Законодавча люстрація: чому глухнуть «антиолігархічні» пориви Зеленського

Якихось двадцять п'ять голосів не вистачило нардепам сказати «так» законопроекту авторства Володимира Зеленського про деолігархізації конституційною більшістю. 1 липня зелене світло президентської ініціативи включили 275 парламентаріїв, які представляють не тільки провладну «Слугу народу», а й інші фракції. Однак на стадії підготовки документа до другого читання його буквально засипали всілякими поправками, а уповноважена ВР з прав людини Людмила Денисова, як то кажуть, без суду і слідства назвала його антиконституційним.

Омбудсмен у своєму листі до спікера Разумкова зазначила, що прийняття закону про олігархів в існуючій редакції призведе до його розгляду в Конституційному суді: «На мій погляд, з метою забезпечення дотримання прав і свобод громадян та недопущення їх порушень при прийнятті даної законодавчої ініціативи необхідно перед розглядом у другому читанні направити його для отримання висновку Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія - ред.)».

Читайте також: Верховна Рада у перший день після канікул розгляне безліч законопроектів

Глава ВР вчора заявив, що застереження пані Денисової, викладені в епістолярному жанрі, вже вивчаються в стінах єдиного законодавчого органу країни і незабаром їм буде дано експертний висновок. Разом з тим, за словами Дмитра Разумкова на поточному пленарному тижні нардепи не планують голосувати за «антиолігархічний» законопроект, оскільки той перебуває на стадії комітетського розгляду.

Примітно, що сам спікер, складні відносини якого з Банкової чим далі, тим все більше поглиблюються, критикує законодавче дітище Зе: «Я виступаю категорично проти норми про РНБО (мова йде про те, що саме Рада національної безпеки і оборони визначає, хто підпадає під визначення «олігарх» - ред.), тому що вважаю, що, згідно з Конституцією, Рада безпеки не повинна цим займатися, оскільки це консультативний, дорадчий орган. Зараз в законопроекті існує конфлікт інтересів... У нас є два суб'єкти, на які буде поширюватися даний закон: один - влада, інший - великі бізнесмени. Я, як влада, повинен приймати рішення, хто "олігарх", а гіпотетично повинен бути в стороні від процесу. Визначати олігархів повинен незалежний орган, незалежні експерти, які не залежатимуть з одного боку від мене як від голови ВР, з іншого - від представників великого бізнесу».

Дмитро Разумков, який, як кажуть в політкулуарах, вже обзавівся офісом для власної політсили, не єдиний, хто вважає «антиолігархічний» законопроект, м'яко кажучи, неідеальним. Найбільше запитань у парламентаріїв викликає механізм визначення олігархів.

«Весь світ має вироблені механізми контролю над ринками і монополіями - це Антимонопольний комітет і антимонопольне законодавство. А законопроект «Про олігархів», внесений від імені президента, не має нічого спільного ні зі світовими правилами, ні з Конституцією України, а є, швидше за все, публічно-піар інструментом впливу на свідомість українців», - зазначає нардеп від «Батьківщини» Сергій Власенко.

Він пропонує, щоб та чи інша фізособа визначалася олігархом не РНБО, як зазначено в початковій версії, а Нацагентство щодо запобігання корупції (НАЗК). А ось колега Власенка по фракції Андрій Пузійчук і зовсім бажає, щоб олігархів визначав Антимонопольний комітет.

Група нардепів від ОПЗЖ виступає за те, щоб Кабмін створив спеціальний орган для визначення олігархів, який буде працювати за поданням РНБО. Свою формулу пропонує група нардепів від «Євросолідарності»: олігарха визначає НАЗК за поданням Антимонопольного комітету.

Неординарне рішення пропонує керівник «Голосу» в Раді Ярослав Железняк. Парламентарій вважає, що визначати фізособу олігархом повинна така собі Рада по боротьбі з олігархами, в яку будуть входити сім представників, чотири з яких пропонують донори, які фінансували антикорупційні програми в нашій країні, а ще по одному висуває президент, уряд і ВР. Спеціальну Комісію з «питаннь протидії впливу осіб, які мають значний економічну або політичну вагу» пропонує створити гурт «слуг» на чолі зі спікером Разумковим, а в «Довірі» розробили поправки, згідно з якими фізосіб визначають олігархом виключно за рішенням Феміди будь-якої інстанції.

