Знаменитий італійський скульптор втілив в реальність міф про золотий унітаз

Міф про золотий унітаз займає масову уяву сотні років. Це якби квінтесенція уявлення про незліченне багатство, яке настільки велике, що його власнику залишилося тільки замовити золотий унітаз. Або, навпаки, настільки велике, що власник зневажає навіть його головний символ, золото, і замовляє з нього унітаз. Перевірити ці міфи можливо, тільки якщо сам багатій пустить чужинців в найітимніше місце свого будинку.

А оскільки це трапляється вкрай рідко, щоб не сказати ніколи, крім випадків, коли народ скидає диктаторів, знаменитий італійський скульптор Мауріціо Каттелан вирішив подарувати можливість не тільки побачити золотий унітаз, але й покористуватися ним, будь-кому. Як повідомляє The Gardian, його інсталяція з 18-каратного (відповідає 750-й пробі) золота з 12-го вересня почне функціонувати в палаці Бленхейм в Оксфордширі, недалеко від кімнати, в якій народився Уїнстон Черчилль (палац Бленхейм - родовий маєток герцогів Мальборо, а сер Уїнстон був онуком 7-го герцога Мальборо).

Слово «функціонувати» використано тут за прямим призначенням: золотий унітаз, як вже було сказано вище - діючий. У нью-йоркському музеї Гуггенхайма його послугами скористалися більше 100 тисяч відвідувачів, яким довелося вистояти для цього довгу чергу. Те ж саме буде і в палаці Блейнхем - з умовою, що відвідувач проведе в туалетній кімнаті не більше трьох хвилин.

Автор інсталяції (або, якщо завгодно, скульптури) Мауріціо Каттелан насправді не якийсь там містифікатор (хоча і це теж є, а всесвітньо відомий скульптор, роботи якого представлені у найбільших світових музеях. Як, наприклад, його скульптура «Папа Римський, вбитий метеоритом» (див. фото).

При цьому Каттелан, що народився в бідній італійській родині, син водія вантажівки і прибиральниці, сам бідняк в юності, який дивом вилікувався від раку лімфатичної системи, яким хворів все дитинство, заперечує, що насміхається над релігією. Він говорить про те, що в дитинстві практично виріс в церкві, був півчим у церковному хорі, а його скульптура - просто нагадування про те, що будь-яка влада має свій фінал. 

Але жартівник він, звичайно, ще той - і жартівник, якому все сходить в рук. Наприклад, коли Каттелан в 1993-му році потрапив в основну програму Венеціанської бієнале (вищий знак якості для будь-якого художника в світі), він здав в оренду відведений йому виставковий простір парфумерної фірмі, тобто конвертував визнання в гроші. Так би мовити: «Я - художник, я так бачу».

Заставне фото: Flipboard