Як «крадений» Тутанхамон аукціонний дім Christie's підставив

Як наголошується на сайті Christie's, голова висотою 28,5 см. була частиною статуї, створеної понад 3 000 років тому. Британці стверджують, що в 1960-х роках артефакт знаходився у власності німецького аристократа і колекціонера принца Вільгельма фон Турн-і-Таксіса, який продав його Йозефу Мессіні, власнику Galerie Kokorian у Відні.

Тим часом МЗС Єгипту наполягає на тому, що у аукціонного дому немає документів, що підтверджують права на скульптуру. «Ймовірно, бюст був викрадений з Карнакського храму», — заявив відомий єгипетський археолог Захі Хавасс в інтерв'ю каналу ABC.

Оціночна вартість скульптури з кварциту сягає понад $5 млн, хоча під час торгів, запланованих на 4 липня, вона може бути значно перевищена.

Портал Live Science провів власне розслідування, зв'язавшись з родичами імовірного власника і його друзями, і звернувшись за допомогою до експертів. Син принца — Віктор — і його племінниця Дар'я розповіли, що той ніколи не володів скульптурою і взагалі не цікавився античним мистецтвом. Це підтверджують історик і журналіст Гудула Вальтерскірхен, яка добре знала Вільгельма, і директор Державного музею єгипетського мистецтва в Мюнхені Сільвія Шоске.

Можливо, як заявила Дар'я, голова Тутанхамона належала двоюрідному брату Вільгельма — принцу Раймондо Торре-і-Тассо, що жив в замку Дуіно в Італії, відомому своїми старожитностями. Втім, члени сім'ї Раймондо запевняють, що і у нього ніколи не було єгипетської скульптури.

У свою чергу директор з корпоративних питань аукціонного дому Christie's Кетрін Менсон заявляє, що Дар'я і Віктор були молоді в той час, і точно не пам'ятають, чи була ця скульптура в будинку Вільгельма.

Життя принца само по собі заслуговує на увагу. У 1941-му він вступив до австрійського Опору, став одним з його лідерів, підтримував контакти з іншими групами опору, що діяли у Чехословаччині та Німеччині, включно з людьми, які здійснили замах на Гітлера 20 липня 1944 року. Після війни Вільгельм деякий час жив у Марокко, потім повернувся до Європи, де займався public relations, а також організацією туристичних турів.

У XVII столітті імператор Леопольд I надав членам сім'ї Турн-і-Таксіс право використовувати титули «принц» і «принцеса». Багато нащадків цього роду досить заможні, але Вільгельма це не стосувалося — наприклад, у 1970 році (коли він нібито володів скульптурою) принц жив у маленькій холостяцькій квартирі у Відні.

Менсон підкреслила, що вивчення сімейної історії дозволяє припустити, що голова фараона могла бути успадкована Вільгельмом від предків. «Його дідусь, принц Олександр Турн-і-Таксіс, багато подорожував Африкою і привозив звідти "давнину"; у прадіда також була велика колекція, до якої входили предмети старовини», — зазначила Менсон.

Експерти Live Science ставлять під сумнів цю версію, враховуючи, що Вільгельм був молодшим з дев'яти дітей, а його батько був одним з трьох дітей в сім'ї. Таким чином, малоймовірно, що скульптура Тутанхамона могла бути передана Вільгельму предками. Але, головне, принц продовжував працювати до старості і при цьому вів дуже скромний спосіб життя. Складно припустити, що йому жодного разу не спала на думку ідея продати унікальний артефакт, тим паче, що він не був колекціонером.

Колишній міністр старожитностей Єгипту Захі Хавасс запевняє, що у Christie's немає ніяких доказів того, що скульптура законно покинула Єгипет і погрожує подати в суд на аукціонний будинок, якщо справа дійде до торгів.

У свою чергу в заяві Christie's говориться, що право власності та законне право на продаж були однозначно встановлені співробітниками аукціонного будинку, що лише додає пікантності скандалу, що розгорається.

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: голова Тутанхамона. Фото Christie's