Жан-Клод Ван Дамм відзначив сьогодні свій день народження

Важко назвати однозначний рецепт не акторського довголіття (це як раз нескладно), а акторської слави. Не факт, наприклад, що Шварценеггер (візьмемо приклади, аналогічні Ван Дамму), якби він не став губернатором Каліфорнії, залишився б популярним донині. Довголіттю слави Сталлоне допомагає серійність його фільмів - в «Роккі» він може зніматися практично нескінченно, не кажучи вже про те, що не так давно відзначився головною роллю в черговому «Рембо». (Правда, у другому випадку він слави не здобув).

У Ван Дамма аналогічних проектів не було, так що не будемо стверджувати, що нашому сьогоднішньому герою вдалося зберегти акторську популярність до сьогоднішнього часу. Навіть його недавні зйомки в Києві, який виступив в даному випадку в ролі Парижа, не спричинили ажіотаж. Але тієї слави, яку він завоював на кіноекранах в 90-і роки, вистачить на все життя.

І ще одне - актором-професіоналом він не був ніколи. Завжди грав як би самого себе (у всякому разі, йому найкраще вдавалися саме ці ролі), і в цій якості - до тих пір, поки був молодим симпатичним хлопцем - був бажаний глядачам. Точніше сказати - глядачкам. У 1993-1995-му роках, тричі поспіль, він був номінований на премію MTV в категорії «найбажаніший чоловік». Та й як було не закохатися, наприклад, в 29-річного красеня-героя «Кікбоксеру», фільму в той час легендарного, в якому молодий американець викликає на бій в самому Таїланді майстри тайського боксу Тонг По, щоб помститися за покаліченого їм на рингу старшого брата?

За часів відеосалонів і перших привезених з-за кордону «видиків» герой «Кікбоксеру» був у свідомості (або мріях) українок головним суперником Міккі Рурка з «9 ½ тижнів». Чоловікам більше подобався в той час «Кривавий спорт», де в ролі лиходія-антагоніста героя Ван Дамма виступав неперевершений Боло Янг.

Далі був «Універсальний солдата, де Ван Дамм грав загиблого на війні у В'єтнамі солдата, якого повернули до життя в якості бойового біоробота. Там в нього, само собою, теж закохувалася молода красива панянка (на цей раз журналістка), а антагоністом став інший красень, вже скандинавського типу, Дольф Лундгрен, який зіграв ще одного універсального солдата. Їх з героєм Ван Дамма поєдинок у фіналі фільму був однією з найпопулярніших сцен в кіно початку 90-х років.

Через рік Ван Дамм зіграв головну роль у фільмі «Нікуди бігти», де був вже не біороботом, а простим хлопцем, який, коли втік з в'язниці, зник на фермі, самотня (але з двома дітьми), молода і красива господиня Клейді якої, звичайно ж, в нього закохалася. І вони вже разом протистояли скупникові землі, який хотів змусити Клейді продати її будинок і ділянку.

Відзначимо ще «Подвійний удар», в якому теж, як і в «Кікбоксері», використана східна тематика, а Ван Дамм грає відразу двох братів-близнюків, один з яких став гонконгським бандитом. (Фінальний бій був знову з Боло Янгом). Далі були ще кілька ролей, в яких як і раніше експлуатувався в різних варіаціях образ молодого красеня.

Однак чим більше років ставало Ван Дамму, тим далі він від цього образу вимушено відходив. (Ось тут йому просто не пощастило з фактурою - Шон Коннері, наприклад, з віком тільки додав в сексуальності). А в інших ролях наш герой був не такий привабливий.

Фото: YouTube