З'явилася реакція Великобританії, ФРН, Канади, Японії, Франції, Туреччини та Польщі на визнання РФ «Л/ДНР»

21 лютого президент РФ Володимир Путін підписав звернення Держдуми про визнання "незалежності" "Л/ДНР" після восьми років збройного конфлікту та ввів війська до ОРДЛО. На ці дії Росії вже відреагували у США, НАТО, ЄС, ООН та в ОБСЄ. Проте найпершою була реакція Великої Британії. За нею були заяви голів зовнішньополітичних відомств Канади, Японії, Польщі та Туреччини.

Великобританія

Читайте також: Зеленський виступає на Мюнхенській конференції: основні тези щодо проблеми війни та миру в Україні (ОНЛАЙН-трансляція)

Великобританія розширить список санкцій проти РФ у зв'язку із визнанням незалежності про "Л/ДНР". Про це заявила на засіданні Ради Безпеки ООН постійний представник Британії Барбара Вудвард, повідомляє Укрінформ.

“Великобританія оголосить нові санкції проти Росії у відповідь на порушення нею міжнародного права та наступ на суверенітет та територіальну цілісність України. Ці дії матимуть серйозні економічні наслідки", - сказала Вудвард.

За її словами, "Росія довела нас до межі".

“Рада безпеки має бути єдиною у заклику до Росії здійснити негайну деескалацію, в засудженні агресії проти суверенної держави. А також у захисті територіальної цілісності України та заклику до Росії дотримуватись її зобов'язань за Статутом ООН”, - зазначила дипломат.

Канада

Канада у зв'язку з визнанням незалежності про " ДНР " і " ЛНР " запровадить економічні санкції проти РФ. Про це заявила міністр закордонних справ Канади Мелані Жолі, передає Укрінформ.

“Канада разом із партнерами та союзниками жорстко реагуватиме на цю відверту зневагу міжнародним правом. Ми готуємось накласти за ці дії економічні санкції, які відрізнятимуться від раніше підготовлених для реагування на можливе подальше військове вторгнення Росії до України”, - сказала Жолі.

Канада висловлює непохитну підтримку суверенітету та територіальній цілісності України.

“Канада твердо засуджує визнання президентом Путіним незалежності неконтрольованих урядом територій Донецької та Луганської областей. Це є очевидним порушенням Мінських угод, Статутом ООН, а також серйозною загрозою безпеці та стабільності регіону”, - додала міністр.

Німеччина

ФРН відреагує жорстко та належним чином на дії ФР, яка порушила Мінські домовленості, резолюцію Радбезу ООН, чим знову виявила зазіхання на суверенітет та цілісність України. Про це заявила на засіданні РБ ООН постпред Німеччини Антьє Леєндерце, передає Укрінформ.

«Разом із нашими союзниками та партнерами ми застосуємо жорсткі та адекватні кроки у відповідь на порушення Росією міжнародного права, що матиме серйозні економічні, політичні та геостратегічні наслідки», - зазначила представниця Німеччини.

Представник ФРН також звернув увагу на кричущу зневагу росіянами міжнародних домовленостей, затверджених ними ж у РБ ООН.

«Минулого четверга у Раді Безпеки був консенсус, що Мінські домовленості, підтримані одноголосно цією Радою в Резолюції 2204, вимагають виконання, у тому числі з боку Російської Федерації. Сьогодні ми стикаємося з протилежною позицією Росії», – зазначила вона.

У цьому світлі рішення президента Путіна визнати «Л/ДНР» на сході України, за її словами, «кричущим порушенням не лише Резолюції 2204, але також основоположних принципів, закріплених Статутом ООН».

Леендерце назвала нинішні дії Кремля новими обурливими посяганнями Росії на суверенітет та територіальну цілісність України після окупації у 2014 році Криму та частини східних областей України.

«Росія знову наполягає, що не сторона конфлікту, сьогодні вона зірвала з себе маску та показала, що так було завжди», - наголосила німецький дипломат.

