ЕкономікаНаціоналізація

Ясно, що мутно: як і чому держава «позичила» в олігархів великі підприємства

19:59 08 лис 2022.  5151Читайте на: УКРРУС

Під приводом воєнного стану влада нерідко використовує досить широке вікно можливостей щодо затвердження «ручних» рішень. Одне з таких, що стосується тимчасової націоналізації кількох великих підприємств, було прийнято днями. Йдеться про заводи, які безпосередньо пов'язані з одіозними олігархами такими, як Коломойський, Жеваго та обвинувачений у держзраді Богуслаєв. З якою метою Банкова пішла на такий крок і чому він сприймається досить неоднозначно, розбиралася Lenta.UA.

У власність держави відчужено активи «стратегічно важливих» підприємств. Йдеться про «Мотор Січ», «Запоріжтрансформатор», «АвтоКрАЗ»  , «Укрнафту», «Укртатнафту». Про це у понеділок, 7 листопада, повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олексій Данилов. «Вилучені активи набули статусу військового майна, їх управління передано Міністерству оборони України, - сказав він. - Після завершення дії військового стану, згідно з вимогами закону, зазначені активи можуть бути повернені власникам, або буде відшкодовано їхню вартість. Для забезпечення потреб країни за умов воєнного стану ми маємо право приймати такі рішення».

Коротко на підприємствах. "Укрнафта" - найбільша нафтовидобувна компанія нашої з вами країни. Досі 42% акцій підприємства належали компаніям відомого персонажа Ігоря Коломойського. Водночас державі в особі «Нафтогазу» належало 50% плюс 1 акція.

Читайте також: Глава ГУР заявив, що настає вирішальний період війни в Україні

"Укртатнафта" - нафтопереробна компанія, один з найбільших виробників нафтопродуктів в Україні. Згаданий вище Коломойський та його партнер Геннадій Боголюбов досі контролювали близько 60% акції компанії, решта належала НАКу. Ключовим активом "Укртатнафти" є Кременчуцький нафтопереробний завод, який у травні вивели з ладу російські ракетні "привіти".

Компанія «АвтоКрАЗ» входить до групи «Фінанси та кредит» опального бізнесмена та екс-нардепа Костянтина Жеваго. Підприємство займається виготовленням великовантажних автомобілів. «Запоріжтрансформатор» - завод-банкрут, що виробляє – щоправда, останніми роками з великими проблемами – трансформаторне та реакторне обладнання. Його власником є опальний екс-росіянин Костянтин Григоришин, який нині мешкає у США.

Ну, і, нарешті, «Мотор Січ» – одна з провідних у світі корпорацій з розробки, виробництва, ремонту та сервісного обслуговування авіаційних газотурбінних двигунів для літаків та гелікоптерів, а також промислових газотурбінних установок. Донедавна належала В'ячеславу Богуслаєву, який у 2017 році продав 56% акцій компанії китайському холдингу Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co Ltd. Через порушення, зокрема щодо дотримання антимонопольного законодавства, операції з акціями «Мотор Січі» були заблоковані, а згодом – заарештовані. Самого ж Богуслаєва у жовтні, нагадаємо, затримали вітчизняні правоохоронці, звинувативши у державній зраді. Судячи з опублікованого рішення Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, воно приймалося на основі закону, прийнятого ще у 2012 році, «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму військового чи надзвичайного стану». Це рішення затвердили на Ставці верховного головнокомандувача (тобто президента Зеленського) ще в неділю.

Є сумніви, що рішення Ставки диктувалося виключно воєнними міркуваннями. Тому можна припустити, що на вищевказаних компаніях була відпрацьована певна схема відчуження будь-яких активів без будь-яких судових процедур, а під ширмою військового стану.

Тенденція, скажімо м'яко, дуже тривожна, при тому, що власники підприємств «зашкварені» у всіх сенсах… Але «фішка» в тому, що за таким же принципом у майбутньому можуть націоналізувати будь-яке інше підприємство, яке буде оголошено важливим для «потреб оборони країни».

