Здалися без бою: чому монобільшості Зеленського не вдався земельний бліцкриг

Напередодні парламентарі встигли пройти 184 поправки з більш ніж чотирьох тисяч. Після тривалих суперечок, демонстративних бійок для «яскравої картинки» і блокади трибуни, нардепи домовилися йти по повній процедурі розгляду земельного проекту закону і обговорити всі запропоновані корекційні пункти. З урахуванням того, що єдиний законодавчий орган країни не щотижня працює в пленарному режимі, розгляд документа ризикує розтягнутися на кілька тижнів, а то і місяців.

Нагадаємо, що між першим і другим читанням до законопроекту було внесено 4018 поправки. Кілька спроб розглянути їх на комітеті супроводжувалися скандалами і блокуванням. Опозиція звинувачувала монобільшість в тому, що розгляд поправок було чисто формальним. У підсумку, лідери парламентських фракцій підписали меморандум про те, як розглядати земельну законопроект далі. Після того, як текст проекту до другого читання був оприлюднений на сайті парламенту, а депутати повернулися до роботи, лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко заявила, що меморандум порушили, а текст законопроекту сфальсифікували. У свою чергу голова профільного аграрного комітету Ради, член «Слуги народу» Микола Сольський заявив, що 80% поданих до другого читання поправок дублювали один одного, а реальних змістовних поправок було всього 11.

Читайте також: «Слуги народу» зібралися включити турборежим по закону про землю

У висновках комітету містилася пропозиція, щоб при розгляді проекту закону спочатку розглянути «основні і вирішальні» правки, а ті, що були відхилені комітетом, виділити в блоки і не ставити на голосування. Однак комітетський сценарій, який в кулуарах називають не інакше як спробою земельного бліцкригу, з тріском провалився.

Про те, наскільки важливим для Зе-команди є питання відкриття ринку землі свідчить хоча б той факт, що кожен раз, коли на порядку денному значиться дане питання, Раду відвідує президент. Так було і вчора. У четвер вранці Володимир Зеленський зустрічався зі своєю фракцією і персонально переконував «слуг» проголосувати за документ. Втім, представники так званої групи Коломойського, а цього близько 30 нардепів, як і раніше критикували реформу і заявляли, що не мають наміру давати їй путівку в життя. В принципі, результативне голосування цілком можна було забезпечити за рахунок лояльного в цьому питанні «Голосу», мажоритарників і різних міжфракційних груп, які періодично підстраховують монобольшінство в моменти, коли в самій СН відсутня єдність.

Однак всі карти провладним силам вміло сплутали представники «Батьківщини» та «Опозиційної платформи - За життя!». За всі роки своєї діяльності в статусі як влади, так і опозиції ці політсили пройшли «вогонь, воду і мідні труби», тому відмінно знають механізми, що дозволяють, як мінімум, відтягнути, а як максимум - зірвати повністю прийняття того чи іншого «непотрібного» законопроекту.

Прекрасно розуміючи, що Банковій вдалося зібрати потрібні для прийняття земельного законопроекту голосу, опозиціонери вирішили діяти радикально - за допомогою блокади трибуни і президії. Юлія Тимошенко, яка є одним з найбільш завзятих критиків земельної Зе-реформи, зайняла місце спікера Дмитра Разумкова і не давала йому вести засідання. Під час «битви» за місце в президії пані Тимошенко до крові поранила палець, коли нервово смикала мікрофон спікера. У якийсь момент Разумков здався і вирішив «ощасливити» свого заступника Стефанчука, делегувавши йому повноваження вести пленарне засідання.

Пристрасті під парламентським куполом підігрівалися також і ззовні. Біля Верховної Ради зібралося декілька тисяч людей з символікою «Батьківщини», «Нацкорпусу», «Свободи» та інших політсил, які протестують проти ринку землі. «Продаж землі - це геноцид народу», - такий і подібні за змістом плакати тримали прихильники партій, які виступають категорично проти ринку землі.

«У нас порушення на порушенні сиділо і порушенням поганяло. Спочатку ми дізналися, що аграрний комітет, розглянувши 758 поправки з 4018 раптом, вирішив зупинити розгляд і винести питання на голосування без жодного рішення. Як ми потім з'ясували, надійшов наказ поставити законопроект на голосування в четвер що б там не стало. До речі, очевидною є розгубленість «Слуг народу», які не розуміють, навіщо всю Раду поставили в позу тільки через те, що комусь захотілося негайно прийняти цей закон. Але все ж, ми домоглися повної процедури розгляду, як того вимагає регламент і тепер цей процес незворотній. Так що, на розгляд земельного законопроекту знадобиться десь 4 пленарні тижні, а це приблизно два календарні місяці», - зазначив в коментарі Lenta.UA нардеп від ОПЗЖ Нестор Шуфрич.