У цьому контексті вона виступила із закликом до Росії виконувати свої зобов'язання як постійного члена РБ ООН, негайно скасувати рішення про визнання «Л/ДНР» та повернутись до виконання Мінських угод.

Франція

Франція також пообіцяла запровадити санкції проти відповідальних за рішення про визнання РФ "Л/ДНР".Про це на засіданні Ради безпеки ООН заявив постійний представник Франції при цій організації Ніколя Дерів'єр , повідомляє "Укрінформ".

«Разом із європейськими партнерами ми готуємо цільові санкції проти тих, хто брав участь у ухваленні цього незаконного рішення», – сказав Дерив'єр.

Він наголосив, що Франція «вітає стримування, яке у цих складних обставинах демонструє Україна» .

«Ми висловлюємо повну солідарність із народом та урядом України», – заявив французький дипломат.

Дерив'єр також закликав РФ "змінити своє рішення про визнання сепаратистських одиниць".

«Ми особливо стурбовані рішенням президента Путіна надіслати війська до сепаратистських територій під приводом миротворчості. Це стане ще одним зухвалим порушенням територіальної цілісності України», - підсумував він.

Японія

Прем'єр-міністр Японії Фуміо Кішида засудив визнання Росією незаконних утворень у ОРДЛО. Про це повідомляє Kyodo News.

«Ряд дій Росії порушує суверенітет та територіальну цілісність України, які ми ніколи не потерпимо та рішуче засуджуємо», - сказав Кішида журналістам.

Міністр закордонних справ Йошімаса Хаяші заявив, що Токіо працюватиме з міжнародним співтовариством, у тому числі з країнами G7, щоб організувати «жорстку відповідь» Росії, «включаючи санкції», при цьому не конкретизувавши, про які саме санкції йдеться.

Кішида наголосив, що Японія уважно стежитиме за розвитком ситуації. Він додав, що Японія прийматиме "конкретні рішення, тісно співпрацюючи з міжнародною спільнотою".

Туреччина

Турецька Республіка віддана збереженню політичної єдності та територіальної цілісності України, вважає рішення Росії неприйнятним та заперечує його, закликає поважати міжнародне право. Про це йдеться у заяві МЗС Туреччини.

«Рішення Російської Федерації про визнання так званих Донецької та Луганської республік є порушенням Мінських домовленостей, а також очевидним порушенням політичної єдності, суверенітету та територіальної цілісності України. Ми вважаємо це рішення Росії неприйнятним та заперечуємо його», – сказано у заяві.

МЗС Туреччини також зазначає «свою прихильність до збереження політичної єдності та територіальної цілісності України, закликає всі сторони керуватися здоровим глуздом та повагою до міжнародного права».

Польща

Президент Польщі Анджей Дуда у телефонній розмові запевнив українського колегу Володимира Зеленського про підтримку України, а також про застосування жорстких санкцій ЄС та НАТО щодо РФ.

"Я щойно говорив з президентом України Володимиром Зеленським. Я запевнив вас, що Україна має повну та міжпартійну підтримку у боротьбі з агресією Кремля у Польщі", - написав Дуда у мікроблозі Твіттер у ніч на вівторок, 22 лютого.

Дуда зазначив, що непорушність українських кордонів є для Польщі однією з ключових норм міжнародного права.

"А щодо Росії? Жорсткі санкції ЄС і НАТО!", - наголосив польський президент.

Визнання незалежності "Л/ДНР" Росією

Нагадаємо, 21 лютого президент Російської Федерації Володимир Путін офіційно визнав "ЛДНР". МЗС РФ було доручено підписати із ватажками цих незаконних формувань так званий "договір про дружбу". Цей договір передбачає спільну охорону "кордонів" так званих "ДНР" та "ЛНР".

Внаслідок цих дій російська військова техніка висунулась до лінії розмежування. Очевидці помітили колони військової техніки у ніч проти 22 лютого на Донеччині.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що визнання Росією "Л/ДНР" є підривом мирних зусиль та руйнує переговорні процеси. При цьому він наголосив, що Україна кваліфікує дії РФ як порушення суверенітету та територіальної цілісності держави.

