Завдяки Гільдії режисерів Америки в гонці за «Оскаром» з'явилася нова інтрига

Обговорюючи підсумки впливу присудження головного призу Гільдії режисерів Америки на визначення майбутніх володарів «Оскара», варто брати до уваги дві обставини. 

Обставина перша – режисер на знімальному майданчику і режисер, що оцінює роботу своїх колег, це не одне і те ж. Режисер на знімальному майданчику – повновладний господар, який контролює все. Однак при присудженні призів за кращу режисуру своїм колегам він зазвичай бере до уваги не це «все», а лише окремі її аспекти. 

Обставина друга – хоча, називаючи який-небудь фільм, зазвичай тут же вказують «режисера такого-то», часто випускаючи навіть слово «режисер», оскільки в Європі це само собою мається на увазі, в Голлівуді справи йдуть не так. Там повновладний господар – головний продюсер фільму (в серіальному виробництві його називають шоуранер). Недарма приз за кращий фільм на церемонії вручення «Оскара», хоча на сцену виходить вся група, отримує саме він. 

Головний продюсер може навіть змінити режисера на стадії зйомок, що буває рідко, або на стадії монтажу, що буває набагато частіше. Тільки найзнаменитіші режисери можуть вимагати для себе «право остаточних ножиць», як це називалося раніше, коли кіноплівку на монтажному столі різали і склеювали (хоча і не ножицями), причому це окремо фіксується в контракті.

Тому щорічний вибір у визначенні володарів своїх нагород в Гільдії продюсерів і Гільдії режисерів може не збігатися, що час від часу і відбувається. Історично склалося так, що продюсери оцінюють весь фільм загалом, а режисери – його образотворчий аспект. Так сталося і в цьому році, коли продюсери проголосували за фільм «Зелена книга», а режисери – за естетську чорно-білу «Рому». 

Тим більше може не збігатися вибір Гільдії режисерів і вибір «академіків» у номінації «Кращий фільм», єдиній, в якій голосують усі члени Американської кіноакадемії, а не її відповідних специфіці номінацій підрозділів (гримери за кращий грим тощо). За останні десять років це сталося чотири рази, тобто в 40% випадків. Причому, що ще раз підтверджує написане вище, у всіх цих чотирьох випадках вибір режисерів був на користь фільму більш «естетського». 

Ось у чому повністю збігається вибір Гільдії режисерів і відповідних «академіків» при присудженні «Оскара», так це у номінації «Краща режисерська робота». Тут за останні десять років показник 10 з 10.

Так що «Оскар» за кращу режисуру «Роми» практично відомий. А ось «за кращий фільм» – ні. І все ж, як і в разі недавнього присудження нагороди Гільдії кіноакторів за кращий акторський ансамбль «Чорній пантері», інтриги додалося. І не варто при цьому забувати про «Фаворитку» – хоча, з іншого боку, для багатьох американських «академіків» фільм надто вже «європейський» за стилем.

Сергей Семенов, Lenta.UA