У свою чергу, представниця СН Галина Янченко висловила впевненість, що, «як не крути», але в будь-якому випадку земельний закон буде прийнятий: «Мораторій на продаж землі, який продовжували з року в рік, є гальмом нашої економіки. Деякі люди, так і не дочекавшись права, що-небудь робити зі своїми паями, вже вирушили на той світ. З цим потрібно припиняти, необхідно відкривати прозорий ринок землі, і ми це обов'язково зробимо». Цілком можливо, що «слуги» це дійсно зроблять, але те, що це відбудеться не в турборежимі, як планувалося спочатку - факт.

А тепер зупинимося коротко на тому, що змінилося перед фінальним розглядом земельного законопроекту, який тепер тижні безперервно буде значитися в пленарному порядку денному. Отже, як ми вже відзначали, між першим і другим читанням до проекту закону, який покликаний запустити купівлю-продаж землі, внесли понад чотири тисячі поправок. Серед головних змін - заборона на продаж землі іноземцям до проведення референдуму і обмеження на кількість землі в одних руках 10 тис. Гектарів. Згідно фінальної версії земельного законопроекту, купувати землю сільськогосподарського призначення зможуть: громадяни України, юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є тільки громадяни України і/або держава, і/або територіальні громади, територіальні громади , держава.

Право власності на землю зможуть отримати банки, але тільки як предмет застави. Протягом двох років після набуття права власності банки повинні продати такі земельні ділянки. Автори таких змін в проект вважають, що це відкриє доступ до фінансових ресурсів малим і середнім виробникам, для яких земельні ділянки є чи не єдиним активом, під заставу якого вони можуть отримати позику.

До проведення референдуму іноземцям та особам без громадянства буде заборонено купувати частки в капіталі, акції, паї або членство в юридичних осіб, які володіють землею. Також до референдуму стати власником землі не зможуть і юридичні особи, які зареєстровані в Україні, але засновниками, власниками або бенефіціарами яких є громадяни України. Однак вони зможуть купувати землю, якщо референдум це підтримає.

Нові рамки обмеження на придбання землі - одне з ключових змін, яких зазнав земельний законопроект на шляху до другого читання. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина не може перевищувати десяти тисяч гектарів. У проекті, прийнятому в першому читанні, ліміт землі «в одні руки» був в 20 разів вище і становив 200 тис. га. А ось щодо юридичних осіб - все трохи складніше, хоча так само говориться про обмеження в 10 тис. гектарів: «Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності всіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше десяти тисяч гектарів».

Яка ціна питання? За даними Госгеокадастра, на сьогоднішній день в Україні понад 60 млн га землі. З них 42,7 млн га, тобто, більше 70% - це земля сільськогосподарського призначення. При цьому мова йде про дуже родючому ґрунті: близько 40% с/г землі - чорноземи.

Під дією мораторію на купівлю-продаж землі на сьогоднішній день знаходиться більше 41 млн га - за винятком тих, що виділені для ведення підсобного і особистого селянського господарства, садівництва та городництва. З них понад 31 млн га - це земля в приватній власності, з якої майже 28 млн га - приватні паї. У державній і комунальній власності - понад 10 млн га.

Власників земельних паїв зараз налічується менше семи мільйонів. Тобто, відкриття ринку землі безпосередньо стосуватиметься одного з шести українців. Однак кількість землевласників і землекористувачів в Україні перевищує 25 млн. При цьому самі власники обробляють менше третини землі. Ті, хто обробляє орендовану землю, отримують її в основному від приватних власників - 56%. Землі, орендовані у держави, дають ще 8% обробки. І приблизно стільки ж - 7% землі - не обробляється взагалі.

Дані недавнього соцдослідження, проведеного групою «Рейтинг», свідчать про те, що введення продажу землі сільськогосподарського призначення підтримують 19% українців, 73% - виступають проти цієї ініціативи, 8% - не визначились. В ході виборчої кампанії «слуги» обіцяли вводити ринок землі тільки після референдуму. Після виборів позиція Зеленського змінилася.

Втім, не тільки і не стільки непроведення плебісциту є основною парламентської перепоною на шляху прийняття земельного законопроекту. У кулуарах подейкують, що головний «тормоз» - це питання про можливість купівлі землі іноземцями. Як ми вже відзначали, у фінальному варіанті її заблокували на рівні фізосіб, але на рівні приватних компаній збереглися нечітко виписані норми, які залишають лазівки для іноземних громадян. Цей нюанс підігріває не лише опозиціонерів в особі «Батьківщини» і ОПЗЖ, а й розширює протестне ядро всередині самої «Слуги народу». І це вже проявляється на роботі ВР, адже навіть під час розгляду процедурних рішень, а-ля продовження пленарних засідань для більш «ударного» ритму в земельному питанні, «слуги» вперто не дають достатньої кількості голосів. У підсумку, керівництву СН волею-неволею доводиться грати за правилами опозиції, для якої піар на земельній темі залишається незмінним козирем на тлі комунікаційної пасивності влади, яка намагається будь-що-будь протягнути земельний закон в полюбився турборежимі. Але на цей раз номер, схоже, не пройде і розгляд земельного питання ризикує перетворитися в тривалу епопею, яка серйозно вдарить по іміджу «слуг»...

Наталія Ромашова

Читайте також: Після скандалу з «плівками Гончарука» Разумков посилив заходи безпеки