«Жучки» для головкома: хто і навіщо намагався прослуховувати Залужного

У неділю ввечері, 17 грудня, у низці вітчизняних ЗМІ практично синхронно з'явилася новина з позначкою «блискавка»: у кабінетах Валерія Залужного та деяких співробітників Генштабу було знайдено прослуховуючі пристрої. Повідомлення з посиланням на військові джерела вкрай оперативно знайшли підтвердження у Службі безпеки України (СБУ), яка повідомила про початок «кримінального провадження за фактом виявлення технічного пристрою в одному з потенційних місць дислокації головнокомандувача ЗСУ». У «конторі» також наголосили, що «техніку виявлено не безпосередньо в кабінеті Валерія Залужного, а в одному з приміщень, яке в майбутньому могло використовуватися ним для роботи».

Подейкують, що прослушка виявлена і в кабінетах кількох інших військових, зокрема особистого помічника головкома Костянтина Бушуєва. За даними відомого журналіста Юрія Бутусова, в результаті знахідок весь персонал, який мав доступ до кабінетів Генштабу, було відправлено для перевірки на поліграфі.

Читайте також: «Спецоперація» для росіян: яку гру затіяв Путін

«Це безпрецедентне порушення режиму безпеки. Чи був витік інформації і що саме могло бути предметом витоку, доведеться встановлювати слідству», - зазначив Бутусов.

Незважаючи на те, що подібний випадок у воюючій країні – справді безпрецедентний, складається враження, що в СБУ намагаються применшити масштаб проблеми. Зокрема, у відомстві Малюка заявили, що «жучки» перебували у неробочому стані, а оперативно виявити «засоби накопичення інформації та віддаленої передачі аудіозаписів не вдалося».

У перекладі людською мовою це означає, що апаратура в кабінетах була присутня, але невідомо, чи була вона задіяна.

Своїм ставленням до того, що сталося, вчора поділився і сам Валерій Залужний. «Скажу вам так: це те приміщення, яке я мав використати сьогодні (18 грудня – ред.)», - сказав головком, уточнивши, що не йдеться про кабінет, яким він користується постійно.

«Я маю кілька місць, де я працюю. В одному з них це сталося. Давно там не був. Ми перевірили та знайшли», - розповів генерал. При цьому головком ЗСУ категорично відкинув ймовірність причетності до інциденту будь-кого з Генштабу. Хто саме може стояти за прослуховуванням, Залужний фантазувати не став. Він розцінив те, що сталося «як війну» і припустив, що «можливо все», запропонувавши дочекатися результатів розслідування. Яку саме «війну» він мав на увазі – зовнішню із путінською Росією чи внутрішньополітичну, Залужний не уточнив.

На Банковій ситуацію прокоментував радник Єрмака Сергій Лещенко. Судячи з його слів, йдеться про якусь випадковість. «Це застарілий пристрій, який використовували українські служби ще за часів Януковича. Технічний засіб у відсутності устаткування передачі сигналу чи накопичення інформації. Він виявлений в приміщенні, розташованому в одній з громадських будівель, де мав намір розміститися головком разом зі своїми колегами та підлеглими. Це приміщення довгий час було державною власністю, але потім потрапило до рук приватного інвестора, який оперував ним на власний розсуд», - зазначає Лещенко. Тобто, як бачимо, думка радника голови ОП багато в чому продовжує лінію СБУ, яка заявила, що прослушка була неробочою.

Але звучать інші версії. Так, близька до Єрмака екс-заступниця міністра оборони Ганна Маляр дала зрозуміти, що Залужного могли слухати безпосередньо українські спецслужби і що це правильно. «Працівники спеціальних служб зобов'язані стежити за тим, щоб посадовець не завдавав шкоди державній безпеці», - заявила вона.

За словами пані Маляр, «робота на високих посадах – це апріорі робота під постійним наглядом, бо це питання державної безпеки».

Офіційно «підозрюваних» ніхто поки що не означив. Однак у соцмережах одразу ж з'явилося кілька версій події. Так, досить швидко народилася теорія про причетність до прослуховування горезвісної руки Кремля.

Цю гіпотезу, до речі, «підсвітив» у телемарафоні представник ГУРу Андрій Юсов: «Ця резонансна подія і контррозвідувальні органи, СБУ передусім, мають розібратися та встановити істину в цій ситуації. Продовжується війна, і ворог намагається у різний спосіб отримати інформацію, вивчити наші плани. Тому що подібні інструменти завжди дешевші і економлять величезну частину ресурсів на полі бою».

