Як в нацистському концтаборі фальшиві долари і фунти друкували

Однією з маловивчених сторінок історії Другої світової є «фінансова війна» — дестабілізація і підрив економіки противника. Зброя в цій війні — фальшиві гроші, — підкреслює д-р Борис Хавкін у виданні НВО.

Коли готувалося німецьке вторгнення на британські острови, начальник кримінальної поліції Третього рейху Артур Небе запропонував друкувати підроблені фунти. Нацистів навели на цю думку самі англійці: вони скидали над Руром наспіх надруковані фальшиві банкноти у дві рейхсмарки.

Отримавши згоду фюрера, начальник Головного управління імперської безпеки (РСХА) Гейдріх розпорядився про проведення операції під кодовою назвою «Андреас». Її керівником був призначений колишній кельнський боксер, начальник групи «VI Ф» (фальсифікації і технічні питання) служби безпеки СД Альфред Науйокс.

Через сім місяців фальшивомонетники виготовили копію, схожу на оригінал. Однак відмінності залишилися: «тьмяний» погляд Британії на німецькій фальшивці і не пророблений на короні хрест. Так що більшість банкнот залишилися невикористаними.

В кінці 1940 року Науйокса зняли з посади: Гейдріх виявив, що співробітники групи «VI Ф» таємно записують на магнітофон п'яні одкровення шефа РСХА в салоні Кітті — створеному таємною поліцією кублі-пастці для нацистської еліти. Операція «Андреас» була згорнута.

У липні 1942 року рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер відновив операцію — тепер мова йшла про масове виготовлення не тільки підроблених британських фунтів стерлінгів, але і доларів США з метою дестабілізації британської та американської економіки, оплати німецького імпорту і послуг агентів німецької розвідки. Керівником операції був призначений штурмбанфюрер СС Бернхард Крюгер, його ім'я дало назву операції.

Крюгер зібрав в концтаборі Заксенхаузен команду ув'язнених — математиків, криптографів, художників, фотографів, граверів, друкарів, фахівців з банківської справи та виробництва паперу.

Секретна лабораторія була розміщена в блоках 18 і 19, де працювали 142 людини. Всі вони були євреями, і після закінчення операції підлягали знищенню.

Чому місцем виготовлення фальшивих грошей було обрано Заксенхаузен? Цей концтабір в 30 км від Берліна вважався «зразковим». З 1940 року в Заксенхаузені розміщувалося Головне адміністративно-господарське управління СС.

У таборі існувала витончена система тортур. За найменшу провину належало жорстоке побиття гумовими палицями, батогами зі сталевого дроту, підвішування на стовп ланцюгами або мотузками за вивернуті руки. Функціонували крематорії, газові камери, шибениці, камери для тортур зі знаряддями смерті.

Одним із видів катувань було розношування взуття — в'язні-«топтуни» повинні були під батогами наглядачів по 12 годин на день у взутті не за розміром крокувати, бігати і стрибати по спеціальній дорозі з гострим камінням і гравієм, маючи за плечима наповнений піском пудовий ранець. Мало хто витримував ці тортури більше ніж тиждень.

У прибулих в Заксенхаузен з інших таборів фахівців життя різко змінилася. Люди з «шарашки Крюгера» відзначали ввічливість і гарні манери штурмбанфюрера СС і відсутність фізичних покарань. Той звертався до своїх працівників на «ви», надав їм покращене харчування, постільну білизну. «Євреї Крюгера» мали не табірну смугасту робу, а звичайний одяг, отримували газети, слухали радіо, у них були пластинки і патефон.

Друкарські верстати надійшли в Заксенхаузен в грудні 1942 року. Щомісяця з паперової фабрики «Ханемюле» поставляли 12 тисяч листів банкнотного паперу. Перші фальшиві купюри випустили в січні 1943-го. Банкнотні листи з друкованими на них чотирма купюрами спочатку просушували, потім їх розрізали, використовуючи сталеву лінійку з шорсткими краями. Так досягалася характерна структура країв справжніх фунтів.

Для старіння банкнот в'язні шикувалися у дві шеренги. Купюри передавалися з рук в руки, так імітувався процес грошового обігу. Одні робітники з тією ж метою згортали і розгортали фальшивки, інші — проколювали краї, повторюючи характерний для британців спосіб скріплення грошей шпилькою. За спогадами одного з в'язнів, Адольфа Бургера, робітники намагалися робити проколи в області зображення Британії, чого англійці собі не дозволяли. На зворотному боці в'язні писали англійські імена і адреси, як часто робили самі британці, використовуючи банкноти в якості тимчасової записної книжки. На лицьовій стороні ставили номери, як робили банківські клерки.

Нацистське керівництво було задоволено отриманими результатами. У 1943 році Крюгер домігся підписання указу про нагородження задіяних в операції «Бернхард» осіб. З 12 осіб, які отримали медаль хреста «За військові заслуги», дев'ять були есесівцями, а троє — ув'язненими-євреями. Наказ про нагородження підписав особисто новий шеф РСХА обергрупенфюрер СС Ернст Кальтенбруннер, який навіть не спромігся прочитати список нагороджених. Справу про нагородження в'язнів-євреїв було спущено на гальмах, але ув'язненим було заборонено носити свої нагороди за межами барака.

