Альянс співає «романс»: як і чому Україна не отримала запрошення до НАТО

Липневий Вільнюс зустрів численних гостей саміту НАТО не лише безпрецедентними заходами безпеки, а й сюрреалістичною порожнечею: вулиці без машин, а старе місто, що зазвичай вирує туристичним життям, – без людей. Приблизно на кожному другому перехресті в центрі – поліція та армія, у небі – вертольоти, а в аеропорту добре відомі всім українцям системи ППО Patriot. За приблизними оцінками підготовчі організаційні заходи та заходи безпеки «під саміт» коштували литовському бюджету 10 мільйонів євро.
Поза всяким сумнівом, господарям саміту в особі литовської влади та пересічних мешканців цієї дружньої нам країни слід подякувати за неймовірну візуальну підтримку України. Хоча людей на вулицях у день старту саміту не було – буквально у кожному другому вікні житлових масивів маячив український національний прапор. Свої недвозначні сигнали учасникам саміту НАТО надсилали не лише пересічні жителі Литви. Так, на цивільному транспорті були величезні написи: «Поки ти чекаєш на автобус, Україна чекає на запрошення до НАТО». На жаль, численні банери та автобуси з прямими закликами прийняти Україну в Альянс залишилися лише частиною приємної атмосфери.
Те, що Україні не дадуть запрошення прямо тут і зараз, не стало великою несподіванкою. Ще напередодні саміту посадовці низки держав НАТО у різних формах дали зрозуміти: не може вступити до Альянсу країна, яка перебуває у стані збройного конфлікту, а назвати дату запрошення у такій ситуації неможливо, бо ніхто не знає напевно, коли ця війна власне закінчиться. Але здавалося б, незважаючи на всі «Ні», промінчик надії все ж таки замаячив на горизонті після того, як з'явилася новина, що президент Володимир Зеленський, який раніше заявляв, що йому нема чого робити у Вільнюсі без конкретних рішень/запрошень для України, все ж таки їде у Литву.
Незабаром після того, як стало відомо про прибуття українського гаранта до литовської столиці, організатори саміту НАТО несподівано скасували дискусію за участю радника президента США з питань національної безпеки Джейка Саллівана. Потім прес-конференція генсека НАТО Єнса Столтенберга затрималася майже на годину. Всі ці організаційні моменти породили кулуарні чутки про те, що рішення щодо України буде приємним Києву, проте згодом дива так і не сталося.
Важливо зазначити, що зустріч лідерів країн НАТО у Вільнюсі з перших хвилин була приречена на бурхливі дискусії, оскільки перед главами держав та урядів Альянсу стояло складне завдання не просто підтримати Україну у війні з Росією, а й позначити перед нею євроатлантичні перспективи. З одного боку, союзники хотіли надіслати нашій з вами країні чіткий сигнал, що її майбутнє безперервно пов'язане з НАТО, з іншого – частина з них наполегливо не хотіла давати жодних «залізобетонних» гарантій щодо членства.

На порядку денному саміту НАТО було багато питань, але ключовими, звичайно, виявилися такі: як допомогти Україні тут і зараз, а також як її підтримати на перспективу. По першій частині особливих розбіжностей немає. Усі сходилися на думці, що НАТО має підтримувати Київ «стільки, скільки потрібно», а тому деякі країни поспішили оголосити про нові пакети військової допомоги Україні. Дебютував у цьому напрямі французький лідер Емманюель Макрон. «Ми вирішили поставити Україні нові ракети далекого радіусу дії. Я думаю, що сьогодні для нас важливо надіслати сигнал про підтримку України та єдність НАТО», - наголосив нинішній господар Єлисейського палацу.

Читайте також: Зеленський оцінив результати саміту НАТО для України

Зазначимо, що Париж, зокрема, вирішив передати нам ракети SCALP з дальністю дії понад 250 км - аналог Storm Shadow, що вже поставляються Києву Лондоном. При цьому Макрон не встиг виступити із заявою, як провідні французькі інформагентства з посиланнями на джерело у владі, повідомили: перша партія вже надійшла в розпорядження України. За даними ЗМІ, Франція планує передати Україні 50 одиниць SCALP.