Безумовно, повісити те, що сталося на підступи розвідки країни-агресора, можна, проте це апріорі порушує питання про компетентність вітчизняних спецслужб, які допустили, щоб до другої річниці повномасштабних бойових дій по кабінетах Генштабу російські агенти ходять як у себе вдома. Тим часом у Буданова, як бачимо, розвивають саме цю версію, а в СБУ із коментарями не поспішають. 

Тим часом екс-глава Служби безпеки, а нині нардеп Валентин Наливайченко, коментуючи інцидент, зазначає наступне: «Чому подібного (прослуховування – ред.) не повинно бути? Тому що захищати військове командування мають постійно та професійно. Під час війни слід захищати на 100%. Почнемо з того, що будь-який мобільник у штабі, будь-який комп'ютер, будь-який пристрій, що прослуховує, наводить на свій сигнал ворожі ракети і шахеди. Тобто той, хто заносить чи встановлює прослуховування у штабі – потенційний навідник російських ракет на командирів ЗСУ. Це по-перше. По-друге, захищати військові плани та військову таємницю від ворога треба найбільше. Будь-які сторонні пристрої зчитування інформації в наших штабах є інформаторами ворога. І наші військові потім ризикують своїм життям через такі прослуховування та прослуховувачів. Вкрадена інформація зі штабу - злочин проти ЗСУ. Як зробити, щоби такого не було? На мій погляд, військова контррозвідка має бути передана до ЗСУ. У військовій контррозвідці – висококласні військові фахівці, які точно не дозволять «встановлювати жучки» у штаби ЗСУ».

Разом із «рукою Кремля» обговорюється ще одна версія, що стосується внутрішнього протистояння, а саме конфлікту між політичним і військовим керівництвом країни, що тліє вже кілька місяців, або точніше – про суттєві розбіжності між президентом Володимиром Зеленським і Валерієм Залужним. І на Банковій, і в Генштабі офіційно наявність суперечок між верховним головнокомандувачем та головнокомандувачем ЗСУ заперечують. Однак масив публікацій про їхній конфлікт, які не дають темі померкнути, демонструють протилежне. До того ж і самі герої даного кейсу систематично підкидають дрова в інформаційне багаття пристрастей. Наприклад, учора в кулуарах одного з презентаційних заходів, що стосуються ЗСУ, Валерій Залужний уперше за довгий час дав коментарі на різні теми. Здебільшого, на питання головком відповідав обтічно, наголошуючи на тому, що не може розкривати плани командування, бо «це війна, а не шоу».

Однак з однієї теми він висловився більш ніж точно. Зокрема, Залужний розкритикував масові звільнення військкомів, які були проведені влітку, якраз після серії корупційних скандалів. На питання про те, як вплинуло зняття голів обласних ТЦК на ефективність мобілізації, головком відповів, що це були професіонали, вони знали, як це робити, а тепер їх немає. За його словами, тепер процес мобілізації потрібно не посилювати, а просто повернути в ті рамки, в яких він працював раніше. Валерій Залужний окремо наголосив, що зараз це «проблема хлопців, які воюють на передньому краї, яких має хтось замінювати». І хоч головком ЗСУ і не згадав у цьому контексті особисто президента, але й без того всі чудово пам'ятають, що саме нинішній господар Банкової ініціював звільнення військкомів, побудувавши на цьому «гарячими слідами» цілу інформкампанію самопіару.

Як би там не було, це, по суті, перше підтвердження з боку генерала Залужного протиріч із верховним головнокомандувачем, яким де-юре є Зеленський. І в цьому контексті деякі західні ЗМІ пишуть про те, що якщо справу з прослуховуванням набуде політичного обороту, то мова може піти про українську версію «уотергейтського скандалу» 1972-1974 років, який коштував кар'єри президенту-республіканцю Річарду Ніксону через «жучки» в штаб-квартирі Демократичної партії. Зараз прямо ніхто не висловлює підозру на адресу Зе. Однак і нашпигувати штаб-квартиру демократів пристроями, що прослуховують, не було ініціативою безпосередньо Ніксона, який її, втім, потім повністю підтримав.

«Чому у перспективного міністра оборони України Умєрова чи фаворита Зеленського, всесильного голови Офісу президента Єрмака не знайшли прослушку, а у обережного та досвідченого Головкому ЗСУ – знайшли. Вони що менш впливові чи гірші за генерала Залужного?», - іронізує з цього приводу політолог Віктор Небоженко.

