конфіскувати заморожені російські активи, що допоможе Україні воювати. Як відомо, зараз витрати на війну фінансуються виключно коштом доходів від податків та інших платежів, що надходять до вітчизняного держбюджету. Зараз фактично всі вони йдуть на фінансування цієї статті, яка важить половину державного кошторису. За інформацією міністерства фінансів, витрати на безпеку та оборону у 2023 році становили 2,6 трлн грн, або понад 40% від очікуваного ВВП країни (остаточні дані з цього приводу будуть відомі пізніше). Це понад трильйон гривень або на 72% більше, ніж у 2022 році. За підрахунками економістів, витрати лише на армію в Україні перевищують третину ВВП. Для порівняння: у країнах НАТО, які мають набагато міцніші економіки, ніж в України, у мирний час ця цифра становить до 2%.

Покривати іншу половину видатків бюджету – зарплати держслужбовцям, бюджетникам, соціальні виплати раніше вдавалося завдяки фінансовій допомозі міжнародних партнерів. Весь 2023 рік вона надходила систематично і в досить великих обсягах. Загалом, за даними міністерства фінансів, Україна отримала 42,5 млрд доларів зовнішнього фінансування. Понад чверть цієї суми були грантами, тобто ці гроші не треба буде повертати. Зовнішнє фінансування, отримане Україною у 2023 році, перевищило й обсяги 2022 року та очікування українського уряду. Але, мабуть, 2023 так і залишиться рекордом. У бюджеті на 2024 рік спочатку записали план отримати 41 млрд доларів від міжнародних партнерів, але згодом Кабмін урізав цю потребу до $37,3 млрд.

Про потребу в грошах і не тільки поговорив минулого вікенд президент Зеленський з прем'єр-міністрами Канади Джастіном Трюдо та Італії – Джорджею Мелоні, які відвідали Київ. Підписана з паном Трюдо «Угода про співпрацю у сфері безпеки», серед іншого, передбачає виділення Україні у 2024 році понад трьох мільярдів канадських доларів. «Ми підписали ще дві угоди про безпеку, які зміцнюють позиції нашого народу, і особливо наших воїнів. Це потужне та своєчасне рішення, яке є важливим внеском у посилення нашої стійкості», - зазначив із цього приводу Володимир Зеленський. При цьому міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що угода про «гарантії безпеки» його країни з Україною не матиме юридичної сили та «є політично-символічною».

Експерти ж по-різному оцінюють підписані недавно документи. Так, політолог Олександр Кочетков наголошує на наступному: «Наша влада почала укладати прямі договори з різними країнами і дуже цим пишається. Вже укладено з Великобританією, Францією, Німеччиною, Канадою та Італією. Далі, мабуть, буде. Це можна було б вважати фантастичним проривом української дипломатії, якщо забути, що ці договори щодо гарантій безпеки не містять ні гарантій, ні безпеки. Вони передбачають чергове велике занепокоєння з боку підписантів у разі подальших зазіхань на цілісність та суверенітет України. Кого це має заспокоїти? А головне, що паперові гарантії нам зараз охоче надають замість зброї та боєприпасів. Тобто всі ці договори можна акуратно скласти чаркою і запхати їх у папку «Кримська платформа». Додати Будапештський меморандум. Зверху покласти численні непідтверджені на практиці новини наших керівників, що в Україні вже розпочалося серійне виробництво чогось дуже потрібного для фронту. І віднести цей стопку до пункту вторинної сировини, де приймають політичну макулатуру».

«Дефіцит боєприпасів уже зараз помітно впливає на ефективність дій ЗСУ. Якщо ситуація не зміниться, а ворог продовжуватиме наступати, то у квітні на фронті виникнуть серйозні проблеми. Ракет для комплексів ППО-ПРО, які прикривають наші міста, також стосується. Замість витрачати час на імітацію безпеки, краще було б зосередити всі дипломатичні зусилля на вирішенні проблем із Польщею. Загалом цей рік цілком відповідає своєму визначенню як критичний період війни», - додає Кочетков.

А ось його колега з експертного цеху Олексій Кущ дотримується іншої точки зору: «Найближчим часом Україна може зібрати пазл безпеки з країнами – членами Великої Сімки. Це, звичайно, не парасолька безпеки НАТО, але будемо відвертими: доки триває війна і деякий час після її завершення, вступ до Альянсу для нас є малоймовірним. Тому необхідно шукати тимчасові конфігурації безпеки. Ними стають двосторонні угоди щодо безпеки на десять років. Наразі з боку опозиції чути певні критичні зауваження, мовляв, це формальні документи. Але це не так. Звичайно, там немає зобов'язань з боку наших партнерів надіслати на допомогу нам свої війська, але є певний чіткий алгоритм допомоги: фінансами, зброєю, санкціями щодо РФ, політичними діями та спільними проектами в галузі ВПК. Більше того, такий формат, коли країни G7 надають такі гарантії безпеки відповідно до загальної резолюції учасників, застосовується вперше в історії. Велика Сімка – США, Британія, Японія, Франція, Німеччина, Канада. Україна нещодавно підписала відповідні угоди з Францією, Британією та Німеччиною (7 млрд. євро інвестицій у нашу безпеку). І ось зараз – з Канадою та Італією (що поставляє нам досить потужну зброю). Для того, щоб сформувати потужний паззл на рівні G7, залишилося підписати угоди про безпеку зі США та Японією, і ця робота вже активно ведеться».

Читайте також: Єрмак анонсував відкриття одного з аеропортів в Україні