Як оживити економіку

Хочемо оживляти економіку? Треба будувати нове.

Всі знають про традиції викидати старі речі. C ким не поговори, всі підтримують ідею позбавлятися від старих речей: мовляв, нехай звільняється місце для нового. Правда, при детальному спілкуванні з'ясовується, що люди під поняттям "позбавлятися від старого", найчастіше мають на увазі одяг і взуття. Зрозуміло, товару цього повно, він відносно недорогий, швидко виходить з моди і банально зношується.

І для країни це добре. Купуючи нове, ми тим самим розкручуємо економіку, створюємо додатковий ВВП, поповнюємо бюджет, виплачуючи податки ... Біда тільки в тому, що одяг і взуття, яку ми купуємо, проводиться в Китаї, транспортується до нас кораблями азіатських чи європейських країн, продається приватними підприємцями на єдиному податку, а на базарах і зовсім без будь-якого врахування. ВВП і бюджет країни від того, що ми викинули стару і купили новий одяг, нічого не отримує.

Тобто, покупка сукні або сорочки, справа, звичайно, приємне, але драйвером економіки це бути не може.

А ось будівництво великого об'єкта - може. Наприклад, школи, дитячого садка, лікарні, житлових будинків. А ще заводу, дороги, електростанції ... І будувати треба нове, щоб по максимуму використовувати вітчизняні матеріали, обладнання, праця робітників і будівельників. Але, на жаль, будується у нас вкрай мало. Хіба що примітивне максимально дешеве багатоповерхове житло.

Ось недавній приклад, в Дарницькому районі побудували дитячий садок. Пофарбували в веселі кольори. Але побудували його на основі паль і панелей, 25 років простояли під дощем і снігом. "Бетонні, що їм буде, зате заощадимо", - порахували будівельники. Можливо, якась копійчана економія і вийшла, але набагато ефективніше було б все ж дати роботу заводам будматеріалів.

Хочемо оживляти економіку? Давайте купувати нове. Економія і ощадливість не завжди хорошо.Еще приклад. Є на лівому березі столиці Дарницька ТЕЦ, яка як паливо використовує вугілля, а золу скидає поблизу, впритул до гігантського житлового масиву. ТЕЦ стара, золоотвал старий - років 60 їм уже. Будувалася ТЕЦ край світу. Але місто виріс. А станція продовжує засипати вугільними викидами, пилом і золою величезні житлові квартали.

З екологією, та й ефективністю електроцентралі є великі проблеми. Власники ТЕЦ намагаються звільнитися установкою нових очисних фільтрів, іншими косметичними заходами. У той час, як про цю жахливу старої ТЕЦ серед житлових будинків забути треба. Її треба закрити, зрівняти з землею, а за містом на порожньому зручному місці побудувати нову сучасну електростанцію. І екологічну проблему вирішити, і дати роботу величезній кількості будівельників. Закупити гігантську кількість бетону, металоконструкцій, будматеріалів. Тільки турбін та іншого обладнання треба на мільярди. Це все не витрати проїдання. Це інвестиції в галузь, яка розвивається і модернізується.

Аналогічно варто вчинити з сміттєспалювальним заводом. Закрити старий, рекультивувати землю, а на новому зручному місці побудувати сучасний.

Ми ні від чого не позбавляємося. Місто Київ, та й вся країна усіяні мотлохом, яке ніколи не будуть використано: недобудови, занедбані промзони, що іржавіють рейки ... Наша держава і місцева влада веде себе як обиватель, який стягує старі меблі та інші милі його серцю сімейні артефакти на дачу або в гараж. Тоді як треба масово запросити фахівців з демонтажу, і звільнити місця для будівництва нового.

Так, ми не ідеальні, такий вже ми народ. Я і сам з цих. Мій гараж забитий старими меблями, для чогось зберігається потерта літня гума, а на дачі я сплю на дивані часів мого шкільного дитинства. У моїй машині вогнегасник, якому років п'ять, а аптечці всі 15 ...

Не знаю, як з диваном, - він у відмінному стані, але вогнегасник і аптечку я все ж оновлю.

Взято з: Facebook

Фото: Facebook