Антиросійський санкційний пакет ЄС та зерновий шантаж Путіна: що відбувається на економічному «фронті»

Вчора країни-учасниці клубу ЄС нарешті погодили шостий пакет санкцій проти путінської Росії. Він включає часткове ембарго на купівлю російської нафти, відключення ключової фінорганізації РФ «Сбербанку» від міжнародної платіжної системи SWIFT, заборона ще трьох російських державних мовників, а також персональні заходи проти відповідальних за військові злочини в Україні, імена яких не розголошуються.

Про ухвалене рішення в ніч на 31 травня повідомив голова Європейської Ради Шарль Мішель. «Це відразу охоплює понад 2/3 імпорту нафти з РФ, що скорочує величезне джерело фінансування для її воєнної машини. Ми чинимо максимальний тиск на Росію з метою припинення війни», – заявив він. За словами пана Мішеля, узгоджений санкційний пакет торкнеться 75% російського імпорту нафти, а до кінця року вже дев'яносто відсотків російської нафти, що ввозиться до Європи, буде заборонено.

Читайте також: Загроза голоду: в Україні через війну посівні площі скоротилися на 20%

Обмеження прийняті у фрагментарному вигляді через позицію Угорщини, Словаччини та Чехії, які спільними зусиллями вивели з ембарго нафтопровід «Дружба», яким отримують російське чорне золото.

Безпосередньо перед тим, як представники 27 держав-членів Євросоюзу пішли для прийняття узгодженого санкційного пакета, перед ними в режимі відеозв'язку виступив президент Володимир Зеленський. Він нагадав, що п'ятий пакет санкцій було введено ще 8 квітня і з того часу минуло вже 52 дні. «Тоді станом на восьме квітня російськими окупантами було вбито 169 дітей, а станом на сьогодні – 243 дитини. Тоді було зруйновано 928 навчальних закладів, сьогодні – 1888. Кількість ракетних ударів по Україні вже майже 1600. Росія застосувала майже 2400 ракет, а тоді було близько тисячі... Ось такий прогрес агресії», – наголосив Зеленський, недвозначно дорікаючи ЄС за недозволену повільність.

Нинішній господар Банкової також додав, що санкції проти Росії за її агресію мають бути такими, щоби Кремль почав негайно шукати шляхи до миру. Зазначивши, що жодних компромісів за рахунок територіальної цілісності та суверенітету України бути не може, Зе підкреслив: «Росія хоче бачити на таких засіданнях не цілісну Європейську Раду, яку ми зараз бачимо, і не єдиний Європейський Союз, а 27 окремих держав, 27 уламків, які неможливо зібрати разом. Це їхнє бажання. Росія створює умови для того, щоб європейці протестували не проти агресії та агресора, а проти власних держав. Проти вас проти свого керівництва. І якщо це ставка Росії на політичний хаос у ваших країнах – чомусь хтось ще думає, що може захиститися наодинці?

Європа має продемонструвати силу, бо лише силу Росія сприймає як аргумент. Час бути не «уламками», а єдиним цілим».

Європейської сили, що демонструється, на сьогодні, мабуть, ще недостатньо, оскільки в останні дні Кремль, розправивши «крила», шантажує світ продовольчою кризою, ключем до уникнення якої називає зняття антиросійських санкцій.

Зазначимо, що на початку маркетингового року Україна експортувала понад 46,5 мільйона тонн зернових та зернобобових. Водночас зараз більша частина українських запасів зерна знаходиться під окупацією, а частина – не може бути вивезена через блокування РФ морських портів України. Саме для розблокування морських портів Російська Федерація потребує зняття санкцій. Білорусь, у свою чергу, може надати сухопутний шлях транспортування зерна, проте також прагне зняття санкцій проти своєї країни. Чи можуть проблеми з вивезенням українського зерна стати приводом для послаблення санкцій проти Москви та Мінська?

За словами президента Зеленського, через організовану Росією блокаду портів не можна вивезти 22 млн тонн зерна, через що можуть постраждати 400 млн осіб – саме стільки споживачів українського продовольства у світі. За даними уряду Шмигаля, на початок травня в портах було заблоковано 90 млн. тонн аграрної продукції, 70 суден і країна щодня втрачала близько $170 мільйонів.