Берлін до саміту підготував пакет допомоги для України на 700 мільйонів євро. До нього увійдуть 25 танків Leopard 1A5, 40 БМП Marder 1A3, 2 ЗРК Patriot, 5 броньованих ремонтно-евакуаційних машин Bergepanzer-2, 20 тис. боєприпасів 155 мм, а також 5 тисяч димових снарядів. Судячи з настрою союзників, Парижем та Берліном справа не обмежиться і вже найближчим часом Україна отримає чимало військово-технічних та фінансових «плюшок» від країн-членів НАТО. Однак саме в ці дні Київ, який невпинно дякує кожній державі за надану підтримку, чекав на кілька інших - програмно-глобальних сигналів. Володимир Зеленський перед самітом не приховував, мовляв, дуже сподівається отримати від союзників недвозначне запрошення та переконливу обіцянку прийняти Україну до НАТО після закінчення війни з Росією. Українській владі навіть вдалося заручитися підтримкою більшості членів блоку, які підписали декларації із зазначеними побажаннями-очікуваннями від саміту у Вільнюсі. Проте низка держав, включаючи США та Німеччину, досі дотримуються іншого підходу, а саме: говорити про якесь гарантоване приєднання до Альянсу до завершення конфлікту не має сенсу. При цьому всі члени НАТО-клубу спочатку були згодні, що Києву обов'язково треба надіслати сигнал. Тому країнам-учасницям довелося неабияк постаратися, щоб і потрібні формулювання підібрати, і Україну сильно не розчарувати. На жаль, не вийшло.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг ще з ранку 11 липня підтвердив рішення Альянсу в майбутньому прийняти Україну за спрощеною процедурою та скасувати для неї необхідність виконання плану дій щодо членства (ПДЧ). Без ПДЧ ряди блоку нещодавно, нагадаємо, поповнила Фінляндія і незабаром має поповнити Швеція, яку Туреччина напередодні нарешті пообіцяла пропустити до Альянсу найближчим часом.

«Україна пройшла довгий шлях відтоді, як у 2008 році ми ухвалили рішення, що наступним кроком буде ПДЧ. Україна стала набагато ближчою до НАТО, і я думаю, що настав час відобразити це у рішеннях Альянсу. Ми ясно дамо зрозуміти, що Україна стане членом НАТО», - зазначив на початку саміту пан Столтенберг. А поки що він промовляв ці слова у низці впливових західних ЗМІ з'явився фрагмент ще не погодженого проекту заяви НАТО щодо України, в якому була відсутня якась конкретика щодо вступу або хоча б запрошення до організації.

Ця новина застала Володимира Зеленського на півдорозі до Вільнюса. «Безпрецедентно та абсурдно – коли немає тимчасових рамок і для запрошення (!), і для членства України і коли додається якесь дивне формулювання про якісь «умови» навіть для запрошення України, - написав нинішній господар Банкової у себе на Twitter. - Схоже, що немає готовності ні запросити Україну до НАТО, ні зробити її членом Альянсу. Отже, Захід має можливість торгувати членством у НАТО на переговорах з Росією. А для Росії це означає мотивацію й надалі продовжувати свій терор».

За повідомленням Politiko, цей випад Зе образив деяких західних дипломатів і політиків, «але все ж більшість із них з розумінням поставилися до емоційних переживань Зеленського, чия країна зараз переживає небувалу агресію з боку РФ».

Якраз після прибуття до Литви президент та перша леді Олена Зеленська взяли участь у заході, організованому в рамках кампанії «Піднімаю прапор за Україну в НАТО». На заповненій людьми площі Лукішкес у Вільнюсі першу пару України зустріли лідер Литви Гітанас Науседа з дружиною Діаною. Глави двох держав отримали з рук співзасновника волонтерського руху Blue and Yellow Йонаса Охмана прапор України, переданий захисниками ЗСУ з Бахмута, де зараз, як відомо, точаться запеклі бої з російськими окупантами. Незважаючи на те, що в медіа на той час уже просочилася інформація про те, що НАТО-комюніке буде не таким, як його очікували в Києві, обидва президенти, виступаючи з імпровізованої сцени перед багатотисячним натовпом, намагалися випромінювати оптимізм.

«Я думаю, що Україна справді буде членом НАТО. Ми не маємо права діяти інакше, бо зараз ціна, яку сплачує Україна, найвища. Це ціна крові. Ціною своєї крові, своїх життів українці дають нам час, щоб ми могли підготуватися та дати гідну відсіч Росії. Росія не переможе», - заявив Гітанас Науседа. Володимир Зеленський наголосив, що тут, у Вільнюсі, дуже добре помітний прогрес Європи, де люди знають, що таке безпека і як її досягти.

«Я від імені України вдячний тобі, Вільнюсе, та всім литовським містам та громадам за кожен заклик на підтримку України, за притулок для наших людей, які тут, у Литві, врятувалися від бойових дій. Дякуємо за вашу допомогу нашій обороні, за вашу чітку, чесну і – що важливо – сміливу позицію щодо запрошення України до НАТО. Українські прапори на литовських вулицях однозначно доводять: ми вже союзники та Україна захистить і свою, і вашу свободу! І ніколи, ніколи і нікому не можна озиратися на Москву. Там, у руїнах Бахмута, на полях інших битв в Україні залишаться розбитими російські загарбницькі амбіції», - наголосив нинішній гарант української Конституції.

