Ядерні ризики: як у Зеленського намагаються «воскресити» тему деокупацію Криму

Очевидно, що в році, що минає 2020 році коронавірусна пандемія кардинальним чином змінила пріоритетні треки міжнародної політики. Глобальні акценти змістилися до пильного спостереження за змінами ритму хвиль захворюваності ковідом, а також їх різноплановими наслідками. Очікуваний економічний спад, а також цілий «букет» інших проблем, викликаних Covid-19, істотно загострили проблеми регіональної безпеки, оголивши ризики внутрішньої стабільності низки держав. На цьому тлі дві ключові больові точки України - анексувати Крим і окупований Донбас - дещо змістилися по низхідній в шорт-листі уваги провідних геополітичних гравців. І якщо питання ОРДЛО в силу різних причин періодично актуалізується на міжнародному рівні, то на Крим в останні роки, світ, схоже махнув рукою.

Зрозуміло, що повернення територій АРК - довгострокові виклики української зовнішньої політики, де періоди досягнень часто межують з пораженськими циклами. Втім, за Петра Порошенка тему про захопленому росіянами півострові намагалися не піднімати. Чому? Напевно, розраховували, що таким чином зможуть щось виторгувати у Кремля на Донбасі. Не вийшло…

Читайте також: Путін наказав уряду РФ влаштувати росіянам великий прорив

Судячи з тенденцій, українська дипломатія при президенті Зеленський обрала шлях планомірного просування по стратегічному маршруту, одним з ключових пунктів якого є Кримська платформа. Даний концепт, за задумом українських властей, повинен стати дієвим інструментом де окупації півострова, оскільки покликаний максимально об'єднати міжнародні зусилля для посилення тиску на Кремль. Офіційні запрошення приєднатися до роботи платформи вже прозвучали на адресу США, Канади, Великобританії, Туреччини, Молдови та Словаччини. Дві останні держави на вищому рівні дали згоду на участь в роботі Кримської платформи, а Євросоюз висловив «всебічну підтримку» її роботі.

У МЗС кейс Кримської платформи просуває заступник міністра Еміне Джапарова, яка, спілкуючись з європарламентарями в режимі онлайн-конференції, заявила про зростаючу мілітаризацію півострова, постачання Росією в АРК озброєнь і засобів, здатних переносити ядерну зброю, розміщення військового персоналу і захоплення колишніх об'єктів зберігання ядерного зброї. «Все це представляє серйозну загрозу безпеці Азово-Чорноморського та Середземноморського регіонів і вимагає негайного і посиленої уваги міжнародної спільноти», - зазначила пані Джапарова, закликаючи депутатів Європейського парламенту донести тривожні меседжі України до вищого керівництва країн, які вони представляють.

У віртуальній конференції, цілком присвяченій АРК, брали участь депутати Європарламенту від Польщі - Анна Фотига, Литви - Петрас Австревічус і низки інших держав. Українську сторону представляли нардепи від монобільшості Рустем Умеров, Ліза Ясько, Вадим Галайчук, а також голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

«Дуже не хотілося б, звичайно, зайвий раз кивати на «попередників», проте наші іноземні колеги при неформальному спілкуванні дійсно постійно акцентують на тому, що в період президентства Петра Порошенка, тема Криму була закинута на задвірки порядку денного і, як наслідок, піддалася забуттю. Наше завдання, що, відверто кажучи, вкрай нелегко в умовах загальносвітової коронавирусной істерії, за допомогою Кримської платформи, систематично залучати політиків і чиновників європейських країн до активного діалогу щодо Криму, постійно тримати тему тимчасової окупації АРК країною-агресором на високому рівні не тільки з державами-членами ЄС, а й з усіма країнами світу», - розповів Lenta.UA один з вітчизняних парламентаріїв, який брав участь в діалозі. За його словами, протягом найближчих двох місяців РНБО має подати «масштабну і предметну стратегію деокупацію Криму, яка значно підсилює шанси його фактичного повернення до складу України».

Слід зазначити, що Кримська платформа - одна з небагатьох ініціатив чинної влади, яку «на ура» сприймають в опозиційному таборі, зокрема в Євросолідарності, «Батьківщині» і «Голосі». Представники цих фракцій, з якими ми поспілкувалися в ході підготовки даного матеріалу, в унісон заявили про готовність всіляко підтримувати КП на законодавчому рівні, підкреслюючи, що робота в сесійній залі Ради з кримського питання навряд чи викличе якісь розбіжності, оскільки відомий слоган «Крим наш!» підтримують лише відверто проросійські фракції.

На тлі планомірної роботи в рамках Кримської платформи помітно виділяється гучну заяву, озвучену днями міністром оборони Андрієм Тараном. За словами глави МОУ, в даний час на території кримського півострова Кремль нині здійснює активну підготовку до розміщення ядерної зброї. «Підготовка Росією до розміщення ядерної зброї в Криму становить серйозну небезпеку для всієї Європи і цивілізованого світу. Підкреслюю: спроба Російської Федерації встановити домінування в Чорноморському басейні є великою загрозою економіці не тільки України, а й низки європейських країн», - каже Таран.