«Це практично революційне рішення. Я минулого року наголошував, що справжня деолігархізація розпочнеться після того, як держава поверне контроль над «Укрнафтою». Безумовно, у цьому рішенні насамперед працює логіка війни та інтересів держави, і це зроблено на підставі норм воєнного стану. Але паралельно тут працює і логіка деолігархізації. Забрали активи у потенційних претендентів на влучення до реєстру олігархів. У цьому контексті також зверніть увагу, що у всіх зазначених компаніях є або юридичні проблеми та конфлікти, або фінансові (стан банкрутства). Тому подальша доля активів цих компаній у повоєнний час у кожному конкретному випадку вирішуватиметься окремо. А сьогодні потрібно забезпечити ефективний менеджмент цих підприємств, щоб вони максимально заробили на оборонні інтереси нашої держави», - наголошує політолог Володимир Фесенко.

У свою чергу заступник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький наголошує: «Держава серед інших стратегічних підприємств у сумнівній з точки зору нацбезпеки власності націоналізувала АвтоКрАЗ – завод Костянтина Жеваго, який уже 6 років, після афери з банком «Фінанси та Кредит», ховається в Британії (але готують екстрадицію). Це той АвтоКрАЗ, який ще 2013-го повинен на оборонне замовлення постачати армії вантажівки – і ЗСУ досі не отримали жодного. Юридично це виглядає як рішення Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку про «примусове відчуження у власність держави акцій підприємств». До переліку стратегічно важливих підприємств, контроль над якими у воєнний час має відновити державу, увійшли також «Укрнафта», «Укртатнафта», «Мотор Січ», «АвтоКрАЗ» та «Запоріжтрансформатор». Як бачите, це справді ті виробництва, від яких сьогодні залежить виживання України та нас з вами – незважаючи на обстріл енергетичної інфраструктури, незважаючи на дефіцит пального, з величезною потребою фронту в техніці (Мотор Січ та АвтоКрАЗ). Ставити наші життя у залежність від явно нелояльних до України олігархів, причому за наявності у них мільярдних боргів та сумнівних правочинів (з відповідним судовим супроводом «сумнівних», а не просто так) – явно не те, що мала допускати держава. Тож рішення більш ніж обґрунтоване та справедливе – незважаючи на спроби зобразити це пролетарщиною та продрозкладкою».

Заради об'єктивності слід зазначити, що далеко не все експертне середовище однозначне у своїх висновках щодо даної історії. Наприклад, політолог Віталій Кулик ставиться цілком логічним питанням: «А це справді реприватизація чи перерозподіл власності, скидання державі неліквідних активів?». Експерт каже, що предметно відповісти на це запитання зможе як мінімум за кілька тижнів.

А ось економічний журналіст Сергій Лямець, що називається гарячими слідами, робить певні висновки. «Знаючі люди кажуть, що Коломойський просто не хоче тягнути витратну частину під час війни. Тому що проблеми дуже великі що на Укрнафті, що на Укртатнафті. Тож нехай потягне держава, а там вирішимо. На мою думку, дуже правильна версія. Давайте до студії склади наглядових порад! Це вкотре. І склад правління цих компаній – це два. Тому що забрати акції – це одна річ, а змінити менеджмент – інша. Як кажуть в Одесі, карти на стіл! Чомусь це дуже нагадує якийсь схематоз… На користь держави вилучено не майнові комплекси, а акції. Тобто, держава може отримати акції, але не отримати майно. І ще. Навіть якщо майно. Наскільки я знаю, «Укртатнафту» знищено через попадання російських ракет. Навіщо, питається, Міноборони хоче взяти цю купу заліза? Де переробляти нафту, що надходить із «Укрнафти»? Щодо «КрАЗу» - Жеваго вже стільки разів перекидав майно з однієї прокладки на іншу, що виникає питання: а що саме отримає держава? Ну і як саме оцінили ці п'ять підприємств – невідомо. Не здивуюся, якщо пану Коломойському, зокрема, з бюджету перекинуть значну суму грошей, а панам Богуслаєву чи Жеваго нічого не дадуть. Можливий також інший варіант - усю схему зробили так, щоб відібрати за свавіллям. Але тоді ситуація дуже погана. Тому що Володимир Зеленський продовжує ловити лайки та створювати проблеми для майбутніх поколінь. Якщо виявиться, що це схематоз, хто будуватиме бізнес в Україні? Якщо завтра до тебе прийдуть хлопці з Офісу? Скажуть, що за законом воєнного часу треба забрати в тебе компанію. Якщо навіть у Жеваго з його можливостями можуть відібрати, то у дрібного фермера чи власника магазину тим більше. Тут уже постає питання поваги до закону».