Незважаючи на явне невдоволення Києва, члени НАТО вирішили не вносити у формулювання комюніке серйозних змін. Як пояснив на прес-конференції Єнс Столтенберг, Україна отримає запрошення до НАТО, «коли всі союзники погодяться та будуть виконані умови». Журналісти з різних країн щонайменше шість разів поспіль запитали, про які конкретно умови йдеться, проте щоразу пан Столтенберг відповідав по-різному: то модернізація, то корупція, то закінчити війну... Примітно, що й у комюніке саміту немає переліку умов, які має виконати Україна, натомість визначено механізм їхньої оцінки. Інструментом для контролю за реформами, які виконує Україна, стане Річна національна програма (РНП). Цей інструмент, як кажуть у дипломатичних кулуарах, незабаром опиниться у розпорядженні української влади.

Дуже показово, що в узгодженому лідерами НАТО комюніке, що складається в цілому з 90 пунктів, за частотою згадок Україна (48) поступається Росії (66). Так, серед іншого держави НАТО закликали всі країни припинити надання будь-якої допомоги Москві, але зголосилися зберегти канали зв'язку з РФ відкритими. За їхніми словами, вони «хотіли б стабільності та передбачуваності в євроатлантичному регіоні, а також між НАТО та Російською Федерацією». Союзники запевнили, що не прагнуть конфронтації і не становлять загрози для Росії, щоправда, і вважати її партнером «у світлі ворожої політики» не можуть. «Будь-яка зміна в наших відносинах залежить від того, чи припинить Росія свою агресивну поведінку і чи повністю дотримуватиметься норм міжнародного права», - наголошується в комюніке НАТО.

За нинішніми подіями у Вільнюсі пильно стежать і на болотах. Так, офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова констатувала: «Саміт розпочався вже провалившись. Публічне приниження України, відсутність будь-якої стрункої концепції того, що відбувається, – це все саміт у Вільнюсі». Потім вона прокоментувала положення комюніке саміту про те, що НАТО не прагне конфлікту з Росією: «Звичайно, не прагне. НАТО просто бере участь у ньому». Свої 5 копійок вставив і заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв. Назвавши Україну «країною 404», колишній декоративний президент РФ зазначив: «Реалісти в Альянсі розуміють, що Київ, цілком імовірно, ніколи не буде в НАТО, але поки що бояться це сказати». Задавши питання про те, що це все означає для Москви, екс-президент Росії сам на нього і відповів: «Спеціальна військова операція буде продовжена з колишніми цілями. Одна з них – відмова київського нацистського угруповання від членства в НАТО, на чому ми наполягали від початку (що неможливо). Значить, це угруповання доведеться ліквідувати (що можливо і необхідно)».

Тобто, як бачимо, в країні-агресорі радіють і п'ють шампанське, фактично вітаючи рішення саміту НАТО, що дає підстави називати його певною мірою провальним для України. Втім, деякі експерти вважають, що ситуацію не слід надмірно драматизувати. «НАТО не прийматиме Україну до своїх лав, щоб уникнути ризиків прямого військового зіткнення з Росією, відповідно і ризиків ядерної війни. Саме тому приємної нам сенсації не сталося. Незважаючи на певний присмак розчарування у багатьох українців та наших друзів за кордоном, я не бачу приводу для розпачу. Рішення Вільнюського саміту НАТО щодо України у будь-якому випадку є проміжними. Питання про наш вступ до НАТО буде вирішено після завершення нинішньої війни, залежно від її результатів. Те, що ухвалено у Вільнюсі по Україні зараз, відповідає нашій програмі-мінімум і зараз задовільно для нас, хоча ми й прагнули отримати набагато більше», - зазначає політолог Володимир Фесенко.

У дещо іншому ключі рішення саміту НАТО щодо України в інтерв'ю Bloomberg прокоментував глава вітчизняного МЗС. «НАТО не має тримати всю ситуацію та Україну у підвішеному стані, коли йдеться про членство. Водночас, Вільнюський саміт зробив шлях Києва до Альянсу коротшим. Але вони (лідери Альянсу – ред.) могли б також зробити шлях України до НАТО ще швидше, якби була чітка вказівка на те, коли Україна отримує запрошення, тоді як саме членство настане тоді, коли дозволять умови. Але в будь-якому випадку ми будемо й надалі працювати з нашими партнерами, щоб цей процес не зупинявся і рухався далі».

У сухому залишку сьогодні маємо таке: замість запрошення Альянс скасував для України ПДЧ, а також погодив довгострокову програму військової допомоги на $500 млн на рік для модернізації ЗСУ та повного переходу на стандарти НАТО. Плюс до цього – запущено Раду «Україна-НАТО», про інавгураційне засідання якої Lenta.UA неодмінно розповість у деталях.

Читайте також: Українців закликають заощаджувати електроенергію