Генеральний секретар ООН Антоніо Гутерріш назвав рішення президента РФ Володимира Путіна порушенням територіальної цілісності України та закликав до мирного врегулювання конфлікту.

Історія збройного конфлікту 2014-2022. Довідка Lenta.UA :

• 21 листопада 2013 року в Україні через відмову тодішньої української влади підписати Угоду про асоціацію з ЄС розпочався Євромайдан, який закінчився наприкінці лютого 2014 року втечею президента Віктора Януковича та його оточення.
• 1 березня 2014 року Путін ввів війська Росії в Автономну Республіку Крим.
• 16 березня 2014 року відбувся сепаратистський референдум про "приєднання Криму" до Росії
• 18 березня 2014 року Росія анексувала АРК.
• У березні 2014 року США та ЄС запровадили санкції проти РФ через Крим, які продовжуються кожні півроку.
• Збройний конфлікт на Донбасі триває із квітня 2014 року після російської окупації Криму. Україна та Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть бути хіба що російські «добровольці».
• За даними ООН на липень 2021 року , внаслідок війни на Донбасі загинули 42 500-44 500 людей.
• Конфліктуючі сторони двічі укладали мирні угоди Мінськ-1 (5 вересня 2014 року) та Мінськ-2 (12 лютого 2015 року). З того часу найбільша гаряча фаза конфлікту завершилася, проте війна перейшла при цьому в розряд хронічних гібридних конфліктів низької інтенсивності (LIC - low intensity conflicts) з періодичними загостреннями та неминучими втратами як з обох боків, так і серед цивільного населення.
• 17 квітня 2014 року в Женеві відбулися переговори держсекретаря США Джона Керрі , єврокомісара Кетрін Ештон, в.о. глави МЗС України Андрія Дещиці та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. За їхніми підсумками було зроблено спільну заяву. У ньому сторони домовилися провести деескалацію конфліктної ситуації на сході України. Комплекс заходів включав роззброєння НЗФ, амністію учасникам протестів, окрім військових злочинів, участь СММ ОБСЄ, здійснення широкого загальнонаціонального діалогу, який враховуватиме інтереси всіх регіонів та політичних сил України.
• 7 квітня 2014 року – за десять днів до зустрічі у Женеві – Олександр Турчинов, який виконував обов'язки президента України з 22 лютого, ухвалив рішення про початок АТО у східних областях. Для цього він заявив про залучення армії.
• 11 травня 2014 року на території Донецької та Луганської областей відбулися сепаратистські "референдуми" щодо проголошення незалежності "Л/ДНР".
• 6 червня 2014 року з нагоди 70-ї річниці висадки союзників (1944) у Шато-де-Бенувіль у Нормандії (Франція) відбулася перша зустріч у «нормандському форматі». У переговорах взяли участь глави чотирьох держав – України, Німеччини, Франції та Росії – Петро Порошенко, Ангела Меркель, Франсуа Олланд та Володимир Путін.
• 17 липня 2014 року пасажирський Boeing-777 "Малайзійських авіаліній", який виконував рейс MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий на тимчасово окупованій частині Донецької області. На борту лайнера перебували 283 пасажири та 15 членів екіпажу, всі вони загинули. Міжнародна слідча група дійшла висновку, що літак був збитий із зенітно-ракетного комплексу "Бук", що належить 53-й зенітно-ракетній бригаді ППО російських збройних сил, дислокованій у Курську. 19 червня 2019 року було названо чотирьох обвинувачених.
• 5 вересня 2014 року під егідою тристоронньої комісії Україна-ОБСЄ-Росія у Мінську в будівлі «Президент-готелю» було підписано перші Мінські угоди про перемир'я на сході України. Їх підписали з боку України - колишній президент Леонід Кучма , який мав мандат від керівництва країни, з боку ОБСЄ - швейцарський дипломат Хайді Тальявіні , з боку "ЛНР" та "ДНР" - їх голови Ігор Плотницький та Олександр Захарченко .

