За бортом: чи врятує Конституційний суд «лузерів» від виборів

Позапланове пленарне засідання Верховної Ради, під час якого обговорювалося внесення змін до виборчого законодавства, закінчилося нічим. Компроміс у вигляді скасування мажоритарки, переходу на пропорційну систему за закритими партійними списками і одночасного зниження прохідного бар'єру з п'яти до трьох відсотків не влаштував більшість депутатського корпусу. Що вже говорити, якщо кворум (226 голосів) вдалося зібрати тільки з другої спроби. Але цей натужний успіх не привів ні до яких результатів - виборчий законопроект Зеленського навіть не внесли до порядку денного...

За інформацією Lenta.UA, ключовою причиною зриву розгляду виборчого питання стала свіжа соціологія. А рейтинги вимірювання електоральних настроїв свідчать про те, що при пропорційній системі поки що наявна тільки на папері партія президента Зеленського «Слуга народу» без особливих зусиль могла б отримати більше 226 «багнетів» і в одноосібному порядку сформувати коаліцію в майбутньому парламенті. А ось за нинішнім законом, навіть якщо команда «Зе» і візьме 50%, їй все одно не вдасться створити правлячу більшість без підтримки інших фракцій і окремих мажоритарників.

Читайте також: Стало відомо, хто поведе партію Зеленського до Верховної Ради

Згідно з результатами опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», в майбутню Раду гарантовано проходять чотири політсили: «Слуга народу» Зеленського (43,8% тих, хто має намір голосувати і визначився з симпатіями), «Опозиційна платформа - За життя!», Яка, схоже, вже найближчим часом після повернення в союз «ахметівських» буде знову перетворена в єдиний проект «біло-синіх» (10,5%), Блок Петра Порошенка (8,8%) і «Батьківщина» Юлії Тимошенко (7,3%). Також на межі заходу в наступний парламент перебуває партія «Сила і честь» Ігоря Смешка - 5,1%, і політсила Святослава Вакарчука «Голос» - 4,6%.

За бортом залишаються «радикали» Ляшка, «Самопоміч» Садового, «Громадянська платформа» Анатолія Гриценка та «фронтовики». Ця ситуація змушує їх активно кооперуватися між собою. А також, при можливості, спробувати заблокувати перевибори.

Є чимало нюансів, пов'язаних з юридичним обґрунтуванням указу президента про дострокові вибори до ВР. Цим не могли не скористатися «лузери» нинішньої виборчої гонки. Йдеться про «фронтовиків», чий представник - спікер Андрій Парубій - недавно заявив, що указ про дострокове припинення повноважень нинішньої Ради акурат після опублікування буде оскаржений в Конституційному суді (КСУ). Для того, щоб відповідне подання було зареєстровано в КСУ, необхідно всього-нічого - півсотні депутатських автографів. Зібрати які не складе особливих труднощів. Вже зараз «Народний фронт» офіційно звернувся до своїх колег з парламенту підписати подання. «Ми твердо заявляємо про те, що підписання цього подання є політичним і громадянським обов'язком кожного члена парламенту, оскільки мова йде про факт порушення Конституції вищою посадовою особою держави - Президентом України», - йдеться в заяві.

Але є одна процедурна проблема: справа в тому, що згідно із законодавством, для оскарження указів Президента є Верховний Суд. Саме він в разі чого може перенаправити депутатське звернення до Конституційного суду. Чому депутати хочуть піти прямо в КС? Просто тому, що Верховний суд не може зупиняти процес виборів на час розгляду звернень. Тому це все затягнулося б аж до завершення виборів. Але тоді вже буде пізно щось робити...

Щоправда, у Верховному Суді теж вже знаходиться два позови з цього питання. Прізвище автора одного з них відоме. Йдеться про главу організації «Спільна справа» Олександра Данилюка - колишнього кандидата в президенти, якого пов'язували з уже екс-главою Управління держохорони України Валерієм Гелетеєм, і який орієнтуються на оточення Петра Порошенка. Але чи матиме це реальні перспективи для зриву виборчого процесу - велике питання.

У будь-якому випадку, вже скоро м'яч опиниться на боці Конституційного суду. І від питання, як поведуть себе служителі Феміди, залежатиме подальша політична погода в нашій країні. Втім, схоже, після відставки з поста глави КСУ Станіслава Шевчука там переважають «пацифістські» настрої - моя хата скраю, нічого не знаю...

Наталія Ромашова

Читайте також: ЦВК оголосила дату старту виборчого процесу