У кулуарах активно обговорюється тема причетності Банкової до кейсу «жучків» у Генштабі. Зокрема, подейкують, що розмову Залужного, що стосується не бойових дій і планів Генштабу, а якихось чутливих тема ля мобілізація, хотіли «злити» у ЗМІ. І пов'язано це нібито із закритими рейтингами Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), де між Залужним та Зеленським зафіксовано розрив у 26% на користь першого. У зв'язку з цим, як кажуть злі мови, в ОП нібито й вирішили організувати медійний рейд із обвалу рейтингу головкому ЗСУ.

Сказати, що подібні «ігри» у воєнний час надзвичайно небезпечні – нічого не сказати, оскільки в результаті під удар можуть потрапити десятки тисяч людей, які нині перебувають у холодних окопах з мишами. Тим часом, політолог Олександр Кочетков переконаний, що «сприймати як підтвердження проблем у військово-політичному керівництві країни той факт, що в кабінеті Залужного було виявлено прослуховуючий пристрій, можуть тільки люди, далекі від влади».

«Причетні до влади сприймають це як звичну буденність, щось на зразок металодетекторів на вході до будь-якої помітної установи. Ще на зорі незалежності в підвалі Кабміну було знайдено кабінет, де чергова зміна з двох майорів КДБ, який нещодавно перейменований у СБУ, писала на здоровенні магнітофони все, що відбувалося в кабінетах міністрів. Служба у них була така. Почали розбиратися, і з'ясувалося, що мікрофони біля стін приміщень на шостому та сьомому поверхах були закладені ще під час будівництва урядового будинку. Те саме згодом виявилося і в Адміністрації президента – стаціонарна система підслуховування. Це з неї писалася значна частина «плівок майора Мельниченка». І йшла ця інформація до Москви: ФСБ мала всі схеми цієї системи та доступ до неї. Тому що Москва ніколи не довіряла Києву і намагалася його всіляко контролювати. І далі мікрофони, які встановлювали різні наші силові структури, регулярно знаходили у владних кабінетах і не лише. Коли я працював у МВС, мікрофони виявили у службовій машині міністра. Встановила їх СБУ, хоча тоді всі були однодумцями-соратниками, творцями Помаранчевої революції... Щоб обговорити щось серйозне – не гроші, а політику! - доводилося сідати на корабель і випливати на середину Дніпра, щоб не підслухали ті самі однодумці», - зазначає експерт.

«І зараз також так відбувається. Наприклад, з'явилися у нас НАБУ та САП – з'явилися мікрофони у кабінетах їхніх керівників, зокрема, в акваріумі – химерно. Але це далеко ще не все. Станції стаціонарної телефонної мережі запускалися в експлуатацію виключно у випадку, коли вони мали технічну можливість для підслуховування – на це було таємне рішення уряду. З системами мобільного зв'язку – те саме. І виник такий бізнес, коли з силовиками можна було «договоритися», і ту людину, яка тебе цікавила (невірного чоловіка, наприклад), долучали як підозрюваного до якоїсь кримінальної справи, оформляли рішення суду та прослуховували всі його зв'язки. Такі роздруківки ходили між чиновниками, їх читали як авантюрно-сексуальні романи. Але це ще не все. Коли було розроблено компактні системи прослуховування, вони були закуплені службами безпеки всіх олігархічних кланів, які постійно писали конкурентів та владу. І наостанок. Над нами цілодобово літають космічні супутники американського угруповання «Ешелон», вони здатні фіксувати всі телефонні розмови, ідентифікувати конкретного абонента за індивідуальними ознаками голосу та записувати його. Іноді американці діляться такою інформацією з українською владою. Тобто всіх нас – і можновладців, і пересічних – за бажання слухають і пишуть давно і постійно. Це не сенсація, а ознака того, що ти щось являєш з себе, бо комусь цікавий. Але з урахуванням війни всі приміщення, де відбуваються якісь наради чи просто розмови нашого військово-політичного керівництва, необхідно щодня перевіряти на появу «жучків». А вони з'являтимуться обов'язково. Сподіваюся, це так і робиться, тільки не потрапляє до ЗМІ», - підсумовує Олександр Кочетков.

Читайте також: Інформатори РФ «зливали» окупантам позиції ЗСУ у Донецькій області