Читайте також: Зеленський запропонував Папу Римського у посередники для переговорів із Путіним

• 19 вересня 2014 року був підписаний меморандум, який передбачає закріплення домовленостей про двостороннє припинення застосування зброї: відведення важкого озброєння (калібром понад 100 мм) на 15 км від лінії зіткнення сторін станом на дату підписання меморандуму та формування тим самим зони безпеки, заборони на польоти бойової авіації та БПЛА та на встановлення мінно-вибухових загороджень у цій зоні безпеки.
• 12 лютого 2015 року за підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини були підписані другі Мінські угоди ("Мінськ-2"). Документ передбачав припинення вогню, відведення військ, статус Донбасу та відновлення контролю української армії над кордоном із Росією.
• 2 жовтня 2015 року колишній глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр запропонував порядок набуття чинності законом про надання ОРДО та ОРЛО особливого статусу.
• 9 грудня 2019 року в Парижі відбулися переговори "нормандської четвірки". За підсумками Паризького саміту було випущено комюніке, у якому стверджувалося, що Мінські домовленості продовжують служити основою «нормандського формату», держави-учасниці якого віддані їхній повній імплементації.

Мінські угоди

"Мінські угоди" були підписані 12 лютого 2015 року за підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини. Документ передбачає припинення вогню, статус Донбасу і відновлення контролю української армії над кордоном з Росією.

17 лютого 2015 року резолюцію на підтримку угод ухвалила Рада Безпеки ООН. Для їх реалізації на міжнародному рівні обговорюється питання про введення миротворчої місії ООН.

Зокрема, в німецькій ініціативи щодо мирного врегулювання на Донбасі докладно описаний "цивільно-поліцейський компонент місії ООН" . Дана ініціатива отримала високу оцінку EUAM (місія ЄС для реформи українського сектору безпеки) і українських дипломатів.

Крім того, новий план мирного врегулювання на Донбасі повинен пройти ратифікацію країн «Нормандської четвірки» - України, РФ, Франції та Німеччини.

«Формула Штайнмаєра» - дипломатична домовленість щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, що отримала ім'я свого автора - міністра закордонних справ Німеччини (2013-2017) Франка-Вальтера Штайнмаєра.

Колишній глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр в 2015 році запропонував порядок набуття чинності закону про надання ОРДО і ОРЛО особливого статусу. Згідно з ідеєю, надано його буде на тимчасовій основі в день проведення там позачергових виборів. Постійно ж почне діяти тільки після публікації звіту БДІПЛ ОБСЄ, що підтверджує легітимність результатів голосування.

Схвалили ідею на зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі 2 жовтня 2015 року. З тих пір вона отримала назву «формула Штайнмаєра». Домовленість передбачає припинення вогню, розведення військ, амністію, проведення місцевих виборів під егідою ОБСЄ. Стосується вона і термінів набуття чинності особливого статусу ОРДО і ОРЛО.

Останній саміт у Парижі

Нагадаємо, 9 грудня 2019 року на саміті "нормандської четвірки" в Парижі сторони домовилися про три наступні пункти розведення сил на Донбасі, обмін полоненими і припинення вогню.

Як писала Lenta.UA , Україна і Росія не змогли домовитися про встановлення контролю над кордоном. За визнанням тодішньогоканцлера Німеччини Ангели Меркель, реалізація політичної частини «Мінська-2» є найважчою, оскільки Україна і Росія мають два діаметрально протилежних інтереси. Якщо Київ хоче отримати контроль над кордоном до виборів на непідконтрольних територіях, то Москва посилається на Мінські угоди, згідно з якими кордон починає передаватися Україні після проведення виборів, а закінчиться після набуття чинності змін до Конституції, де особливий статус Донбасу буде зафіксований на постійній основі.

Фото: uatv

Читайте також: Мирний процес на Донбасі став заручником світових геополітичних процесів