«Зелені» та інші темнять: як влада намагається ухилитися від чесного декларування

Під завісу жовтня Конституційний суд України (КСУ) визнав норму про кримінальну відповідальність за недостовірну інформацію в деклараціях не відповідає Основному закону країни. Це рішення Феміди викликало грандіозний скандал, відлуння якого чітко прозвучало далеко за межами країни. Відразу після оприлюднення рішення КСУ, західні партнери, а також Міжнародний валютний фонд (МВФ) висловили «глибоку стурбованість» і недвозначно натякнули, що через антикорупційний відкат можуть «заморозити» чимало, гранично важливих для офіційного Києва програми. І, незважаючи на те, що вирішувати проблему українську владу взялися, що називається, не відходячи від каси, крапку в даному питанні, та й то, не факт, що фінальну, вдалося поставити лише днями. Втім, про все по порядку.

Спочатку президент Володимир Зеленський запропонував депутатському корпусу ВР свій досить радикальний законопроект, який передбачає звільнення суддів КСУ та повертає «уголовку» за недостовірне декларування. Після того, як ініціативу глави держави не розкритикував хіба що ледачий, Банкова вирішила відкласти питання, направивши законодавчі напрацювання гаранта на експертизу до Венеціанської комісії. Користуючись тимчасовим вікном, в Зе-команді вирішили піти обхідним шляхом і відновити скасовану Конституційним судом відповідальність за декларації. У парламенті було зареєстровано відразу кілька законопроектів колективного депутатського авторства, об'єднуючою ланкою яких було істотне пом'якшення за недостовірне декларування.

Читайте також: НАЗК просить Зеленського відхилити закон про відповідальність за брехню у деклараціях

Якщо Володимир Зеленський пропонував відновити кримінальну відповідальність для осіб, які збрешуть в своїх деклараціях понад 1 млн грн. (в'язниця «світила», якщо сума становила 9 млн і більше), то нардепи вирішили істотно пом'якшити «удар» по недобросовісним чиновникам. Робоча парламентська група з врегулювання конституційної кризи, яку в кулуарах називають «групою Разумкова», в минулий четвер погодила відновлення відповідальності за недостовірне декларування. Нардепи від різних фракцій вирішили дружно відмовитися від ідеї покарання у вигляді позбавлення волі, залишивши тільки штраф, обмеження волі та заборона займати посади в різних владних структурах.

В експертних колах ініціативу парламентаріїв назвали диверсією проти ідеї прозорого декларування як такої. Проте, в минулу п'ятницю, 289 голосами «За» власники мандатів підтримали так званий компромісний законопроект в цілому. У понеділок, 7 грудня, документ підписав спікер Разумков. Найімовірніше, вже в найближчі дні його - законопроект - завізує своїм автографом і президент.

Таким чином, відтепер, в разі, якщо різниця між документально зафіксованими і реальними даними в деклараціях складе від 500 до 4 тис прожиткових мінімумів (1,135 млн- 9,08 млн грн) то покарання буде у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян громадян (42500 - 51000 гривень) або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років. Якщо різниця перевищить чотири тисячі прожиткових мінімумів (9 млн грн) передбачена відповідальність у вигляді штрафів від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів (51000 - 85 тисяч гривень), громадських робіт від 150 до 240 годин або ж обмеженням волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Підкреслимо, що мова йде не про позбавлення волі, а знаходженні винного в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення за ним нагляду і з обов'язковим залученням до праці. Вельми показово, що напередодні голосування, під час засідання профільного комітету, один з його членів повідомив колегам, що поки діяло покарання в рамках 366-1 статті КК (реальний тюремний термін), по ній отримали вироки за все 6 осіб. Проте, як вважають багато експертів, дана стаття, що була «вбита» нещодавно Конституційним судом, була свого роду маячком для чиновників різних рівнів, заходити за який вони не ризикували.

Коли в політичних колах уже відкрито обговорювалося, що Рада, найімовірніше, істотно пом'якшить покарання за відверту брехню або несвідому помилку в деклараціях, посли країн G7 провели зустріч зі спікером Дмитром Разумковим і керівництвом фракцій, намагаючись переконати їх в необхідності збереження кримінальної відповідальності за подібного роду діяння. Нардепи послухали і зробили по-своєму...