У травні 1944 року Кальтенбруннер доручив створити фальшиві долари США. Ступінь захисту долара була значно вище британського фунта, і в серпні групу поповнив справжній фальшивомонетник — уродженець Полтави Соломон Смолянов. Після революції він виїхав з України і, поблукавши по різних країнах, в 1925 році влаштувався в Берліні. На життя заробляв як художник, але грошей вистачало лише на прожиток. У Берліні Соломон зустрів свого вчителя малювання і друга Івана Мясоєдова, який встиг до моменту зустрічі відсидіти в Німеччині термін за фальшивомонетництво. Під керівництвом Мясоєдова Смолянов поступово освоїв всі хитрощі і нюанси підробки банківських купюр різних країн.

Виготовлені друзями фальшиві банкноти виявляли в банках Відня, Праги, Дрездена і Баден-Бадена.

В середині 1930-х років в кримінальному середовищі за Смоляновим закріпився титул «короля фальшивомонетників». Затриманий в 1936-му, він був засуджений на чотири роки. З початком Другої світової війни Смолянов, як єврей і кримінальник, був відправлений з в'язниці в табір смерті Маутхаузен, звідки його виписав у свою лабораторію Крюгер.

Соломону було доручено прискорити процес створення доларів, а також оцінювати якість підроблених фунтів. Загальна кількість створених під час операції «Бернхард» фальшивих банкнот склала, за різними оцінками, від 132 млн до 300 млн фунтів стерлінгів, з яких до використання було придатне 125 млн фунтів, тобто приблизно 10% обсягу готівкових грошових знаків, які оберталися в Англії.

Фальшиві купюри перевозили з Заксенхаузена в замок Лаберс в Південному Тіролі. Потім їх за посередництва контрабандиста Фрідріха Швенда пересилали на території інших країн. Швенді створив мережу, що складається з 50 агентів, які обмінювали фальшиві фунти на справжні швейцарські франки і долари США. За свої посередницькі послуги він брав третину від сум, що відмивались.

Через наближення Червоної армії до Берліна виробництво підроблених грошей в Заксенхаузені було припинено в кінці лютого — початку березня 1945 року. Обладнання і матеріали упакували і разом з ув'язненими перевезли в Маутхаузен. Ув'язнені повинні були знищити все фальшиві гроші. Те, що не могло бути ліквідовано, упакували і затопили в гірських озерах Топліц і Грундль. З 1959 по 1963 рік з дна озера Топліц були підняті ящики з фальшивими банкнотами, матриці для друку банкнот та іменний список ув'язнених лабораторії Крюгера.

На початку травня 1945 року операція була офіційно припинена. Крюгер попрощався зі своїми підопічними словами: «Тижня через три ви будете на моєму місці, а я — на вашому». В'язнів, згідно з наказом, слід було зібрати в концтаборі Ебензее і знищити, що особливо підкреслювалося — всіх разом. На щастя, дізнавшись про наближення військ союзників, охорона табору зникла, а ув'язнені опинилися на волі. Зі 142 ув'язнених — учасників операції «Бернхард» — до звільнення дожили 138 осіб.

У травні 1945 року Крюгер зник, але в листопаді 1946-го здався британській владі. Офіційно йому не було пред'явлено ніяких звинувачень: підробка грошей ворога не розглядалася як військовий злочин. У листопаді 1948 року Крюгер вийшов на свободу і пройшов процес денацифікації. До уваги були прийняті свідчення в'язнів Заксенхаузена, частина з яких пов'язували порятунок свого життя з Крюгером. Згодом він влаштувався на роботу в паперову компанію «Ханемюле» в невеликому західнонімецькому містечку Реллінхаузен.

У 1948 році Смолянов був затриманий в Римі італійською поліцією за фактом підробки доларових купюр, але за відсутністю доказів був відпущений і поїхав з Італії. Через деякий час він з'явився в Уругваї, але покинув країну після того, як поліція запідозрила його у виготовленні підробок російських ікон. Останні роки життя Соломон провів в бразильському Порто-Алегре, де відкрив магазин з виготовлення та продажу дитячих іграшок.

Інші колишні в'язні повернулися до звичайного життя. Двоє з них написали мемуари: Моріц Нахтштерн — книгу «Фальшивомонетники з блоку 19», Адольф Бургер — спогади «Майстерня диявола». У 2007 році за мотивами книги Бургера був знятий австро-німецький фільм «Фальшивомонетники», який отримав «Оскар» як краща картина іноземною мовою.

Борис Хавкін, Независимое военное обозрение

Публікується у скороченні

На ілюстрації: Адольф Бургер з підробленою британською банкнотою, Париж, 2008. Фото: Thierry Caro / creativecommons.org / licenses / by-sa / 3.0 /