Зе-замки з піску: чому прожекти влади про «воскресіння» сіл і культурної спадщини закінчаться пшиком

Згідно з офіційними даними, на сьогодні в Україні налічується 28 тисяч 376 сіл. Але далеко не всі з них в доступному для огляду майбутньому потраплять під держпрограму розвитку «Нове село», а лише ті, які географічно розташовані на Донбасі. «Ми зараз готуємо 1,6 тис. інфраструктурних проектів в кожне село. Програма поки розрахована на 9-10 років. Половину, 500-600, ми зробимо в найближчі три з половиною-чотири роки», - заявляє Володимир Зеленський, який днями розповів про ідею влади, що стосуються відродження сільської місцевості. Повноцінний концепт досить амбітної з точки зору державного будівництва програми у Зеленський не презентували. Втім, навіть озвучені деталі викликають чимало запитань...

Отже, «Нове село» передбачає створення більше тисячі так званих «центрів тяжіння» в сільських районах підконтрольної частини Донецької і Луганської областей, що знаходяться безпосередньо поблизу лінії розмежування. За задумом Офісу президента, «магніти» будуть сформовані на базі якісної соціальної, адміністративної та освітньої інфраструктури.

Читайте також: В Офісі президента підготували для України «велику реставрацію»

«Це сучасні простори з Центрами надання адміністративних послуг, відділення пошти, аптеки з програмою «Доступні ліки», опорні відділення поліції, магазини, сервісні центри, пожежний пункт, медичний центр тощо. Навколо повинна бути облагороджена територія зі спортивним комплексом, дитячими майданчиками, кінотеатром або концертним залом, сільським клубами, сучасним освітленням, відремонтованим дорожнім покриттям, вело- і біговими доріжками», - описують параметри в прес-службі глави держави. Крім того, передбачається реалізація додаткових освітніх програм, наприклад, з оснащення шкіл сучасною комп'ютерною технікою.

За кожним проектом буде закріплений певний модератор, який буде контролювати і відповідати за його реалізацію. Також планується створити спеціальний координаційну раду, до якої увійдуть представники Кабміну і ОП, що відповідають за втілення «сільській» спецпрограми.

Перші проекти програми НС, як ми вже відзначали вище, повинні бути реалізовані на прифронтових територіях, з подальшою перспективою облаштування сільських «центрів тяжіння» по всій країні.

З урахуванням того, що однією лише інфраструктурою село жити апріорі не може, до програми готується якийсь інтегрований план по секторальному розвитку агропромислового комплексу, зокрема тваринництва. У плані модернізації АПК планується зменшити обсяги імпорту продуктів тваринництва, збільшити насичення внутрішнього ринку і «забезпечити доступні ціни для населення». Уже зараз, запевняє Зеленський, для реалізації перерахованих цілей розробляється економічний пакет заходів з підтримки малих фермерських господарств. Зрозуміло, що для практичної реалізації даних планів необхідний серйозний фінансовий базис, тому виникає закономірне питання про те, на основі чого держава намагається його сформувати з урахуванням дефіциту держбюджету і нестачі коштів навіть на коронавірусні виклики?

Судячи з меседжів, які прозвучали з Офісу президента, планується створити державно-приватне партнерство, щоб... «не витрачати бюджетні кошти». З цього формулювання випливає, що до держпрограми її автори-натхненники з високих владних кабінетів не мають наміру «вливати» серйозні капіталовкладення. Роль держави, судячи із заяв президента і інших представників Зе-влади, зведеться до інформаційної підтримки зацікавлених інвесторів.

На думку профільних фахівців, це - фундаментальна помилка і старі граблі, на яких танцювали чимало попередників чинного правлячого класу. Тому що в реалізації подібного роду соціально-економічних проектів роль бюрократичної системи управління і державних капіталовкладень повинна бути визначальною. В іншому випадку, будь-які ініціативи будуть закінчуватися порожніми з точки зору KPI і сповненими піар-компонентою нарадами.

«Потрібно не клуби і кінотеатри будувати, а сучасні підприємства з мінімальним впливом людського фактора на якість продукції, які будуть переробляти сиру сільгосппродукцію до готових сертифікованих в Європі товарів. Не створивши цього інструментарію, в магазини і центри адміністративних послуг в селах просто нікому буде ходити», - зазначає в розмові з Lenta.UA один з міністрів уряду часів Порошенка.

