Згубні метастази: що заважає Україні вступити до Євросоюзу

У середу, 8 листопада, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що європейські чиновники рекомендували ЄС розпочати формальні переговори щодо вступу з Україною та Молдовою у разі виконання кількох умов. У доповіді ЄС також міститься рекомендація надати Грузії статусу кандидата на вступ до блоку.

Тут слід зазначити, що минулими вихідними глава Єврокомісії перебувала з візитом в Україні та похвалила нашу країну за виконання «понад 90%» семи контрольних показників реформ, встановлених Брюсселем. «Я впевнена, що ви зможете досягти своєї амбітної мети: історичного рішення про відкриття процесу переговорів про вступ до ЄС, який має бути ухвалено вже цього року», - наголосила вона.

Читайте також: Стало відомо, коли ЄС оголосить новий пакет санкцій проти РФ

У своєму вчорашньому відеозверненні президент Володимир Зеленський назвав рішення Єврокомісії «правильним кроком» для України та Європи в цілому.

Сусідня Молдова на євроінтеграційному маршруті, як відомо, йде у зв'язці з Україною. Офіційний Кишинів, нагадаємо, подав заяву про вступ до ЄС 3 березня 2022 року. Незабаром після цього Європейська рада надала Молдові (одночасно з Україною) статусу кандидата в члени ЄС.

Президент Молдови Майя Санду вчора привітала рекомендацію Єврокомісії та пообіцяла «невпинно працювати» над вступом до Євросоюзу. За даними ЕК, Молдова, як і Україна, виконала близько 90% необхідних реформ. Залишаються ще судова реформа та додаткові заходи щодо боротьби з корупцією.

Що ж до Грузії, то Єврокомісія рекомендувала Європейській раді надати Грузії статус кандидата із застереженням про необхідність продовжувати реформи. Як Україна та Молдова, Грузія подала заявку до Євросоюзу минулого року, невдовзі після повномасштабного російського вторгнення в Україну, але, на відміну від цих двох країн, статусу кандидата одразу не набула. Натомість ЄС поставив перед нею 12 пріоритетних завдань, які треба було виконати для набуття статусу. Грузинська влада весь цей час говорила, що їхня країна заслуговує на статус країни-кандидата і називала торішню відмову в її наданні з боку Євросоюзу несправедливою.

Тепер повернемось до України. Насамперед, нагадаємо, що нинішній господар Банкової подав заявку на членство до Євросоюзу якраз після старту путінської «спецоперації» у лютому 2022-го. Через кілька місяців у червні минулого року Україна отримала статус кандидата на вступ. Якщо говорити про те, що має зробити Україна для того, щоб потрапити до євроклубу, то слід зазначити, що Єврокомісія вважає, що офіційний Київ має доопрацювати три з семи блоків рекомендацій, встановлених Брюсселем. Доповнення стосуються питань боротьби з корупцією, прав національних меншин та створення правової бази деолігархізації.

Йдеться, зокрема, про ухвалення законів щодо збільшення чисельності співробітників Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Єврокомісія також сподівається, що Україна врахує додаткові рекомендації Венеціанської комісії до закону про національні меншини щодо освіти та мови.

Водночас Урсула фон дер Ляйєн відзначила значний прогрес України з багатьох питань, включаючи конституційну реформу, налагодження антикорупційних процесів та боротьбу з відмиванням грошей. «Були вжиті важливі кроки для обмеження впливу олігархів на суспільне життя, новий закон про ЗМІ, є прогрес щодо національних меншин. Реформи, що залишилися, виконуються, і це добре», - сказала вона.

До моменту виходу нового звіту Єврокомісії, який, зазначимо, буде оприлюднено в березні 2024 року, Україна повинна буде виконати рекомендації, що залишаються. Офіційно початок переговорів буде оголошено після того, як його схвалять усі країни-члени ЄС. У Зе-команді вважають, що впораються з цим завданням, і закликають сприймати події, що відбуваються на цьому напрямку, як робочий процес, в якому Україна крок за кроком просувається до членства в ЄС.

Президент Володимир Зеленський привітав рішення Єврокомісії, назвавши його «правильним кроком» для України та Європи загалом. «Наша країна має бути у Євросоюзі. Українці цього заслуговують і на свій захист європейських цінностей, і на те, що навіть під час повномасштабної війни ми дотримуємося свого слова, розвиваючи державні інститути», - підкреслив він у своєму вчорашньому відеозверненні.

Що загалом означає рекомендація Єврокомісії розпочати переговори щодо вступу України до ЄС? Це зовсім не означає, що рішення про початок переговорів уже ухвалено. Остаточне рішення про це має ухвалити на своєму саміті 12-15 грудня Рада ЄС. А вона зможе це зробити лише за умови згоди всіх членів ЄС (у Єврораді збираються лідери країн блоку). І зараз головна інтрига у тому, чи затвердять усі лідери країн Євросоюзу рекомендацію ЄК.

У Німеччині, наприклад, поки що не відповіли на це питання. Представник уряду Крістіане Хоффман заявила, що звіт Єврокомісії щодо України дуже великий і спершу потребує вивчення. А Угорщина недавно заявила, що блокуватиме переговори, якщо Україна не пом'якшить мовне законодавство.