Відлунням горезвісного «совка» називає рішення Ставки по «олігархічним» підприємствам економічний експерт Сергій Фурса: «Військовий комунізм на фондовому ринку... Держава Україна знову зробила «подарунок» інвесторам. Раптом, під прикриттям військового стану, Україна просто взяла та забрала всі акції, які є в обігу, «Мотор Січі» та «Укрнафти». Просто ви думали, що у вас є щось. А потім раз, одного чудового ранку, у вас цього немає. Просто тому, що так вам і треба, буржуї. Військовий комунізм найкращий спосіб створити інвестиційний клімат у країні. Приходьте інвестори.

Поки що не зрозуміло, чи компенсуватимуть щось попереднім власникам. Так, звичайно, спочатку приємно, що, судячи з усього, у Коломойського забрали 42% акцій «Укрнафти». Довго-довго не могли придумати, що з ним зробити, як з ним розлучитись, а тут раптом взяли та забрали. З усією своєю пролетарською ненавистю. Але біда. Що робити зі святим правом приватної власності? Навіть якщо це приватна власність олігарха. І річ тут навіть не в Коломойському та інших. Справа в тому, що акціонерами «Укрнафти», та й «Мотор Січі» були не лише олігархи та колаборанти. Там було багато маленьких українських інвесторів. І навіть були іноземні інвестори. І ось їм одного прекрасного дня сказали «було ваше, стало наше». І додали «а взагалі ми тут збираємося розвивати фондовий ринок, ви ж знаєте? Скоро робитимемо IPO. Приходьте будь ласка. Інвестуйте в Україну. Ми ще й пенсійну систему хочемо розвивати, інвестиційну складову…». Як ви вважаєте, що скажуть інвестори, у яких тупо забрали їхню власність? Чи прийдуть вони знов інвестувати. Чи вирішать, що Україна – це та сама Венесуела лише у профіль?».

«І ще питання – а навіщо? Історія з «Мотор Січчю» – це окрема історія. Але й там була логіка лише забрати акції у Богуслаєва, а не чіпати простих українців, які мають у власності акції. Але навіщо забирати акції «Укрнафти» у той момент, коли у держави і так там більшість. Понад 50%. І якщо вже вирішили, що це вкрай важливо контролювати «Укрнафту» у зв'язку з енергетичною безпекою країни, те, що заважає керувати компанією, особливо в умовах воєнного часу, коли можна просто завести свій менеджмент. Найважливіше – принцип. Приватна власність в успішних країнах – святе. Це наріжний камінь. Святе та все. А якщо ви йдете шляхом свавілля, то виходить тільки бідна країна. Без інвестиційного клімату І без інвестицій», – резюмує Сергій Фурса.

У своєму традиційному відеозверненні президент Володимир Зеленський, серед іншого, зазначив, що подібні рішення щодо тимчасово-примусової передачі у держвласність тих чи інших підприємств не виключені і в майбутньому.

З урахуванням цілком очевидної неоднозначності таких кроків, щиро хочеться вірити в те, що на Банковій прораховують всілякі загрози, що виключають через подібні «фокуси» ризики падіння критично важливої для нас міжнародної військово-фінансової підтримки. В іншому випадку це в прямому і переносному сенсі гра з вогнем.

Читайте також: У Кабміні обіцяють зробити графіки відключень світла більш «передбачуваними»

Ромашова Наталя

Новини

Найпопулярніше