Заглянувши в прірву: Пакистан звільняє індійского пілота; війни не буде

Ісламабад готовий повернути полоненого пілота ВПС Індії, якщо це призведе до «деескалації» індо-пакистанського конфлікту в Кашмірі, передає слова міністра закордонних справ Пакистану Шаха Махмуда Куреші (Shah Mahmood Qureshi) газета Hindustan Times. За його словами, прем'єр країни Імран Хан (Imran Khan) готовий поговорити з індійським колегою Нарендрою Моді (Narendra Damodardas Modi) телефоном, аби «послати запрошення до миру».

Цю ідилію спершу затьмарили слова самого Куреші, який відгукнувся на заклик відомого "голуба миру" світового масштабу - глави МЗС РФ Сергія Лаврова. "Лавров запропонував посередництво. Я не знаю про позицію Індії, але хочу сказати, що Пакистан готовий прийняти пропозицію Росії про мирні переговори", - заявив шеф МЗС Пакистану.

Зазирнули у прірву

Нарендра Моді сам подзвонив, але не ісламабадському Хану, а кремлівському. Природно, офіційну локшину ("В.Путін запросив Н.Моді стати головним гостем Східного економічного форуму у Владивостоці в вересні 2019 року") сприймати на віру безглуздо і навіть шкідливо. Тим більше, що коли Китай, скажімо, однозначно підтримує Пакистан, то Росія в цьому кашмірському ставку хоче і водорослеїда індійського (Crossocheilus latius) з'їсти, і постоли в "щі" не занурити.

Зрозуміло, дві ядерні держави завмерли біля останньої межі в передчутті чергової повномасштабної війни (перші були в 1947-му, в 1965-му і в 1971-му) і трішки затремтіли. Так, в Пакистані армія - альфа і омега, як за Піночета в Чилі, тільки ще крутіше. Порівнюйте: в Індії 1,4 млрд. населення проти 208 млн. у Пакистані, при цьому співвідношення чисельності збройних сил - 1,4 млн. до 1,4 млн.

Але в ісламабадському генштабі не дурні ж сидять і розуміють: вони проти індусів, що тесля супротив столяра. У Делі одних танків більше 4 000 (спасибі Росії). Так, в Кашмірі умови високогір'я до пори до часу дозволяють нівелювати перевагу в живій силі і техніці, а перевага американських F16 над доісторичними радянськими MіГ-21 (збитий був все-таки MіГ-21, а не МіГ-27МУ) - дозволяє навіть здобувати локальні перемоги. В повітрі.

На землі так не буде. Крім російських танків (рівня Т-90С і Т-90М) у Делі є інші переваги. Взяти хоча б, - про що писала Lenta.UA, - ізраїльський оборонний гігант Rafael Advanced Defense Systems, котрий давно окопався в Індії  і розробив нову надзвукову ракету великої дальності для ураження цілей глибоко під землею в районах, захищених ешелонованої системою ППО, а також постачає протитанкові ракети Spike.

Від Моді чекати кроку назустріч першим було годі: його "Бхаратія джаната парті" поки що правляча, але через пару місяців - парламентські вибори. Не саме тайм проявляти "слабкість", якою йоги, брахмани і їх слони можуть розцінити зайву миролюбність.

А Пакистан, як відомо, Ісламська Республіка, отже, - що відомо менше, - роздерта суфійськими й салафітськими племінними протиріччями, і утримує ці сторони в стійлі лише армія. Програй держава війну - буде як в 1971 році, коли Ісламабад втратив 170-мільйонну територію, що перетворилася на країну Бангладеш. Ось і тепер Пакистан може перетворитися як мінімум у дві розчленовані території з непередбачуваними наслідками.

Тому був острах, що пустити в хід тактичну ядерну зброю для пакистанської армії (яка, нагадаємо, там вирішує все) - це не ціна перемоги, а рутинне питання пролонгації свого існування.

Сьогодні все в Кашмірі завмерло. Якщо не брати до уваги дрібниць: в перестрілці індійські солдати вбили двох терористів - тут, правда, треба враховувати нюанс, що "терористи» не є солдатами ЗС Пакистану. Ісламабад їх як би "не помічає" - приблизно як Кремль "апалченців Дамбаса". На кашмірській лінії розмежування пострілюють, але про інші втрати не повідомляє ні індійська, ні пакистанська преса.

По обидва боки лінії розмежування і далі зберігаються обмеження для комерційних авіарейсів (наприклад, заборона на польоти в небі над Пакистаном продовжена до 4 березня).

Переконались, що прірва глипає на них

Індія попросила Пакистан забезпечити повернення полоненого пілота своїх ВПС підполковника Абхінандана Вартамана, інформує Hindustan Times. Нью-Делі висловив рішучий протест проти того, щоби Ісламабад і надалі публікував фотографії та відео з цим льотчиком, назвавши таку практику «демонстрацією вульгарності». (Тут треба відзначити відвертий прокол міністерства інформації Пакистану, що тупою пропагандою хотів підняти дух в дусі "нашіваєвалі", але лише налаштував проти всієї країни світове співтовариство, в очах якого Абхінандан став символом непереможності індійців).

Міністерство закордонних справ Індії викликало військового аташе Пакистану Сайєда Хайдера Шаха (Syed Haider Shah) для висловлення протесту. А ще Індія передала Пакистану досьє на «конкретні деталі» причетності тих самих терористів - угруповання «Джаїш-е-Мухаммад» - до атак на індійську армію і наявності її тренувальних таборів на території Пакистану. 

Припертий до стіни, "пакистанський Лавров" Шах Махмуд Куреші у відповідь промимрив: "Оцінимо індійське досьє з відкритим серцем". "Я лишень хотів би, аби Індія відправила це досьє раніше", - ще вистачило нахабства йому заявити. Чи то є Схід - і все таке тонке, як дубова бодня, чи дійсно у Лаврова вчаться... 

Але, як би там не було, Ісламабад прийняв рішення повернути полоненого пілота. Не втримавшись, щоб і тут не поламати комедію. Ось як DNA India описує ситуацію, що відбулася напередодні на засіданні Національних зборів Пакистану за участю прем'єра Імран Хана: "Найважливішу заяву Хан виголосив, ніби згадавши про неї наостанок, в останню мить. Він вже був сів, але тут же схопився і оголосив: «Так, я тут ще забув повідомити, що в нашому прагненні до миру і в якості першого кроку до початку переговорів ми звільнюємо індійського пілота».

DNA India також розповідає деталі полонення Абхінандана Вартамана після успішного катапультування, коли той був оточений вороже налаштованими аборигенами пакистанської території Кашміру: "Він двічі вистрілив в повітря, коли місцеві жителі накинулися на нього. Відеоматеріали про те, як вони його били, а потім вели з пов'язкою на очах, з закривавленим обличчям, потрапили в соціальні мережі, перш ніж їх видалили відповідно до Женевських конвенцій".

Абхінандан, - якщо вже називаючи речі своїми іменами, - вважав за краще витерпіти стусани, аніж продовжувати бойові дії тепер вже на землі. Ось і Пакистан вирішив такий вихід кращим.

Василь Хайруллін. Lenta.UA

(Заставкове фото DNA India)