З'явилися подробиці щодо законопроекту Сенату США про визнання РФ спонсором тероризму

Комітет у закордонних справах Сенату Конгресу США схвалив у середу законопроект, який зобов'язує американського держсекретаря розглянути питання про те, чи є Росія спонсором тероризму. Про це повідомила директор зі зв'язків з громадськістю та пресою голови комітету Сюзанна Рессі. 

Йдеться про документ під назвою "Про запобігання зловмисної активності Росії в області тероризму" (Stopping Malign Activities from Russian Terrorism Act). Автором законопроекту виступив сенатор від Колорадо Корі Гарднер. 

Ініціатива "зобов'язує держсекретаря визначити, чи слід вважати РФ країною - спонсором тероризму", а також чи слід оголосити іноземними терористичними організаціями збройні проросійські формування "ДНР" і "ЛНР" на сході України, яких прямо чи опосередковано підтримує РФ. Після голосування в комітеті законопроект буде розглядатися Сенатом повного складу. 

Рішення з цього приводу керівник Держдепартаменту повинен представити законодавцям не пізніше ніж через 90 днів після дати можливого прийняття законопроекту. Він спочатку повинен отримати схвалення в Сенаті, а потім в Палаті представників. У разі проходження в обох палатах Конгресу документ відправиться на підпис президенту США Дональда Трампа, відзначають російські ЗМІ. 

В складається зовнішньополітичним відомством США список країн - спонсорів тероризму входять на даний момент Іран, КНДР, Сирія і Судан. Внесення країни в цей перелік означає, що інші держави або іноземці можуть потрапити під американські санкції в разі укладення з нею торгових угод. 

Видання NEWSru відзначає, що рік тому в Сенаті вже готували схожий документ "Акт щодо захисту американської безпеки від агресії Кремля 2018". Текст документа, підготовлений сенаторами Ліндсі Гремом, Боб Менендес, Корі Гарднером і Беном Кардін, починався фактично з звернень до президента Дональда Трампа. Зокрема, його закликали підтримати зусилля з протидії втручанню "з боку уряду Росії або інших іноземних гравців в діяльність держустанов США, а також в демократичні процеси в країні". 

Друге побажання - "публічно закликати уряд Росії повернути Крим під контроль уряду України, а також закликати відмовитися від підтримки насильства на сході України з боку сепаратистів". У цьому пункті мова також йшла про "окупацію і підтримці сепаратистів" на територіях Грузії і Молдавії. Також автори проекту вимагали від президента закликати Москву відмовитися від підтримки президента Сирії Башара Асада, який продовжує "здійснювати військові злочини". 

Документ також містив вкрай жорстке пропозицію з розгляду США питання про визнання Росії "державою, що спонсорує тероризм". З одного боку, це формулювання виглядала як попередня заявка на кампанію в ООН по виключенню Росії з числа постійних членів Ради Безпеки, з іншого боку, саме під цим прапором з 1983 року вводилися посилені антиіранські санкції. 

Крім того, законопроект передбачав об'єднання всіх антиросійських санкцій, від "українських" до "кібертеррорістіческіх", в єдиний механізм. Для координації цього процесу в уряді США пропонується ввести "списку санкцій координаційний офіс", який передбачає координацію санкцій з Євросоюзом. Також пропонувалося створити ще одну структуру, "Національний об'єднаний центр для відповіді на гібридні загрози", завданням якого буде системна боротьба зі спробами впливу Російської Федерації в світі і в США. 

Звинувачення в підтримці терористів стали звучати на адресу Росії особливо голосно в останні роки. Цьому передував політична криза на Україні. В кінці 2013-го і на початку 2014 року в Києві почалися масові акції протесту після того, як влада пригальмували процес євроінтеграції. Багатомісячний масовий протест вилився в зіткнення з співробітниками правоохоронних органів. Після того як учасникам акцій вдалося захопити ряд адміністративних будівель, а придушити протест не вдалося навіть застосуванням вогнепальної зброї, президент Віктор Янукович в кінці лютого втік за межі України і знайшов притулок в Росії. 

Уже в березні 2014 року за участю російських військових була здійснена зміна влади в українському Криму, а потім проведено референдум з питання приєднання до Росії. "Завдяки високим морально-вольовим якостям, гарній підготовці і витримці офіцерів і солдатів вдалося в мирній і спокійній обстановці провести референдум. Населення Криму, оцінивши коректність і високу професійну підготовку особового складу Збройних сил, з вдячністю назвало російських військовослужбовців" ввічливими людьми ", - говорилося в доповіді Міноборони РФ, який в кінці 2014 року прийняв Володимир Путін. 

У референдумі взяли участь понад 80% мали право голосу. За возз'єднання з Росією проголосували 96,7% і 95,6% жителів Криму і Севастополя відповідно. 18 березня 2014 року президент Росії Володимир Путін підписав договір про прийняття республіки Крим і Севастополя до складу РФ, а 21 березня його ратифікувала Федеральні збори. 

Крим став плацдармом для подальших спроб дестабілізувати ситуацію в Україні за допомогою різних проросійських сил, відзначає NEWSru. Саме з території півострова в Донбас прибув озброєний загін полковника ФСБ у відставці Ігоря Гиркин (Стрелкова), який зайняв пост міністра оборони самопроголошеної "Донецької народної республіки" ( "ДНР"). 

Однак російська сторона на різних рівнях неодноразово заявляла, що не має ніякого відношення до того, що відбувається в сусідній країні. Усі твердження офіційного Києва про "втручання Росії" в конфлікт в Донбасі і наявності там нібито російських військ Москва називала "пропагандистської фальшивкою". Проте, факт приєднання Криму до Росії, тобто порушення територіальної цілісності України, заперечувати було неможливо. 

Генеральна Асамблея ООН переважною більшістю голосів не визнала російську приналежність Криму. Позицію Росії підтримали лише Вірменія, Білорусія, Болівія, Куба, КНДР, Нікарагуа, Судан, Сирія, Венесуела та Зімбабве. 

У зв'язку з територіальною суперечкою навколо Криму Україна, США, Євросоюз та інші країни ввели ряд санкцій проти Росії, російських бізнесменів і політиків, які відвідували Крим громадських діячів і провідних бізнес на півострові компаній, як з Росії, так і з інших країн. Страх перед новими санкціями виявився настільки великий, що в Криму і через 5 років після його відторгнення від України відмовляються працювати навіть гіганти російського бізнесу, тісно пов'язані з державою (наприклад, Сбербанк). Однак Москва вважає, що питання про приналежність Криму закрите раз і назавжди. "Питання закрито назавжди; там був проведений референдум", - сказав прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв.

Фото: сенатор Корі Гарднер, NEWSru