З великою тривогою відреагували на законодавчий продукт ВР в Національному агентстві з протидії корупції. У НАЗК, причому, обґрунтовано і аргументовано розкритикувавши прийнятий майже конституційною більшістю документ, закликали президента ветувати його. «Махінації з деклараціями Верховна Рада визнає не за злочином, а кримінальними проступками. Тобто, корупціонера запросто можуть звільнити від відповідальності в разі щирого каяття», - підкреслювалося в повідомленні НАЗК. Однак сформований розклад, судячи з усього, цілком влаштовує і Банкову. У день прийняття компромісного законопроекту, що регулює відповідальність за межі не правдиве декларування, Володимир Зеленський записав новий відеоблог, де, серед іншого, зазначив: «Як би не старався нашкодити Україні Конституційний суд, була відновлена кримінальна відповідальність чиновників за брехню в декларації. Важливо, що встигли до настання 2021 року, тому ті, хто збрехав в цьому році, не уникнуть відповідальності. Добре, що це конструктивно і це підтримали всі міжнародні партнери. Погано, що поки відповідальність не така жорстка, як хотілося б. Але радує, що поки що», - сказав «Зе».

З його слів виходить, що він задоволений таким варіантом, керуючись принципом «поки нехай так, а там подивимося». Правда, президент, говорячи про підтримку парламентського законопроекта з боку Заходу, видав бажане за дійсне, оскільки насправді ніякої реакції не було від слова - взагалі. За інформацією Lenta.UA, своє слово іноземні партнери Києва скажуть уже в найближчі дні - після того, як Венеціанська комісія винесе висновок щодо президентського законопроекту, що стосується е-декларування. І навряд чи це слово буде схвальним, оскільки в дипломатичних колах законопроект Ради називають не інакше як окозамилюванням.

Але, як то кажуть, не Заходом єдиним, оскільки очевидно, що, зробивши крок назад у питанні декларацій, КСУ і влада, яка могла якось виправити ситуацію, колективно нашкодили країні. «Мені здається принизливим зараз говорити про міжнародні наслідки - електронні декларації важливу роль відігравали для нас самих, це була перша системна реформа, яка цінна навіть не боротьбою з корупцією, а тим, що ми створили для себе новий порядок. Порядок, якого у нас не було ніколи. Фундамент, на якому можна будувати сучасну систему оподаткування, легалізувати тіньову фінансову систему, яка не дозволяє розвиватися країні. А ми показали, що навіть прості форми контролю, які працюють у всіх розвинених країнах світу в Україні не можуть працювати стабільно, наша держава настільки слабка, що обнуляє сама себе. Спеціально для адміністрування декларацій було створено Нацагентство, робота якого сьогодні фактично втратила свій сенс», - зазначає у себе на Facebook відомий журналіст Юрій Бутусов.

Повноцінним стартом е-декларування вважається березень 2016 року. Ця ініціатива, яку послідовно лобіювали західні партнери, була покликана боротися з корупцією серед чиновників, які можуть в нечесний спосіб заробляти свої доходи. Пам'ятається, як рядові українці з круглими очима читали повідомлення ЗМІ про мільярди тільки готівкових коштів у депутатів і держчиновників. «Україна вражена величезними грошовими резервами своєї політичної еліти, про які, нарешті, дізналася громадськість!», - так називалася стаття в британському виданні The Guardian, що вийшла після практичного застосування деклараційних механізмів...

На сьогодні, згідно з результатами спільного опитування Центру Разумкова і Демініціатив, дії всіх (МВС, Офісу генпрокурора, НАБУ, СБУ, САП, НАЗК) правоохоронних органів по боротьбі з корупцією схвалює лише 4% українців. 96% опитаних вважають антикорупційні зусилля силовиків «абсолютно неефективними». Після фактичного скасування КСУ е-декларування та рішення Верховної Ради щодо пом'якшення покарання за брехню в деклараціях, від цієї ділянки роботи правоохоронців, як і від всієї антикорупційної системи, буде ні холодно, ні жарко. І якщо про ініціативу Володимира Зеленського ще можна дискутувати в частині відповідності штрафів і розбіжностей з виявленими порушеннями, то проект, схвалений нещодавно парламентаріями, що не містить норми про позбавлення волі, коментувати немає сенсу.

Математика тут гранично проста: вкрав і сховав - 1 млн., Заплати штраф 200 тисяч і задовольняйся наваром в 800. Прекрасно, чи не так? До речі, а для «простих смертних», якщо вартість викраденого ними майна перевищує 210,2 грн, настає кримінальна відповідальність аж до позбавлення волі на строк до трьох років. Питання про те, якоюу цьому окремо взятому кейсі постає в очах світу Україна: країною рівних прав і можливостей або державою кривих дзеркал - риторичне.

Наталія Ромашова

Читайте також: НАЗК розкритикувало закон Ради про перезапуск е-декларування