Як Ситник знищував Державну санітарно-епідеміологічну службу України

Як так сталося, що в епідемію коронавірусної інфекції Україна вступила без Державної санітарно-епідеміологічної служби? Більш того, такого центрального органу виконавчої влади в Україні до сих пір немає, через що заступник міністра охорони здоров'я Віктор Ляшко, який називає себе «головним державним санітарним лікарем», насправді ним не є. У цьому неважко переконатися, заглянувши до Положення про Міністерство охорони здоров'я України: там немає такої посади як «заступник міністра - головний державний санітарний лікар». І бути не може, оскільки відповідно до статті 32 Закону України «Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення», головним державним санітарним лікарем України за посадою є голова Державної санітарно-епідеміологічної служби, якій зараз немає, при цьому Держсанепідемслужба повинна бути окремим від МОЗ "центральним органом виконавчої влади", повідомляється на Telegram-каналі, передає bagnet. 

Що стосується Державної санітарно-епідеміологічної служби України, то її ліквідували двічі: спочатку Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 10 вересня 2014 року Держсанепідемслужба була приєднана до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів і Державної ветеринарної та фітосанітарної служби. Необхідність такого кроку тодішній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк пояснював тим, що Держсанепідслужба є чи не головним гальмом на шляху розвитку малого і середнього бізнесу і що реформа державного управління повинна полягати у забороні перевірок готелів, закладів харчування, промислових підприємств і т.п. з боку Держсанепідемслужби, органів пожежного або екологічного нагляду. 

Але Професійна спілка працівників охорони здоров'я України негайно після того звернулась з позовом і постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2016 року у справі №826 / 19610/14 абзац 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» в частині реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби України був визнаний протиправним і скасований. 

Тоді Постановою від 29 березня 2017 року №348 Кабінет Міністрів України вже не просто реорганізував, а взагалі ліквідував Держсанепідемслужбу, поклавши її повноваження на Державну службу з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів. При цій зміні всі спроби лікарів-епідеміологів домогтися в судовому порядку відновлення Держсанепідемслужби були марними, і коли в Китаї вже вирувала епідемія коронавіруса, Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду поставив остаточну крапку, відмовившись скасовувати дану постанову Кабміну. 

Але знищити Держсанепідемслужбу тодішній владі здалося мало - треба було ще й покарати норовливців, які наважилися подати голос проти ліквідації системи забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення. Тому після того, як в лютому 2016 року санітарні лікарі через суд домоглися відновлення діяльності Державної санітарно-епідеміологічної служби України, Кабінет Міністрів (тобто Арсеній Яценюк і Арсен Аваков) доручив НАБУ «провчити» лікарів-епідеміологів перед тим, як ліквідувати цю службу повторно. 

30 червня 2016 року директор НАБУ Артем Ситник провів брифінг, в ході якого з гордістю рапортував, що в своїх службових кабінетах без дозволу суду (тобто, з грубим порушенням Конституції України) затримані головний санітарний лікар України Святослав Протас і начальник департаменту Держсанепідемслужби Олександр Чепурний. Як пояснив директор НАБУ, «керівник Держсанепідслужби України зробив злочинну вказівку ряду директорів відповідних державних обласних установ, згідно з яким між ним і їх заступниками буде виплачена премія до Дня медичного працівника в розмірі двох місячних посадових окладів, один з яких зазначені особи можуть залишити собі, а інший повинні передати йому ». Незабаром обидва підозрюваних були взяті під варту, а в 20 регіонах України НАБУ одночасно провело 44 обшуку в обласних санітарно-епідеміологічних станціях і будинках головних санітарних лікарів областей, яких Ситник публічно, через сайт НАБУ, пригрозив кинути за ґрати. 

Саме завдяки Ситнику, який розгромив організаційну структуру Державної санітарно-епідеміологічної служби України та надів наручники на її керівників, тодішньої влади і вдалося відносно безболісно ліквідувати Держсанепідемслужбу. Правда, після спалаху епідемії коронавіруса Кабмін терміново оголосив заступник міністра охорони здоров'я Віктора Ляшко «головним державним санітарним лікарем» і зібрався відновити в Україні Державну санітарно-епідеміологічну службу (хоча за законом треба було спочатку створити Держсанепідемслужбу і призначити його керівником, який автоматично стає головним державним санітарним лікарем). Ось тільки скільки це займе часу і в яку суму обійдеться?

Що ж стосується кримінального провадження стосовно головного санітарного лікаря України та начальника департаменту Держсанепідемслужби, то після того, як залякані санітарні лікарі змирилися з ліквідацією Державної санітарно-епідеміологічної служби, 1 березня 2017 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура тихенько закрила справу за відсутністю в діях Протаса і Чепурного складу злочину.

Втім, при проведенні масових обшуків детективи НАБУ втратили внутрішню інструкцію, яка була розроблена керівником Головного підрозділу детективів Андрієм Калужинським і містила докладні вказівки, як треба фальсифікувати справу. 

Зокрема, в інструкції зазначено, що в результаті кожного обшуку детективи повинні вилучати не менше 3 тис. доларів США (незалежно від того, чи виявлено такі гроші насправді), змушувати свідків «добровільно» давати свідчення без участі адвокатів, змушувати свідків підписувати фразу, що вони погоджуються давати свідчення без вручення повістки за три дні до допиту, змушувати свідків «добровільно» приїхати до Києва, при цьому «під час поїздки виноситься мозок: все записано, всіх слухали, 72 години у в'язниці без варіантів ...» . 

Але найцікавішим є вказівка ​​зробити в протоколі допиту навмисну ​​помилку, потім цю помилку виправити і змусити свідка в кінці протоколу написати «виправленому вірити». Це дозволить в наступному вносити зміни в протокол без відома свідка і фальсифікувати матеріали справи. Більш того, в інструкції прямо сказано, що в разі, якщо в ході обшуку ні вилучено будь-який передбачений постановою суду документ, то цей документ згодом треба буде підкласти під протокол допиту свідка з обов'язковим зазначенням, що свідок нібито видає його добровільно.

Тому глибоко помиляються ті, хто стверджує, що за п'ять років своєї діяльності НАБУ не зробив зовсім нічого. Насправді Ситник примудрився не тільки проїсти більше 5 млрд. грн. з державного бюджету, не тільки знищити Державну санітарно-епідеміологічну службу України, але ще і залишити після себе ось таку інструкцію, яка навіки увійде якщо не в аннали, то, щонайменше, аннали юридичної думки.

Фото: Артем Ситник, bagnet