Україна у світовому списку експортерів пшениці на п'ятому місці, друга серед експортерів ячменю та третя з постачання кукурудзи, зокрема, українські зернові йдуть до Євросоюзу, Азії, Близького Сходу і трохи навіть доходить до США.

Сьогодні роботу шести портів зупинено, ще чотири захоплені російськими окупаційними військами. За словами заступника міністра з питань розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тараса Висоцького, росіяни з окупованих портів уже могли викрасти півтора мільйона тонн українського зерна. Дійсно, завдяки супутникам недавно зафіксовано, як російське судно з краденим зерном прибуло відвантажуватися до Сирії.

«Про масштаби розкрадання зерна можна судити лише за заявами наших держчиновників. І зараз майже щодня з'являється все більше інформації… Наприклад, незаконний гауляйтер Херсонщини дав коментар ТАРС, що вони вивозять зерно, тобто займаються експортом зерна минулого врожаю – він це визнав публічно. Це важливе свідчення нашого кримінального провадження. На жаль, Туреччина не тільки пропускає ці вантажі, вона ще й приймає їх у своїх портах, хоча прийняла циркуляр про табу на їхньому прийомі. Тобто Анкара займає дволику позицію. Сьогодні з'явилася новина, що Мустафа Джемілєв звернувся до радника президента Туреччини, повідомив про ці випадки, надав список судів і отримав обіцянку у відповідь розібратися в ситуації. Сподіватимемося», - зазначила в ефірі національного телемарафону Катерина Яресько, експерт розслідувального проекту SeaKrime центру «Миротворець».

Днями, виступаючи в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі, президент Польщі Анджей Дуда заявив, що без українського продовольства світ чекає нова міграційна хвиля: «Якщо виявиться, що у Північній Африці почнеться голод і немає експорту українського зерна, тоді вся південна Європа матиме величезну міграційну країну. Для нас очевидно, що буде величезний міграційний тиск, не кажучи вже про небезпеку масових протестів у Північній Африці та інших регіонах».

Ці оцінки поділяють і західні експерти, і б'є тривогу ООН. Кількість постраждалих дискусійна, але перед війною Україна забезпечувала 12% світового ринку пшениці і покривала, наприклад, чверть потреб у зерні у стомільйонному Єгипті.

У МЗС Росії розуміють ціну питання та пропонують гуманітарний коридор для кораблів із зерном, але в обмін на зняття санкцій. «Вирішення продовольчої проблеми потребує комплексного підходу, пов'язаного, зокрема, зі зняттям санкційних обмежень, накладених на російський експорт та фінансові транзакції. А також потрібне розмінування з боку України всіх портів, де стоять кораблі, тоді Росія готова надати необхідний гуманітарний прохід», - заявив учора заступник міністра закордонних справ РФ Андрій Руденко. А кількома днями раніше у телефонній бесіді з канцлером Німеччини Шольцем та президентом Франції Макроном висловив позицію щодо деблокади чорноморських портів і сам Путін: «Росія готова сприяти знаходженню варіантів безперешкодного експорту зернових, включаючи вивезення українського зерна із чорноморських портів. Знизити напруженість на світовому продовольчому ринку дозволить і нарощування поставок російських добрив та сільгосппродукції, що, зрозуміло, вимагатиме зняття відповідних санкцій».

Шольц і Макрон в унісон заявили, що домовилися з бункерним мешканцем про центральну роль Організації об'єднаних націй «в досягненні та реалізації угоди щодо цього». Тим часом деякі країни Заходу, наприклад, Великобританія та США, вже відкинули російські пропозиції щодо зняття санкцій.

«Ми не зніматимемо санкції у відповідь на порожні обіцянки. Швидке вирішення проблеми зростання цін на сировину та на продовольство у всьому світі – це припинення росіянами цієї жорстокої війни, припинення Росією блокади портів України, припинення нападів на зернові елеватори, припинення нападів на судна із зерном», - заявив представник Держдепу Нед Прайс.

