21 липня 1971 року народилася епатажна кінозірка Шарлотта Генсбур

Шарлотті Генсбур при її появі на світ одночасно пощастило і не пощастило. Пощастило тому, що вона народилася в сім'ї двох знаменитостей - актриси Джейн Біркін і композитора, поета і співака Сержа Генсбура. Не пощастило, але в меншій мірі, тому, що дівчинка була як дві краплі води схожа не на красуню-маму, а на тата, який був, скажімо м'яко, дуже далекий від ідеалів чоловічої привабливості.

Народилася Шарлотта через два роки після чергового скандалу навколо свого батька, який продукував їх косяками і, швидше за все, навмисно, бо зрозумів ще в дитинстві, що хлопчик з інтелігентної родини, де тато грає вдома на піаніно Баха і Вівальді, широку публіку не підкорить. Скандал виник через пісню Генсбура Je t'aime ... moi non plus, яку він в 1969-му році записав з Джейн Біркін і яка зайняла перші рядки в хіт-парадах багатьох країн, а в інших країнах була заборонена через відверте імітування Біркін постільних стогонів.

Ледве донька підросла, як Генсбур ввів в цю ж обойму і її, знявши з неї скандальний відеокліп Lemon Incest (вельми, до речі, слабкий), де вони з донькою натякали на інцест. Це ще й був дебют Шарлотти як співачки. На ту ж тему був і фільм «Шарлотта назавжди», який розповідав про чолоівіка, який після смерті дружини відчув потяг до дочки-підлітка. Зараз Генсбур за такі кліп і фільм був би підданий, як мінімум, суспільному остракізму, а, можливо, і потрапив би під суд. Але в ті роки він був у Франції легендою, якій можна було все - недарма над його труною виступав президент Франції Франсуа Міттеран, який сказав: «Він звів пісню в ранг мистецтва».

Інша справа, що його дочка, чи несвідомо, чи навмисно, все своє життя експлуатувала цей отриманий в спадок від батька скандальний образ і досягла у цьому успіху. Не будемо торкатися її музичної кар'єри, але в кіно вона, граючі і цілком «нормальні» ролі, стала знаменитою в першу чергу завдяки ролям скандальним. Так, наприклад, міжнародний успіх наздогнав її в 90-х, коли вона зіграла у фільмі «Цементний сад» (режисером, до речі, був брат її матері Ендрю Біркін ») одну з двох сестер, які після смерті матері вступили в інцест зі своїми братами .

Але по-справжньому знаменитою в цьому сенсі Шарлотта Генсбур стала вже в 21-му столітті, коли зіграла у Ларса фон Трієра спочатку в «Антихристі» (приз за кращу жіночу роль Каннського кінофестивалю), а потім в п'ятигодинній «Німфоманці», назва якої вичерпно говорить про зміст фільму. Сказати, що в тій же «Німфоманці» вона проявила якийсь видатний акторський талант, навряд чи буде коректним. Що ж стосується скандального змісту, то для Шарлотти з її творчою (підкреслимо - творчою) біографією це була майже рутина.

Фото: Pinterest