25 травня 1895 року був засуджений за гомосексуалізм найзнаменитіший в історії в'язень за цією статтею

На судовому процесі за звинуваченням у содомії, який закінчився 25 травня 1895 року, Оскар Уайльд, як багато хто вважав після, "посадив у в'язницю сам себе". Справа в тому, що суддя Альфред Вілс рекомендував присяжним оцінити всі вісім звинувачень як недоведені чи доведені недостатньо, проте присяжні ухвалили інше рішення, керуючись відповідями на запитання самого Уайльда, який дбав у них не про свою свободу, а про свою репутацію гострослова.

Перші півроку з дворічного вироку Уайльд провів у в'язницях Пентонвілл та Уайнсворт, а потім був переведений до в'язниці в Редінзі. Саме в цей час було підірвано здоров'я Уайльда, що призвело до його смерті через три роки після виходу із в'язниці. Англійські в'язниці представляли на той час установи, умови утримання яких були жахливі. Дивним чином естет і егоїст Уайльд саме у Редінгу відчув себе лише одним із багатьох і навіть написав і опублікував після виходу з в'язниці кілька статей із пропозицією щодо покращення умов життя в'язнів. Причому 1898-го року британська Палата громад прийняла «Акт про в'язниці», в якому було відображено багато пропозицій Уайльда.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Щодо його самого, то йому було заборонено писати. Начальник редінгської в'язниці в той час, коли туди потрапив Уайльд, не взлюбив його з самого початку, давав непосильні завдання, а коли той їх не виконував, призначав суворі покарання. Правда, потім його змінив інший начальник, який ставився до Уайльда краще, проте, як було сказано вище, здоров'я Уайльда вже було підірвано. Помер він у Франції від гострого менінгіту, викликаного вушною інфекцією – а вухо він пошкодив саме у в'язниці, коли зомлів.

Фото: графіті Бенксі на стіні колишньої в'язниці у Редінзі Twitter