Один із варіантів зняття блокади – організація конвоїв, коли військові кораблі інших країн супроводжуватимуть судна із зерном. Днями міністр закордонних справ Литви Габрієлюс Ландсбергіс запропонував проведення військово-морської операції з вивезення зерна із «перлини біля моря»: «Часу дуже мало. Ми наближаємося до нового врожаю, і немає іншого практичного шляху експорту зерна, крім чорноморського порту Одеси. Зараз дуже важливо показати вразливим країнам, що ми готові вжити заходів, необхідних для того, щоб нагодувати світ». У той же час президент Естонії Алар Каріс заявив в інтерв'ю Bloomberg, що підтримка військових конвоїв для торгових суден у Чорному морі зростає: «Швидше за все, це (конвоювання судів-ред.) буде не обов'язково операція НАТО, але, скажімо так, окремих країн Альянсу під егідою ЄС».

Деталі естонський лідер не розкрив, але в єврокулуарах подейкують, що найімовірнішим варіантом залишаються конвої за участю турецьких військових кораблів. Днями агентство Reuters з посиланням на анонімного турецького високопосадовця повідомило, що Анкара «активно домовляється» з Україною та Росією про відкриття коридору через Босфор для експорту нашого зерна. Ще два джерела інформагентства повідомили, що «Росія може погодитися з цим, тому що Туреччину розглядають як нейтральнішу за інших членів НАТО, а в Туреччині прихильно ставляться до ідеї своїх конвоїв, оскільки такий крок підвищить її імідж гуманітарного та міжнародного гравця, а також країни, яка забезпечила доставку хліба всім народам Близького Сходу та Африки».

У кулуарах також кажуть, що розглядається, поруч із турецькими, залучення румунських та болгарських кораблів, але Анкара нібито хоче грати монолітну роль. В принципі, це закономірно: Туреччина не хоче монополії РФ у Чорному морі, проте з іншого боку, не поспішає палити всі мости з РФ, оскільки існує сильна залежність від російського газу та потреба у ростуристах.

«Наші партнери розглядають різні варіанти вирішення проблеми з українським зерном, адже вона має світовий масштаб. Ситуація, що склалася, говорить про те, що сьогодні немає країни, яка б не страждала від агресії РФ. Сполучені Штати Америки розглядають кілька варіантів, один з яких це надання Україні протикорабельних ракет для того, щоб таким чином розблокувати порти Чорного моря. На жаль, росіяни, крім блокування, рясно засіяли традиційні морські шляхи мінами, і вже сьогодні ми маємо приклади, коли ці міни викидає біля Одеси чи Босфору. Тобто треба розуміти, що навіть після розблокування портів потрібно буде запускати тральщики НАТО, які очищатимуть цю акваторію, адже жодна страхова компанія не погодиться гарантувати прохід корабля, якщо там не розмінована територія», – зазначає експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.

Ще один варіант вирішення проблеми, за його словами, – це обмін розблокування портів на зняття санкцій щодо постачання білоруського калію на шість місяців. Про те, що такий сценарій розглядається і може бути впроваджений, заявив експерт Офісу реформ при Кабміні Максим Гардус: «Хімічні добрива – це одна із основних експортних статей Білорусі. Для них дуже важливою є нафтопереробка, яка зараз вся під санкціями, та калійні добрива. "Білоруськалій" - одне з найбільших бюджетоутворюючих підприємств країни. Нещодавно прем'єр-міністр країни заявив, що їхні втрати від санкцій вже досягли $18 млрд. Для такої малої країни це величезна цифра і їм нема чим її замінити, бо єдиний ринок, який для них відкритий, - це Росія, а там є своє величезне виробництво добрив та білоруські добрива їм не потрібні».

Повертаючись до теми конвоювання зернових суден, то, на думку експертів, незважаючи на публічне «добро», Росія не погодиться на такий сценарій, мовляв у Москві, шантажуючи світ голодом, просто чекають, поки до неї звернуться з проханням компенсувати російським зерном втрату українців для світових ринків, а це - санкційний відкат назад.

Читайте також: Москва вимагає від Києва прийняти окупацію територій України