Нардеп від монобільшості Ольга Василевська-Смаглюк пішла ще далі, пропонуючи віддати функцію визначення олігархів Вищому антикорупційного суду...

Крім різночитань щодо визначення органу, який повинен визначати тих, хто підпадає під поняття олігарх, нардепи дискутують і про наслідки включення в так званих олігархічний реєстр. В існуючому варіанті олігархам заборонено фінансувати політичні партії і приватизувати великі об'єкти.

Проти цього виступають представники опозиційних фракційних збірних, зокрема ЄС, ОПЗЖ, «Голос». А ось нардепи від «Слуги народу» пропонують декларувати зустрічі з олігархами не тільки центральному керівництву країни, а й головам облдержадміністрацій, голові Нацради з питань телерадіомовлення та іншим чиновникам. Згаданий вище нардеп Железняк і зовсім хоче заборонити олігархам переступати поріг Офісу президента. Неначе чиновники ОП не знайдуть іншого місця для «стрілок»...

Екс-віце-спікер Ірина Геращенко з низкою колег по фракції, очевидно опікуючись майбутніми політможливостями лідера ЄС Порошенка, пропонує вирішувати олігархам «впливати на політичні рішення через відкриті і прозорі процедури». Також соратники ПАП вважають, що процедурно визнаний олігарх цілком може купляти об'єкти в рамках великої приватизації.

У величезному переліку пропонованих правок до «антиолігархічного» документу чимало пропозицій про те, як врегулювати роботу ЗМІ, бенефіціарами яких є олігархи. Знову-таки нардепи від ЄС хочуть примусово зобов'язати медіа «дотримуватися балансу думок і повноти фактів». При цьому хто і як контролюватиме цей процес соратники п'ятого президента не уточнюють...

Як би там не було, багатотисячні поправки до законопроекту президента повинен ще розглянути Комітет з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, більшість в якому, до речі, складають «слуги». За найоптимістичнішими прогнозами, на суд сесійної зали ВР скандальний документ Банковій потрапить під завісу поточного місяця.

А поки в профільному Комітеті кипить робота над правочним спамом, на телеканалі Рината Ахметова - одного з потенційних олігархів в законі - вирішили закрити проект «Велика деолігархізація». «Ми змушені констатувати, що якщо законопроект 5599 неконституційний, то і деолігархізація в Україні виглядає завершеною, а раз так - у нашої програми зникає сам предмет розгляду», - сказано в повідомленні авторів проекту, в числі яких значиться і екс-прес-секретар президента Юлія Мендель. У себе на Facebook колишній «голос» гаранта написала наступне: «Рішення про припинення роботи програми її творці брали самі, це не пов'язано з моєю участю в проекті. Я брала участь в ньому в якості незалежного оглядача і колумніста - сама вибирала тему і мої тексти не піддавалися цензурі».

Насправді ж, як кажуть в кулуарах, проект «Велика деолігархізація», сама поява якого на каналі найбільшого олігарха країни уявлялося фантасмагоричним, вирішили згорнути з дещо інших причин. Зокрема, як зізнаються в приватних бесідах колеги з «Україна 24», пан Ахметов, який іменує себе аж ніяк не олігархом, а «інвестором», вирішив не форсувати цю тему після недавнього візиту Зеленського в США. «Рінат Леонідович, не сам, звичайно, а за допомогою своїх менеджерів, недвозначно натякнув Дмитру Білянському (автор і ведучий «Великої деолігархізації» - ред.), що «шапіто» має згортати намети, оскільки головний олігарх, який перебуває під прицілом Вашингтона - Коломойський, а не він. Тому сенс «відбілювати» олігархат як явище для Ріната Леонідовича пропав. Зараз концентрація зусиль буде на іміджево-репутаційних, а також спонсорських проектах, де прізвище Ахметова буде проходити червоною ниткою», - підкреслює в розмові з Lenta.UA журналіст з новинної редакції ахметівської «кнопки».