Гучні заяви керівника Міноборони України з обуренням сприйняли в РФ: мовляв, для подібного роду звинувачень, повинна бути оприлюднена хоч скільки-небудь переконлива доказова база. Без «речдоків», розуміючи всі тонкощі і складності гри, на меседж глави вітчизняного оборонного відомства відреагували в Євросоюзі. «Ми серйозно стурбовані переміщенням на територію України передових систем озброєння, (включаючи літаки і ракети), здатних нести ядерні боєприпаси і зброю, а також незаконним захопленням і встановленням Росією контролю над колишніми об'єктами зберігання ядерної зброї в Криму. Ми також дуже шкодуємо з приводу нарощування сил і проведення російських військових навчань у Чорному та Азовському морях, що загрожує безпеці цього району і всього регіону ОБСЄ», - йдеться в спецзаяві ЄС.

Брюссель також засудив триваючу мілітаризацію кримського півострова, зазначивши, що присутність там російських військ «суперечить національному суверенітету, політичної незалежності та територіальної цілісності України». Зрозуміло, що чергові призови і традиційні «побоювання» Євросоюзу Кремль пропустить повз вуха. Однак «фішка» в тому, що, за словами постпреда України при ООН Юрія Вітренка, «окупаційна держава зараз всіляко заважає інспекторам МАГАТЕ потрапити в місця зберігання ядерних і радіоактивних матеріалів - як в Криму, так і в Східній Україні».

«Триваюча трансформація Криму в величезну військову базу може вказувати на можливість розгортання ядерного потенціалу на окупованому півострові, підриваючи тим самим статус України, що не володіє таким видом зброї. Це повинно змінитися негайно!», - цитують Вітренка на Facebook-сторінці офіційного представництва України в Організації Об'єднаних Націй.

Тим часом, експерти стверджують, що ядерна зброя вже тривалий час знаходиться на території Криму. «Давайте, дивитися на ситуацію з точки зору окупанта: «А чому вона - ядерна зброя - там не повинна знаходитися вже зараз, адже Крим наш, робимо, що хочемо на своїй території». Тим більше, в окупованому Криму вже давно з'явилося ракетне озброєння. І я зараз не про ППО, а про ракети тактичного, оперативно-тактичного і стратегічного призначення. вже майже два роки в Криму стоять розгорнуті Іскандери-М (дальність стрільби до 500 км - ред), які, між іншим, є ядерними носіями. До того ж, вже зараз РФ розробляє двоступеневу ракету під Іскандер з дальністю пуску до 5500 км. А наше керівництво, на жаль, тільки зараз схоплюється», - заявив вчора в ефірі кримськотатарського телеканалу ATR експерт з національної безпеки і оборони Українського інституту майбутнього Іраклій Джанашия.

На його думку, розміщення на кримському півострові ядерної зброї - це не щось незвичайне, а щось природне, чого ми повинні були очікувати від росіян за замовчуванням: «Наприклад, ми повинні були очікувати, що вони відновлять (або вже відновили) стару закинуту напівзруйновану радянську інфраструктуру шахт для ядерних ракет. У майбутньому цілком можливо, що до Криму завезуть і «Тополя» з дальністю пуску ракет 10-16 тис. Км. А може і вже завезли... Ядерна зброя в Криму необхідна РФ як стримуючий фактор від НАТО. Окупанти вирішили перетворити Крим в помісь фортеці і непотоплюваного авіаносця. Але застосування ядерної зброї залишається вкрай малоймовірним, оскільки Росія, як і всі, боїться відкрити цей ящик Пандори».

У свою чергу, військовий і політичний експерт Юрій Кочевенко переконаний, що Росія навмисно використовує стратегію постійного балансування на межі ядерної війни, створюючи в країнах умовного колективного Заходу ілюзію реальної загрози, з тим, щоб вони пішли на поступки - перш за все, стосуються санкцій.

«Путін серйозно «здується» в своїх спекуляціях на межі фолу, якщо нам вдасться домогтися призначення з боку Євросоюзу спецпредставника з питань АРК. На даному етапі роботи Кримської платформи саме це - одна з наших ключових завдань», - зазначає в розмові з нашим виданням джерело у вітчизняному МЗС.

За його словами, прохання з побажанням призначити європейського «посланника» в Криму вже озвучені по дипломатичних каналах «і зараз головне до першого саміту Кримської платформи, який запланований на весну наступного року, відбити всілякі інформаційні атаки Росії, що використовує широкий арсенал засобів для перешкоджання її роботі».

Утім, незважаючи на досить оптимістичні очікування від роботи Кримської платформи з боку вітчизняної влади, очевидно, що російська правляча верхівка не сидить, склавши руки і намагається за всяку ціну легітимізувати свою присутність на півострові, в тому числі, за допомогою залучення міжнародних компаній до економічної активності в Криму.

Наприклад, вже зараз на півострові, незважаючи на діючий міжнародний режим санкцій, присутні компанії з відомими австрійськими, німецькими і французькими брендами. Тобто, Кремль одночасно грає на різних «фронтах», тоді як Київ на сьогодні сконцентрував всі зусилля виключно на дипломатичному...

Наталія Ромашова

Читайте також: Росія в окупованому Криму глушить український радіосигнал