«На превеликий жаль, чудово при цьому бачачи, яку, м'яко кажучи, непросту, але більш ніж гідну боротьбу з агресором проводить Україна, уряд Угорщини цинічно використовує своє членство в ЄС, систематично блокуючи наші євроустремління. Однак багато європейських лідерів вже цілком «наїлися» шантажних страв пана Орбана (прем'єр Угорщини – ред.) і також задіяють певні важелі тиску на Угорщину під час ухвалення ключових рішень», - зазначив у розмові з Lenta.UA представник вітчизняного МЗС.

Якщо говорити про ці ключові рішення, то слід зазначити, що до найближчого саміту Євроради Київ має час виконати умови, виставлені європейцями і далі розраховувати на рішення про початок переговорів. Але треба розуміти, що навіть якщо «вердикт» про старт переговорів буде затверджено, скільки вони триватимуть, сказати дуже складно. У різних країн були різні терміни. Наприклад, з Туреччиною переговори почалися 2005 року (щоправда, зараз вони заморожені), з Чорногорією – 2012-го, з Сербією – 2014-го, з Албанією – 2020-го. І поки що жодна з цих країн до Євросоюзу так і не вступила де-юре. У цьому контексті важливо також наголосити, що у 2020 році Євросоюз змінив порядок проведення переговорів про прийняття країни до ЄС. Якщо раніше початок цих переговорів обов'язково мав завершитися прийомом держави, процес був незворотним, то, починаючи з 2020 року, Євросоюз отримав право зупиняти переговори, припиняти їх або «перезавантажувати» переговорний процес за окремими напрямками, у разі незадовільних результатів. Тобто на етапі переговорів Україна має виконати умови, які їй виставлятиме ЄС, а також врегулюватиме протиріччя з окремими країнами-членами ЄС, якщо такі є. При цьому, як уже неодноразово заявляли в Європі, ключовою умовою вступу нашої з вами країни до ЄС є закінчення війни, оскільки воюючу країну до Євросоюзу не братимуть.

До речі, про війну. Дуже цікаві дані соціологічного дослідження оприлюднили напередодні в РФ. Отже, у свідомості переважної більшості росіян перемога у «спеціальній військовій операції» так чи інакше пов'язана з беззаперечною поразкою України, а для майже чверті респондентів таким результатом стануть приєднання та закріплення в РФ нових територій, випливає з опитування дослідницької групи Russian Field.

Зазначимо, що загальноросійське телефонне опитування проводилося 21-29 жовтня на вибірці 1611 респондентів. Статистичну похибку дослідження соціологи RF оцінюють у 2,45%. Респондентам поставили кілька відкритих питань, що припускають численні відповіді. Питання, яке безпосередньо стосується нашої з вами країни, звучало так: «Які підсумки «СВО», на вашу особисту думку, можна вважати перемогою для Росії?». 22% опитаних вагалися з відповіддю чи відмовилися відповідати, а решту реплік соціологи розподілили за трьома основними групами: налаштовані на підтримку «СВО» (70%), налаштовані на мирні процеси (22%) та «інше» (23%). До третьої категорії потрапили складні відповіді, які неможливо згрупувати і розшифрувати, пояснили в Russian Field.

Россоціологи також навели докладний перелік відповідей, які власники паспортів із двоголовим орлом віднесли до підтримки СВО. Найпопулярнішим із них (23%) виявилося визначення перемоги як «приєднання частини територій, закріплення нових територій». У першу трійку також увійшли перемога Росії, повна капітуляція України (13%) і знищення України як країни, включення України до складу РФ (9%). По 5% опитаних згадували «виконання всіх цілей СВО», «знищення фашизму» та «мирну угоду на наших умовах (закріплення за Росією територій, позаблоковий статус України)», 4% вважають перемогою «повалення нинішньої влади України», а 3% вважають, що для цього потрібно «відсунути кордони НАТО». Стільки ж респондентів хочуть досягти «демобілізації, денаціоналізації України».

До «налаштованих на мир», як пояснюють россоціологи, вони відносили відповіді «мир, щоб усі були живі» (12,1%) і ті, де прямо говорилося про «виведення військ, припинення війни» (5,9%). Щоправда, у другому випадку респонденти не уточнювали, до яких кордонів мають бути виведені війська (для цих людей насамперед значущий сам факт виведення військ, збереження життів). Також до цієї групи потрапили відповіді, в яких люди зазначали, що «у такій ситуації немає перемоги» (4%).

Зазначимо, що Russian Field регулярно опитує росіян про їхнє ставлення до кремлівської «спецоперації». За підсумками останнього з таких суто тематичних опитувань, 58% респондентів оцінили хід СВО як успішний для російської армії, тоді як протилежної точки зору дотримувався 21%. При цьому більшість опитаних підтримала б гіпотетичне рішення господаря Кремля про новий наступ на Київ (64%). Тут коментарі, мабуть, недоречні. Задати можна лише риторичне питання про те, чи варто говорити про міфічних хороших росіян чи апріорі слід пам'ятати, що всі вони мазані одним світом – отруйно-путінським.

Читайте також: ЄК рекомендує розпочати переговори щодо вступу України до ЄС