Очевидно, що колишній «господар Донбасу», що володіє унікальним талантом знаходити спільну мову з будь-якою владою, в скандальній історії з деолігархізація, переслідує свої меркантильні інтереси. На Банковій же своя «головний біль». У президентському Офісі нині ламають списи над тим, щоб запущений з подачі Зеленського явно декоративний деолігархізаціонний процес остаточно не перетворився на мильну бульбашку.

«З подачі ОП в медіапросторі зараз активно розкручується тема ймовірних дострокових парламентських виборів. Ніхто насправді не збирається розпускати ВР, оскільки це невигідно насамперед самому Зеленському. Мета ставиться наступна: під загрозою «перезавантаження» Ради зробити депутатів більш поступливими при голосуванні за ряд принципових і важливих для Офісу президента питань», - підкреслює в розмові з нашим виданням політолог, який співпрацює з ОП.

До числа таких питань він відносить, крім антиолігархічного законопроекту (з РНБО в головній ролі), на прийнятті якого нібито жорстко наполягає гарант, зміни до Податкового кодексу, що передбачають збільшення суми зборів на видобуток корисних копалин, нерухомість, земельні паї тощо.

Крім цього, як стверджує наш співрозмовник, одним з нинішніх пріоритетів ОП є збір голосів «за» відставку спікера: «Дмитро Олександрович занадто загрався в самостійного політика, хоча без іменного бренду «зелених» і рейтингового даху президента, він як політик повний нуль. Разумков дуже часто став плисти проти командного течії. Тому, звільнивши його з посади голови ВР, Банкова дасть йому шанс довести, що як самостійна фігура він щось та представляє. Інше питання, що достатньої кількості голосів зараз немає - нинішній спікер в минулому такий-сякий політтехнолог і він, знаючи тонкощі кулуарних «рухаємося», страхуючись, заручився необхідною підтримкою в парламенті».

Після того як пан Разумков в черговий раз розкритикував «антиолігархічний» президентський закон, питання його відставки знову актуалізувалося. Втім, незважаючи на завзяте бажання глави держави відстояти закон, формально спрямований на протидію політичного впливу з боку представників великого капіталу, експерти в переважній більшості своїй констатують: владі краще подбати про сильні судах, боротьбі з корупцією і, найголовніше - виконанні вже діючих законів.

«З тим, щоб зменшити економічний вплив великих бізнесменів, не потрібно приймати закон про деолігархізації. Антимонопольний комітет може і сьогодні визначати концерни і синдикати, доводити зв'язку між компаніями і пов'язувати їх з одним бенефіціаром, вважати вартість структур і подрібнити монополії і так далі», - підкреслює політолог Микола Давидюк.

У Зеленського тим часом наполягають на тому, що «антиолігархічний» закон є рамковим. За словами глави партії СН Олександра Корнієнка, повна картина того, як саме будуть боротися з впливом великого бізнесу на економіку і політику з'явиться з майбутніми законопроектами, які закриють прогалини закону про деолігархізації: врегулюють питання лобізму, внесуть зміни до законів про ЗМІ, рекламі, в виборчий кодекс і так далі.

Коли цей весь «букет» буде оформлений законодавчо - велике питання. Навіть якщо Верховна Рада і дасть «добро» з президентським законопроектом, омбудсмен Людмила Денисова вже пообіцяла оскаржити його в Конституційному суді, який з урахуванням «високих відносин» з ОП може якщо не забракувати документ, то покласти його надовго під сукно - до кращих часів.

Проте, в Зе-команді випромінюють оптимізм. Наприклад, секретар РНБО Олексій Данилов, очевидно відчувши присмак влади над олігархами, заявляє: «У разі виникнення проблем з деолігархізаціонним законом у Володимира Зеленського є не тільки план «Б» - у нього повний алфавіт. Якщо потрібно, то ми і до букви «Я» дійдемо. Однак без законів рухатися не зможемо: потрібні закони про лобізм і антитрастове законодавство...». Тобто як не крути, а все впирається в парламент, де думок щодо деолігархізаційної політики нинішнього господаря Банкової - як грибів після дощу...

Читайте також: В очікуванні тиші в політичному крематорії