Колишній член Кабміну вважає саму ідею «Нове село» досить раціональною і розумною, однак, зазначає він, «це блюдо піде в сміттєву корзину, якщо його спочатку не «удобрити» важливими інгредієнтами». До числа таких спецій екс-міністр відносить точкові інструменти стимулювання: безподаткові пільгові кредити під 1-1,5% для нових фермерських господарств, які будуть видавати держбанки в рамках спеціальної програми КМУ щодо гарантування кредитів на 3-5 років, введення акційно-знижкових програм для придбання сільгосптехнікі і обладнання вітчизняного виробництва, паливно-мастильних матеріалів, добрив тощо.

Очевидно, що держава цілком могло б надавати весь спектр пільгових програм, наприклад, за умови входження в структуру власності нових фермерських господарств, однак про такі плани представники влади сьогодні не говорять. У всякому разі, поки що. Замість цього у Зеленського сподіваються на «соціально відповідальний бізнес» і так званих інвестиційних нянь. До речі, про них. Буквально на днях Верховна Рада допомогла президенту реалізувати одне з його обіцянок, ухваливши три запропоновані ним закони, які повинні реалізувати ідею «інвестнянь». Це, власне, сам закон про порядок і умови сприяння великим іноземним інвесторам, а також зміни до Податкового та Митного кодексів, що визначають пільги для інвесторів.

Закон «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями» передбачає, що уповноважений державний орган допомагатиме впроваджувати такі проекти, зокрема буде долати бюрократичні перепони.
Офіс UkraineInvest вже став державною установою. Тепер закон регламентує його роботу. Кабінет міністрів уповноважить спеціальних менеджерів супроводу інвесторів. Зокрема, держава буде допомагати, якщо розмір інвестицій - 700 млн. грн., І вище, а термін реалізації проекту - не більше 5 років.
Крім того, інвестор повинен забезпечити не менше 80 нових робочих місць, а рівень зарплати співробітників повинен бути на 15% вище середньої за обраним видом діяльності в регіоні інвестування. При цьому держава буде допомагати тільки в реалізації тих проектів, які передбачають будівництво, модернізацію, технічне чи технологічне переоснащення виробничих об'єктів і проходити в сферах: переробній промисловості (крім діяльності з виробництва та обігу тютюнових виробів, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв), інфраструктури і логістики, поводження з побутовими відходами, туризму, охорони здоров'я, освіти і спорту.

Тим часом, весь цей законодавчий «пакет», кажуть експерти, не матиме абсолютно ніякого впливу на поліпшення інвестиційного клімату ні в селі, ні в місті без повноцінного і незалежного функціонування третьої - судової - гілки влади. А з судреформой у нас, як відомо, спостерігаються ті ще кульбіти...

Утім, незважаючи на очевидні концептуальні діри, що стосуються перспектив «Нового села», у Зеленського, не довівши, до речі, до логічного закінчення скандальний проект «Велике будівництво», з помпою презентували новий кейс, який стосується реставрації історично значущих об'єктів на карті України. Відповідальним за «Велику реставрацію» став заступник голови ОП Кирило Тимошенко. Чиновник запевняє: протягом найближчих трьох років планується відновити 150 «точок», які мають значення культурної спадщини країни. «На 2021 рік уже виділено 2 мільярди гривень - сума, яка ніколи раніше за часів незалежності на культурну спадщину не виділялася», - не без пафосу заявляє Кирило Тимошенко. А ось що говорила не так давно заступник голови пропрезидентської фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук: «У бюджет-2021 ми плануємо закласти на ці цілі («Велику реставрацію» - ред.) 12 млрд грн». Тобто, цифри, як бачимо, стрибають від стелі до плінтуса, що є наочним свідченням відсутності вивіреної «від» і «до» концепції.

У цілому ж, про нові реставраційні ініціативи влади можна було б говорити без іронії, якби не сухі факти. Наведемо лише один з них: на сьогодні в Україні, за словами директора об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО заповідника «Софія Київська» Нелі Куковальської, одних тільки пам'яток налічується 130 тисяч і 80% з них знаходяться в поганому або навіть критичному стані. І на їх реставрацію, кажуть фахівці, потрібно не трилітка, про яку заявляє Кирило Тимошенко, а мінімум десятиліття.

До речі, в цьому випадку вже видно, що кейс турборежиму не працює. Чому? Тому що президентський указ про «Великий реставрації» був підписаний ще 18 серпня минулого року. Тобто, через більш ніж півроку в Зе-команді лише заговорили вголос про даний проект. А коли дійдуть руки хоча б до якихось практичних дій - невідомо. Так що в цьому плані Україна як і раніше залишається країною «вічно майбутнього щастя»...

Наталія Ромашова

Читайте також: В Офісі президента оголосили боротьбу з бідністю